19 лютого у залі виконавчого комітету (вул. Гагаріна, 18) відбулася зустріч «Діалог про громадський бюджет участі».
У заході, який організувала ГО «Молодь Демократичного Альянсу» взяли участь переможці конкурсу «Громадський бюджет» у Києві, що поділилися своїм досвідом та думками стосовно проекту. Ними стали мешканці столиці Філіп Альїд та Олексій Багнюк.
Нагадаємо, що сесія Броварської міської ради ухвалила проект створення Громадського бюджету (або бюджету участі), а офіційним розпорядженням створено Координаційну раду по його впровадженню та реалізації.
На жаль, охочих послухати тих людей, які вже взяли участь у конкурсі та навіть перемогли у ньому, у Броварах виявилося не багато — на зустріч прийшло лише близько 15 людей, з них троє депутатів міської ради — Олег Берестовий, Вадим Мутило та Ірина Веремчук.
Спочатку депутат міської ради та член Координаційної ради по впровадженню та реалізації Громадського бюджету Олег Берестовий (він же головний ініціатор впровадження ідеї у Броварах в життя) розповів про деякі технічні деталі проекту.
Так, прийом ідей та проектів від громадян буде здійснюватися у паперовому вигляді, хоча не виключений і електронний варіант. Заявки для участі прийматимуть за адресою вул. Незалежності, 2 у відділі звернення громадян.
Механізм голосування ще доопрацьовується, але не виключено, що воно відбуватиметься на території навчальних закладів міста. Крім паперового, передбачатиметься і електронне голосування, можливо, через банківські електронні системи або термінали самообслуговування.
Першим поділився своїми думками та досвідом щодо проекту Громадський бюджет участі у Києві переможець конкурсу Філіп Альїд. Його проект — реконструкція футбольного поля, бігових доріжок та баскетбольного майданчика при школі І-ІІІ ступенів №186 у Голосіївському районі столиці по вулиці Сєченова, 8. Бюджет на реалізацію склав 878 700 грн, за нього проголосували 859 киян.
У своєму виступі пан Філіп звернув увагу на три важливих етапи реалізації того чи іншого проекту від авторів-представників громади.
– Подача проекту;
– Агітація;
– Контроль за реалізацією.
Щодо першого пункту, то на сьогодні створена інформаційна платформа «Громадський проект. Київ», яка дозволяє усім небайдужим мешканцям столиці зареєструватися та потім внести в неї свій проект. Його долю можна буде відслідковувати безпосередньо на сайті.
Важливо, за словами активіста, не просто зареєструвати проект, а провести певну підготовчу роботу, наприклад, попрацювати над його кошторисом: промоніторити ціни, розрахувати, скільки може коштувати проект.
Для розрахунку кошторису проекту необхідно врахувати такі чинники, як інфляція та непередбачені витрати. Тому бажано в розрахунки вписувати суму із запасом в межах 15-20% окремим пунктом — «непередбачувані витрати». Можна проконсультуватися з профільними організаціями, які знають предмет проекту і зможуть зорієнтувати у формуванні кошторису.
Щодо другого пункту — «Агітація», то тут пан Філіп порадив звернутися до соціальних мереж. Особливо великої популярності набирають промо-ролики, записані на відео, де розкривається суть проекту. При цьому ролики мають бути короткі та змістовні.
Однією із складових інформаційної кампанії та агітації за проект може бути вклеювання в щоденник дітям листівок про проведення конкурсу, щоби батьки могли про нього знати і підтримати його.
Третій пункт — контроль за реалізацією проекту. Тут активіст звернув увагу, що жодної копійки з коштів, які виділяються на проект, на руки автору ідеї не видається. Велику роль гратиме те, що закупівлі матеріалів для реалізації проектів будуть проводитися через електронну систему «Прозорро». За запевненнями пана Філіпа, якщо автор проекту долучається до його розробки та формування кошторису, він уже не складе руки на етапі контролю за реалізацією проекту.
За київські проекти можуть голосувати особи, які є киянами або проживають у Києві. Для цього було достатньо у банку, де людина обслуговується як клієнт, попросити внести в ID дані про те, що вона проживає у місті.
Цілком можливо, що на рівні Броварів буде прописана норма, за якою людина зможе проголосувати певну кількість разів. Це не догма, але по містах люди голосують зазвичай в середньому за п’ять проектів.
Ще одним переможцем конкурсу у Києві став Олексій Багнюк. Його проект стосувався дорожньо-транспортної інфраструктури. А саме: задля підвищення безпеки рівня дорожнього руху та зниження криміногенного стану на вулиці Центральній облаштувати централізоване освітлення.
Загальна довжина вулиці 5,6 км. Проект подавався на частину вулиці у 4,3 км, у підсумку, згідно з реальним кошторисом, вийшов проект освітлення частини вулиці довжиною у 1,4 км. Фінансування проекту склало 998 тис. грн, проголосувало за нього 1634 людини.
За словами пана Багнюка, людям не потрібно боятися того, що в документації та в роботах, пов’язаних з реалізацією проекту, вони не є фахівцями. Достатньо зробити орієнтовний кошторис проекту, а вже чиновники з профільних управлінь та відділів його допрацюють і зроблять досконалим. На переконання обох столичних активістів, хоч владні чиновники неохоче беруться за безпосередньо реалізацію проектів, однак і не зацікавлені в гальмуванні процесу, оскільки з одного боку він є відкритий і прозорий, з іншого — влада може на цьому загравати з електоратом.
Пан Багнюк поділився досвідом, як проводив агітацію. Для цього сам автор створив коротке електронне посилання на проект. Маленьке посилання необхідне для того, щоб його можна було запам’ятати і легко перейти за ним або на стаціонарному комп’ютері або з мобільного телефону.
Також активіст наголосив на тому, що потрібно обов’язково подавати якомога більше заявок на екологічні проекти або на ті, до яких стандартно чиновники не додумаються. Наприклад, створити спортивний або ігровий майданчик тощо. Такі ж проекти, як освітлення вулиць, прочищення каналізації, утеплення шкіл чи запуск автобусних маршрутів виконавча влада має реалізовувати автоматично, без нагадування з боку громади. Досвід показує, що на проекти в стилі «залатати дірки», може піти років п’ять, потім почнуть реалізовуватися креативні ідеї та задуми.
Коли пан Багнюк закликав у соціальних мережах голосувати за його проект, досвід показав: потрібно спілкуватися і просити підтримати проект з кожним користувачем соціальних мереж індивідуально, оскільки мала кількість людей відгукується на загальні пости та коментарі. Добре залучати до розповсюдження знайомих, у яких багато читачів, оскільки репостити і лайкати інформацію буде значно більше людей. Якщо проекти стосуються поліпшення шляхової інфраструктури, доцільно залучити до інформаційної кампанії перевізників. Спочатку ті будуть просити кошти за рекламу, але чим далі проект набиратиме обертів, тим більші будуть йти знижки, до тих пір, поки не почнуть дозволяти розміщувати рекламу безкоштовно.
Чималу роль грає також інформаційна кампанія офлайн: листівки, банери, плакати.
Учасник конкурсу також розповів про зручність голосування за той чи інший проект через банківську ID-систему, наприклад, через «Приват 24». Ця система знає, що людина, яка голосує — громадянин України, має 18 років, проживає або прописаний у місті. Зайшовши в «особистий кабінет», можна зручно за кілька секунд проголосувати за ті чи інші проекти. Такий спосіб дає можливість уникати маніпуляцій, коли спеціально можуть просувати «свої» проекти, наприклад, утеплення конкретного навчального закладу.
Нагадаємо, що бюджет участі — це демократичний процес, який надає можливість кожному жителю брати участь в розподілі коштів місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста та/або голосування за них.
Будь-який мешканець може подати проект, пов’язаний з покращенням життя в місті, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проект реалізують в рамках бюджету 2017 року.
Нині створена Координаційна рада по впровадженню та реалізації проекту «Громадський бюджет».
На даному етапі триває розробка кошторису для інформаційної кампанії про сам проект та на різні технічні витрати у процесі підготовки до прийому заявок від громадян.