За останні дні лютого та першу декаду березня до картини з утворення об’єднаних територіальних громад додано лише декілька штрихів. Одні з них справді вже видимі і значимі, інші на сьогодні мають розмитий характер. Ми приділяємо і будемо приділяти децентралізаційному процесу підвищену увагу, оскільки на наших очах, і з нашою участю, або ж і за нашої байдужості та бездіяльності, твориться нова історія Броварського краю.
Калинівка. Після невдалої спроби створити Калинівську об’єднану територіальну громаду (ОТГ) у складі власне Калинівки, Красилівки та Рожнів, а на це було витрачено півтора роки часу та надзвичайно багато зусиль, тут починають працювати над новим проектом. Про це йшлося у тому числі і на останній сесії Калинівської селищної ради. Йдеться про Придесінську громаду. Як відомо, на початковому етапі її намагалися створити в числі трьох – Зазим’я, Погреби та Пухівка. Причому, у режимі «повного одобрямсу» сприймався варіант, що центром громади стане саме Зазим’я. Успіхи цього села невідривно пов’язані із сільським головою Людмилою Спичак, котра беззмінно керує тут більше 20 років.
Поки Зазим’я досить прохолодно ставиться до можливості створення громади разом з Калинівкою. Що й підтвердив на останній районній нараді секретар сільської ради – мовляв, вони продовжують працювати над варіантом «троє в одному придеснянському човні».
Тим паче, у разі навіть погодження з калинівською пропозицією тут не планують віддавати «справи столичні» в інші руки. А у разі її утворення центром напевне стане Калинівка, оскільки має статус селища міського типу, а за методикою створення громад вони гуртуються у тому числі і навколо «смт».
Хоча на Київщині є намір створити прецедент, коли вищі за статусом не проти поступитися лідерством селу. Саме так хочуть зробити на Бородянщині, де селища міського типу Немішаєво, Клавдієво готові утворити громаду з центром у селі Музичі. Але мотивація тут інша. Якщо громада й відбудеться, то ініціатори дуже не хочуть, щоб вибори до ради проходили за пропорційною системою, тобто за партійними списками. А така перспектива є, якщо селищам міського типу нададуть статус міст обласного підпорядкування.
Так чи інакше, але нова ініціатива Калинівки мусить знайти підтримку насамперед лідера Придесіння, тобто Зазим’я. А потім вже переконувати область , що Придесінська громада, котра, до речі, є у Перспективному плані, може бути і в новому складі. Калинівка при цьому може скористатися вагомим аргументом. Якщо Зазим’я хоче зметикувати лише на трьох, не бажаючи включати до громади менш розвинуті Рожни, Літки, а особливо маленькі Літочки, то Калинівка якраз і не проти додати названу «трійку». А це може зіграти неабияку роль, коли даватимуть добро на утворення Придесінської громади на рівні області.
На своїй останній сесії калинівські депутати вирішили проводити громадські обговорення стосовно утворення Придесінської громади з адміністративним центром, до речі, у Калинівці. Тобто, робляться фактично лише перші кроки щодо такої ОТГ.
Красилівка. Чи може тут бути і Красилівка, котра досить довго демонструвала децентралізаційний намір цим шляхом йти разом з Калинівкою? Наразі важко сказати. Хоча тут треба неодмінно додавати – прихильна до калинівського варіанту лише частина села. На сьогодні Красилівка продовжує стояти на роздоріжжі. Ніби й не було два роки часу від початку децентралізації. Село, так і не поінформоване належними чином за цей час, розділене за симпатіями на групи, й справді нині нагадує дівчину на виданні, котра ніяк не може визначитись – за кого ж піти під вінець.
В останню неділю лютого, яка була Прощеною, у Красилівці пройшли більш ніж тригодинні громадські слухання щодо перспектив об’єднаної громади. На них прибули експерти,зокрема, і Володимир Удовиченко, депутат облради.
Розмова на слуханнях часом була занадто емоційною, і почасти малозмістовною. Та й важко ввести її в конструктивне русло. Володимир Удовиченко красномовно розповідає про переваги децентралізації, що це історичний шанс кардинально і на краще змінити устрій держави і стосунки по лінії держава-людина, наводить приклад цивілізованих країн, де цю реформу здійснили дуже давно і де рівень розвитку самоврядування на високому рівні, як і загалом рівень життя. Він говорить про Швейцарію, і тут же його перебиває безапеляційна, голосна як грім, фраза сивоголового мешканця Красилівки – «та на фіга нам та Швейцарія»? Інший так само безапеляційно, твердолобо порівнює децентралізацію з колективізацією, а ще один закликає створити чергову робочу групу для вивчення питання, попри те, що незабаром будемо відзначати другу річницю старту децентралізаційної реформи. Ще один учасник громадських слухань пенсійного віку, а таких була все ж більшість, наполегливо домагався відповіді одразу і зараз на глобальне питання – чому за 25 років Україна не побудувала пристойне життя?
Громадські слухання ще раз демонструють надзвичайно низьку обізнаність пересічних людей, і навіть депутатів стосовно децентралізації. І не тільки законодавчої сфери з цього питання, але й самої суті реформи.
Фактично вперше на подібний захід, які проводилися в селах району, прибув представник Броварів. То був заступник міського голови Григорій Голубовський. Його короткий виступ особливої ясності не вніс. Здається, навпаки, додав туману для присутніх. Пан Голубовський дав зрозуміти, що у міста дуже багато проблем. І не дивлячись на те, що бюджет сягає вже майже мільярда гривень, на латання усіх дірок у місті їх не вистачить. «Було б неправдою, аби ми сказали, що вільні кошти, якщо вони й будуть, ми спрямуємо на розвиток сільської місцевості», – підсумував він.
Але попри таку відвертість, у Красилівці спостерігається достатньо сильна група, готова, практично підібгавши штани, бігти в обійми Броварської громади. На слуханнях її яскравим представником був Іван Строкач, активіст, котрий у 2015 році так і не став депутатом райради.
Громадські слухання, де головним рефреном звучала не якась конкретика, а загальна фраза – що, мовляв, красилівці самі мусять визначитися, з ким об’єднуватися, закінчилися голосуванням, що депутати на своїй сесії мають затвердити порядок опитування жителів села стосовно об’єднання.
Через декілька днів це було зроблено. Більше того, вже проводиться опитування. Але сказати, що Красилівка остаточно визначиться, до якого берега вона пристане найближчим часом, не можна. Вона продовжує стояти на роздоріжжі. До Великої Димерки, наприклад, особливо не хочеться, а варіант з Броварами теж лякає невідомістю. Адже ніхто чітко не розповідає, чи чекає село у «сапожковому царстві» солодке життя, чи буде вона тут у ролі нещасливої невістки…
Рудня. Цьому селу загалом легше було визначитися. По-перше, варіантів обмаль. Сценарій утворення Шевченківської ОТГ відпав. Ідея вмерла, практично й не народившись. Пропозиція Ігоря Сапожка – до Броварів – страждає юридичною невідповідністю із методикою створення громад та навіть з процедурою надсилання такої пропозиції. Не кажучи про інші моменти, хоча один з депутатів солов’єм заливався перед сільськими депутатами, змальовуючи мало не рай для Рудні, якщо вона піде в обійми міської громади.
Залишилась Велика Димерка…і чекати, коли Президент підпише ухвалений закон, яким дозволяється приєднуватися до вже утворених громад. А мова йде в даному випадку про Калиту,з якою Рудня межує. Правда, бажання особливого йти туди немає, оскільки перша громада Київщина обросла міфами щодо своєї бідності та низької спроможності. Та і в реальності шлях становлення цієї громади з різних причин не встелений трояндами.
Остання сесія сільради проходила після проведених громадських слухань. Гіперактивністю, та навіть просто активністю, руднянці не відзначились. До Будинку культури, де й проходили слухання, прийшли аж трохи більше 40 жителів Рудні. Тим не менше, ця мізерна частина сільської громади висловилася за прихильність до варіанту утворення Димерської громади. 11 голосами із 12-ти депутати дали добро на участь Рудні в її утворенні, та делегували своїх представників до загальної робочої групи на чолі із сільським головою Олександром Карчевським.
Тож на сьогодні реальних обрисів набуває на Броварщині лише одна громада, окрім вже утвореної Калитянської. Це Великодимерська. Робоча група працює вже кілька тижнів. Учасниками створення ОТГ, окрім Великої Димерки, є Шевченкове, Жердова, Бобрик . Останньою приєдналася Рудня. Найближчими днями в усіх потенційних учасників цього утворення мають відбутись повторні громадські слухання щодо входження в ОТГ. Після чого сесії сільських та селищних рад теж мають прийняти остаточні рішення. А далі необхідний пакет надходить до облдержадміністрації, де відбувається його юридичний аналіз. І лише після його схвалення ЦВК призначає вибори ради громади та її голови.
Стосовно ж решти населених пунктів району, то чимало з них зайняли вичікувальну позицію. Інші продовжують запевняти, і більшою мірою самі себе, що вони абсолютно самодостатні і самостійні, і що – і ні до кого, і нікуди. Але про це – в наступній публікації.
Анатолій Гаркуша