Сільська команда з Погребів ставить максимальне завдання – виграти чемпіонат області

Новини, Новини Броварщини 12 Сер. 2017 р., 13:31 1012

Так склалося, що останніми роками моду в обласному футболі диктують сільські команди. Минулого року буквально увірвалася в еліту Київської області «Десна» з Погребів. Вперше стартувавши у вищій лізі чемпіонату Київської області, команда з Броварщини у підсумку посіла високе як для дебютанта друге місце.

Правда, і на початку сезону 2016 року, як і нинішнього, керівництво «Десни» ставить перед колективом амбітне завдання – виграти чемпіонат Київщини у вищій лізі.

З наставником погребської команди В’ячеславом Руженцевим ми зустрілися під час коротких літніх канікул, тобто між колами чемпіонату. «Десна» прийшла на екватор на третьому місці, хоча досить довго лідирувала. Розмова відбулася до того, коли команда домоглася ще однієї вершини – перемігши у Вишневому свого принципового суперника, тобто «Джуніорс» зі Шпитьків  з рахунком 2:1, погребці завоювали право грати у фіналі Кубка області.

— Пане В’ячеславе, чи задоволене керівництво клубу, команди виступом «Десни» у першому колі чемпіонату?

Однозначно ні. От як би ми очолювали турнірну таблицю, то задоволення, хоча й обережне, було би присутнім.

— Тобто, тільки так стоїть питання – виграти цього року чемпіонат?

Думаю, кожна людина у своїй душі є переможцем. І ми зібралися разом  для досягнення високих результатів. Вигравали вже не один турнір – це був чемпіонат Броварського району, Кубок Броварщини, Кубок регіональних чемпіонів, перемагали у першій лізі чемпіонату області, в інших турнірах. Тому й тут, в чемпіонаті області,  ми однозначно ставимо завдання – перше місце.

— Чому, на Ваш погляд, не вдалося втримати лідерство у першому колі?

Ну, по-перше, пройдено лише половина дистанції, а курчат, самі знаєте, коли рахують. Якщо ж аналізувати перше коло, то є ряд факторів, які не могли не вплинути на гру,а  відповідно і результати команди.  Минулого року мене в команді не було. Тож, у міжсезоння, коли мене призначили головним тренером, стояло непросте завдання. По-перше, познайомитися з командою, визначити, хто підходить  під нашу модель, хто готовий боротись за визначені  завдання, а хто ні. По-друге, провести плідно підготовчий період взимку. І, по-третє, якісно провести селекційно роботу. 

При цьому треба неодмінно враховувати, що ми непрофесійна команда. Ми збираємося в активний сезон тричі на тиждень, тобто два тренування  та ігровий день. До того ж, в команді чимало футболістів, котрим за 30.  Під час зимового антракту вони беруть участь у  різних турнірах за  різні команди, намагаючись отримати і задоволення від гри, і, можливо, якусь матеріальну винагороду. Вони всі люди, у них є родини, і матеріальна частина теж грає велику роль. Іншими словами, провести повноцінний підготовчий період, як того нам хотілося і хочеться, — дуже й дуже нелегке завдання.  Особисто я  міжсезонням «Десни» не задоволений.  І в першу чергу через те, що не було можливості через названі мною фактори проводити нормальний тренувальний процес. Тому підводили людей до нашого бачення гри вже через контрольні матчі, та вже і в ході самого чемпіонату. 

— Давайте дамо детальнішу оцінку першого кола.

Провести навіть половину чемпіонату на одному диханні важко. А тим паче, враховуючи все вище сказане. Плюс до всього – у кількох поєдинках зіграв ще й фактор штучного поля. Саме ці поєдинки й грали фактично визначальну роль. Такі поляни, до речі, краще використовувати для тренувального процесу, для підготовки взимку. Невипадково ж  у деяких європейських країнах хочуть просто відмовитися від штучного газону, оскільки велика ймовірність травматизму футболістів.

«Десна» по-різному пройшла перше коло. Були матчі, коли команда грала як досить злагоджений механізм,  багато чого виходило.

— Наприклад?

Наприклад, домашня гра останнього туру з «Оболонню». Наприклад, гостьова гра у Переяславі. Хороший матч ми дали з тим же «Межигір’ям». Наголошу,що команда ця добре організована, дисциплінована. Характер гри був безкомпромісним з обох сторін, матч однозначно сподобався глядачам.

І в той же час, були матчі, які ми мусили занести в мінусовий багаж.

— З ким саме?

У першу чергу напевно з козинським «Кристалом». По-перше, знов-таке – штучне поле. По-друге, був сильний вітер того дня. І це заважало  продемонструвати нашій команді той футбол, у  який ми намагаємося грати. А це – швидкий футбол через пас. Напевно, декого  можливо трішки розслабило, що у міжсезоння  «Міжигір’я» ми обіграли досить легко. Тому, можливо,  й  не докладали максимальних зусиль,були помилки в обороні.

Також непросто склався домашній поєдинок зі Ставищем. Ми зіграли тоді внічию, не реалізувавши багато сприятливих моментів. Крім того, дозволю собі поставити під сумнів кваліфікацію бокових арбітрів. Часом вони приймали, як на мене, помилкові рішення, котрі вплинули на кінцевий результат. І то був поєдинок, де ми однозначно втратили очки. 

Надзвичайно цікава гра була вдома із бзівським  «Авангардом». На той час суперник лідирував у  чемпіонаті. «Авангард» — добротна  команда, футболісти індивідуально сильні, досвідчені. Але «Десна» теж вийшла відмобілізованою. Обидві команди демонстрували досить якісний футбол, тому поєдинок складався надзвичайно цікаво. Правда, лише у першому таймі. У другому пішла справжня злива, і вже незабаром футболісти більше боролися з негодою, з великими калюжами на полі. Не обійшлося без Фортуни. Цього разу вона посміхнулася нам. У кінці зустрічі м’яч у свої ворота зрізав досвідчений Ігор Тітов, що й принесло нам перемогу.

— У поєдинку із «Джуніорсом» удача відвернулася?

Можна й так сказати. Бо не реалізували кілька дуже сприятливих нагод для взяття воріт. . Але не тільки це стало причиною поразки. Фактор штучного газону – раз. Інше:  у  грі  із  сильною командою, а Шпитьки є такою, важливо, щоб ніхто не випадав з командної гри.  А у нас саме це й сталося.  Двоє футболістів практично випали – оборонець та гравець атаки.  Або не налаштувались як слід, або це був не їхній день. Вони можуть  грати набагато сильніше, але того дня – ні. І ми ведемо в команді роботу таким чином, щоб була максимальна чесність у стосунках один із одним. Якщо ти відчуваєш, що з тих чи інших причин не готовий до матчу, не можеш стовідсотково віддатись грі,  – відверто скажи. Підводити команду непотрібно, на полі ж нічого не приховаєш, все видно. 

— Ви задоволені проведеною взимку та весною селекцією?

Напевно, ніколи жоден з тренерів не скаже – так, задоволений. Завжди хочеться більшого. Нам особливо потрібні люди, котрі можуть підсилити атакувальні дії команди.  Поповнили ж наші рядки Толя Фурсенко з Бородянки. Довів свою потребу працездатністю, у нього велике бажання грати, а значить і відстоювати своє місце в основному складі. Крім того, молодий хлопець, яким  є Фурсенко, вписався в  колектив ще й завдяки своїм людським якостям.

Взяли ми Сашу Копача з Вишневого. Ми його брали, аби підвищити наші швидкісні дії в наступальних діях. Футболіст володіє швидкістю, індивідуально сильний. Йому потрібний ще час для адаптації під командні дії.

Ще один новобранець Артем Бафталовський, який прийшов до нас теж із Бородянки. Хороший хлопець, відповідальний, володіє високою швидкістю. Ми його використовуємо в лінії атаки. Футболіст  індивідуально сильний. Але знов-таки – йому потрібний час,  аби призвичаїтися до командних дій. У цьому аспекті йому ще добре треба попрацювати. Але найголовніше, що у нього є бажання. 

— Якісь лінії викликають підвищене занепокоєння?

Практично всі. У всі потрібно підсилення. Це ж постійний процес – пошук нових виконавців. Тим паче ми ставимо завдання створювати в команді атмосферу здорової конкуренції. З іншого боку, це ж життя. От у нас на початок сезону у заявці було п’ять воротарів. А тоді – травми, і були матчі,коли практично й нікого було ставить.  Так само і в лінії оборони. Один отримав пошкодження, у іншого – перебір карточок. Наше завдання, аби втрата одного чи двох футболістів не впливала на командну гру. Ми саме так намагаємося діяти, і саме від цього отримувати задоволення самим та  приносити задоволення нашим прихильникам.

— Ветерани відіграли на рівні?

До речі, до числа ветеранів я й себе відношу (посміхається –авт.). Скажу так: вони відіграли справді на рівні. Помилки траплялися, але це відбувається з усіма. Ми дуже раді, що у нашій команді є Андрій Воробей. Футболіст із надзвичайно багатим досвідом. Він грає сам і допомагає грати іншим, підказує, переймається грою, бере участь у всіх командних заходах.

— Тобто, він у команді не весільний генерал?

Ні-ні. У нас намагалися залучити до команди декого, хто хотів грати роль саме весільного генерала. Але вони не прижилися. Напевно тому, що у нас є колектив. Дотримуємося правила: нехай краще будуть свої, але відповідальні, але ті, хто дорожить колектив, поважає їх. Андрій Воробей напевне підходить нам за всіма параметрами просто ідеально.

— Можна сказати, що він справжній лідер?

Саме так і є. Андрій – лідер. Він лідер на футбольному полі, він лідер поза ним. Андрій не боїться брати на себе відповідальність. Своєю поведінкою він показує іншим, як треба діяти. Тим самим підтягує молодь.

Ще один ветеран – Юра Клименко. Професіонал, пограв у багатьох командах, у різних країнах, має багатющий досвід. Але й зараз отримує  задоволення від гри. Пробує тренувати воротарів. 

Володимир Бондаренко – на своєму рівні. Так, іноді присутня зайва емоційність, але її останнім часом стало набагато менше.  З іншого боку це говорить, що людині небайдуже те, що відбувається на полі. Ця небайдужість  не може не радувати. Зайві емоції часом заважають команді, але й на те команда, колектив, аби адекватно реагувати. Працюємо, намагаємося довести до кожного принципи командних дій. І це має давати свій позитивний результат.

— Завдання на сезон ми проговорили. А яке майбутнє погребської «Десни»?

У Погребах вже є певна база. Маємо штучне поле 60 на 40 метрів, маємо чудовий стадіон, є запасне поле. А є бажання. В першу чергу президента нашого клубу Віталія Крупенка, який, можна сказати, футболом живе. 

Попереду у нас — будівництво нового сучасного стадіону.  І, звичайно, ми хочемо створити дитячу школу, школу юних футболістів. Причому, йдемо іншим   шляхом, ніж у тому ж Києві. Де спочатку набирають дітей, а потім одночасно з цим піклуються про матеріальну базу. Ми йдемо принципово по-іншому. Насамперед створити міцну  базу, а потім вже набирати дітей. Тобто, спочатку – фундамент, а вже потім  будувати  приміщення. Ми будемо створювати таку школу, де б і тренерів було достатньо -  по два на кожний вік. Ми хочемо, аби хлопчики  мали бажання тут тренуватися, професійно зростати. Ось тоді і буде кінцевий результат. Якою ж буде доля самої команди – погребської «Десни» — покаже час. На сьогодні  завдання конкретне, і ми від нього не відступаємося, — виграти чемпіонат Київської області.

Бесіду вів Анатолій Гаркуша

Матчі ФК «Десна» у першому  колі  2017 року

1 тур. Бориспіль-Фаворит — Десна  0:2

2 тур. ФК Обухів — Десна   0:3

3 тур. Десна — ФК Бровари  2:0

4 тур. Кристал — Десна   3:2

5 тур. Десна — Зоря   3:2

6 тур. Десна — Межигір"я   3:1

7 тур. Переяславщина — Десна  1:5

8 тур. Десна — Моноліт   8:1

9 тур. Десна — Сокіл  1:0

10 тур. Патріот — Десна   1:2

11 тур. Любомир — Десна   2:2 (матч проводився в с.Погреби)

12 тур. Десна — Авангард   2:1

13 тур. (пропускає, тому щонепарнакількість команд в лізі)

14 тур. Джуніорс — Десна   1:0

15 тур. Десна — Оболонь-Бровар-2   10:2

загрузка...
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

НОВИНИ

20.08.2017
19.08.2017
18.08.2017