Тема реконструкції парку «Приозерний» останнім часом у Броварах є актуальною. Ми не зупиняємося і продовжуємо вивчати ситуацію навколо озера, його стану та техніки безпеки проведення очисних робіт на ньому. Звісно, намагаємося не переливати з пустого в порожнє, а привносити у публікацію нові факти. У нашому «розслідуванні» взяла участь і депутат Броварської міської ради Ірина Веремчук.
Отож, на депутатський запит від КП «Бровари-Благоустрій» надійшла офіційна відповідь про те, що реконструкцією парку «Приозерний», зокрема, підвищенням водозабезпеченості водойми займається підрядна організація ТОВ «Трансгідробуд».
Згідно договору №55 від 25 серпня 2015 року між КП «Бровари-Благоустрій» та підрядною організацією був укладений договір на суму 4,496 млн. грн. Фінансування планувалося з обласного бюджету у сумі 4,095 млн. грн., ще 401,8 тис. грн. кошти комунального підприємства, тобто, місцевого бюджету.
На сьогодні, як сповіщається у офіційній відповіді, підрядники виконали роботи на суму в 2,497 млн. грн.
Роботи вже виконані (за документами):
- Розчищення берегової зони:
— розроблення ґрунту екскаватором — 3100 м3.
- Розчищення чаші водойми:
— розроблення ґрунту землесосними снарядами — 14261 м3.
- Планування укосів — 2538 м2.
- Вивезення ґрунту — 22 724 тонн.
Через необхідність підмивати корені рослинності земснарядом, а також тому, що пісок в озері дрібнозернистий і має великий вміст пиловидних і глинистих часток, що уповільнює стікання води та підсихання ґрунту у гідровідвалі для подальшого вивезення його автотранспортом, у зазначені договором терміни роботи не були виконані.
У 2016 році КП «Бровари-Благоустрій» уклав новий договір з ТОВ «Трансгідробуд» від 31 березня, тепер уже на суму 1,188 млн. грн. за власні кошти. Тобто, загальна вартість витрачених коштів складає 3,686 млн. грн.
У поточному році виконані такі роботи:
— розроблення ґрунту землесосними снарядами — 2079 м3.
— вивезення ґрунту — 7340 тон.
Залишилося виконати роботи:
— розроблення ґрунту земснарядами — 920 м3.
— вивезення ґрунту — 1804 тон.
— укріплення укосів чаші ставу посівом багаторічних трав з підсипкою рослинної землі — 1677 м2.
— улаштування пішохідної доріжки.
Виконати роботи має підрядник, ТОВ «Трансгідробуд» до 1 серпня 2016 р.
Гарантійний термін на виконані роботи встановлюється на 5 років з моменту підписання Акту здачі об’єкту в експлуатацію. А якщо під час експлуатації об’єкту протягом гарантійного терміну будуть виявлені недоліки, які не дозволять його нормальну експлуатацію, то гарантійний термін продовжується на період усунення цих недоліків уже за кошти підрядника.
Як вдалося встановити виданню разом з депутатом Веремчук, згідно проекту парк «Приозерний», , має екологічну спрямованість — передбачається покращення екологічного стану чаші ставка та прилеглої території — смуги шириною до 25 метрів. Наступним же етапом реконструкції парку має бути проектування зони відпочинку.
Проектом передбачено:
— розчищення чаші ставка,
— влаштування човнового причалу,
— благоустрій території.
Не визначеним залишалося два моменти: 1) якщо з фонду КП «Бровари-Благоустрій» передбачалося 400 тисяч гривень, то звідки взялися 1,8 млн. грн? Якщо це залишки з тих 4,49 млн. грн., то чому це не прописано саме так? А якщо це додаткові кошти, то чому вони не пройшли стандартну процедуру розгляду профільними депутатськими комісіями та сесією міської ради? 2) чи передбачають роботи, які обійшлися обласному і місцевому бюджетам майже у 5 мільйонів, перетворення озера у справді рекреаційну зону, де озеро стане придатним для купання? Адже проблема водойм, у яких могли б броварчани купатися відпочиваючи, залишається відкритою.
Кореспондент видання «Трибуна-Бровари» спільно з депутатом Іриною Веремчук завітали до кількох відділів та управлінь, зокрема, до КП «Бровари-Благоустрій». Співрозмовником на одній із зустрічей став директор «Бровари-Благоустрою» Андрій Василенко. У розмові бере участь і його помічниця.
Далі подаємо у вигляді бесіди із запитаннями та відповідями.
Ірина Веремчук: — Чи робили ви повторне подання у 2016 році на фінансування проекту?
Андрій Василенко: — Нам було виділено з бюджету на поповнення статутного фонду…
Ірина Веремчук: — Скільки коштів? Я запитувала у пані Постернак (начальник фінансового відділу Броварської міської ради — прим. Т. Б.). Вона відповіла, що нічого не знає. Порадила звертатися до КП «Бровари-Благоустрій». Вона не володіє інформацією щодо розподілу коштів.
Андрій Василенко: — На проект виділялися кошти в сумі близько 4 мільйонів гривень.
Помічниця Василенка: — Ми писали звернення до Департаменту екології та природних ресурсів, але нам не виділили коштів.
Андрій Василенко: — З департаменту коштів не виділяли, але у нас залишилися кошти, передбачені на розвиток нашого підприємства. Треба враховувати, що договір цей подешевшав (оскільки ми домовилися і прописали в проектній документації, що ми повинні утилізувати ґрунт).
Щодо ґрунту. Усі кажуть, що то є пісок. У жодному документі проектної документації не говориться, що там є пісок, там — ґрунт, так звана глина. Його повинен утилізувати організація, яка уклала з нами угоду. Вони (підрядник — прим. Т. Б). повинні були вивезти його і утилізувати не далі, ніж за 30 кілометрів. Нам вони надали документи, що утилізували ґрунт на відстані 22-х кілометрів.
Ірина Веремчук: — Я можу взяти копії цих договорів?
Помічниця Василенка: — Підрядник укладає угоди.
Ірина Веремчук: — Але ж копії вам надали…
Андрій Василенко: — Ви можете все взяти у підрядника.
Ірина Веремчук: — Я можу взяти копії у вас?
Помічниця Василенка: — Запросіть у підрядника! Це ж не наша угода. Ті угоди, що з нами, ми можемо надати.
Ірина Веремчук: — Але ж якісь документи вони повинні вам надати!
Помічниця Василенка: — Це необов’язково.
Ірина Веремчук: — Я дивлюся по новому договору: сума 1,188 млн. грн. від 31.03.2016 р. Це пішло вже з вашого особового рахунку?
Помічниця Василенка: — Не пішло.
Ірина Веремчук: — А скільки ви вже надіслали коштів?
Андрій Василенко: — Останній раз ми проплатили 86 тисяч гривень.
Помічниця Василенка (передивляючись документи): — Оплатили на суму близько 600 тисяч гривень.
Ірина Веремчук: — Чому угода була укладена аж у кінці березня?
Андрій Василенко: — Грошей не було. Ви ж як депутат маєте знати. Поки ви, депутати, торгувалися…
Ірина Веремчук: — Що значить — «торгувалися»?
Андрій Василенко: — Ви пам’ятаєте, коли депутати відкрили фінансування?
Ірина Веремчук: — Поповнення статутного фонду?
Андрій Василенко: — Так. 28 січня. До цього часу комунальному підприємству треба було дожити. А це зима, і це вже фінансування нового року.
Ірина Веремчук: — Я не бачила кошторису на ці 1,188 млн. грн., тому я й питаю. Ми поповнювали статутний фонд, а всередині підприємства ви самі розподіляли кошти?
Андрій Василенко: — Кошти йшли на поповнення статутного фонду, адже саме озеро — це ж статутний фонд.
Ірина Веремчук: — Він на балансі у вас стоїть?
Андрій Василенко: — Так.
Ірина Веремчук: — Як рекреаційна зона?
Андрій Василенко: — У складі парку. Чаша — 3,5 га.
Ірина Веремчук: — Як депутат, я не бачила цієї суми — 1, 118 млн. грн. — в кошторисі…
Андрій Василенко: — Коли був проведений тендер, була визначена сума 4,9 млн. грн., 4,09 мільйона гривень з обласного бюджету і 401,8 тисяч гривень на поповнення статутного фонду для виконання усіх робіт. Та враховуючи, що робота не була завершена, ті кошти, які залишилися від обласного бюджету, знялися. Так по закону. Залишилися лише статутні кошти.
Ірина Веремчук: — Тепер для мене все стає зрозумілим, оскільки цієї суми — 1,188 млн. грн. — не було у жодному кошторисі.
Коли підрядник планує доробити це очищення?
Андрій Василенко: — Я думаю, що дві неділі — і роботи будуть закінчені.
Ірина Веремчук: — Це буде очистка озера?
Андрій Василенко: — Так. І я хотів би зауважити, що озеро, згідно проектної документації, як декоративне. Воно не призначене для купання, оскільки живлення йде лише двома способами. Перший спосіб — відкриті джерела, які там є, другий — стокові води: після дощу чи після сніготанення. Іншого живлення там немає. У старі часи, при СРСР, кажуть, там була підкачка води, але зараз немає.
Ірина Веремчук: — Люди зможуть після цих робіт купатися в озері?
Андрій Василенко: — Для того, щоб купатися, потрібно отримати паспорт озера.
Ірина Веремчук: — Ви можете надати проектну документацію?
Помічниця Василенка (виходить за документами).
Андрій Василенко: — Для того, щоб купатися, потрібно отримати паспорт озера. Для його отримання потрібен висновок санстанції. Вона має сказати, що у водоймі немає небезпечних мікробів.
Ірина Веремчук: — На сайті Броварської міської ради від 28 червня зазначено, що в озері виявлені такі інфекції як холера, гепатит А… Яка санстанція робила заміри води — місцева чи обласна?
Андрій Василенко: — Наша.
Ірина Веремчук: — У вас є копії цих аналізів? Вони вам надавали?
Андрій Василенко: — На сьогодні це питання не стоїть, оскільки триває сама процедура розчистки.
Ірина Веремчук: — А в 2015 році робилися якісь аналізи?
Андрій Василенко: — Ми перевіряли землю і глину, яку витягували.
Ірина Веремчук: — Можете мені надати копії документів? Мені треба звернення писати?
Андрій Василенко: — Я можу надати і так. У нас немає власної лабораторії і навесні заміри робила «Броваритепломережа», яка повідомила, що на той час вода відповідала усім показникам. А оскільки зараз притоку немає… Завдання очистки — витягнути той очерет, який там є…
Ірина Веремчук: — Що треба для отримання паспорта?
Андрій Василенко: — Після висновку санстанції потрібно укласти угоду з ліцензованою організацією, яка має підводників-аквалангістів. Вони мають обстежити дно водойми. Зараз цього зробити не можна, оскільки не закінчена очистка…
Ірина Веремчук: — А як же ви акт виконаних робіт підписували? Якісь виміри робили? Наскільки підрядник поглибив це озеро?
Андрій Василенко: — Є відмітка над рівнем моря. Після того як розчистять, від цієї відмінки до дна має бути 2,5 метра. Зараз рівень води впав. І зараз мілкіше. Але той рівень, який треба витримати по показниках, є. Думаю, коли закінчяться ці роботи, вода підніметься на потрібний рівень.
Зараз ґрунт ще піднімається з дна і ви бачите, які там ще бархани насипані…
Ірина Веремчук: — Бачила. Це жах.
Андрій Василенко: — Не жах! Чому ви так зразу кажете — жах? Я коли починаю робити ремонт квартири, то переконаний, що швидко його зроблю, а коли ремонт на середньому етапі, я думаю, що ніколи в житті більше не буду його робити. Але потім цей жах вирівнюється.
Ірина Веремчук: — Зараз там жах. Хоча планується не жах.
Андрій Василенко: — Очеретяної зони немає, пісок підсипаний по периметру, доріжка зроблена.
Ірина Веремчук: — Я б хотіла бачити цей проект. Треба розуміти: якщо ми виділяємо 4 мільйона гривень, то який має бути результат після того, як піде підрядник. Які він нам залишить роботи?
Андрій Василенко: — За рахунок здешевлення проекту (ми там доріжку дешевшу поклали і дешевше землю вивезли) ми зекономили…
Помічниця Василенка: Здешевили проект приблизно в чотири рази. А проект вартістю 400 тисяч гривень.
Андрій Василенко: — За моїми підрахунками все це коштувало близько 800 тисяч гривень.
Для того, щоб зробити купання, навіть після отримання паспорту, потрібно облаштувати рятувальну станцію. Потрібно будинок поставити для рятувальників, вишку. Повинен бути робочий персонал, який чергуватиме. Вважаю, що це бути по двоє навчених людей — рятувальники. Повинні виставити буйки, які окреслюватимуть глибокі місця. Треба передбачити такий штат на моєму підприємстві, яке має отримати кошти і організувати таку роботу. Разом з усією атрибутикою — це медичні засоби, плавальні, рятівні круги, буйки, які показуватимуть місця, де можна купатися.
Ірина Веремчук: — Як керівник КП «Бровари-Благоустрій» ви плануєте робити подання, щоб там робити рекреаційну зону? Є така мета?
Андрій Василенко: — Звичайно. В проектній документації написано, що це озеро не робиться під купання. Але якщо після очистки будуть хороші умови, значить ці роботи будуть проводитися.
Ірина Веремчук: — А взагалі цю розчистку потрібно було робити чи ні? Для чого потрібно було витягувати ґрунт з дна озера?
Андрій Василенко: — У Броварській міській раді у коридорі (на фото — прим. Т. Б.) ви побачите яке озеро було. Потім подивіться яке воно вже є зараз.
У зв’язку з тим, що воно було зарослим і трава, яка там росла, псувала саму воду… Далі — озеро повинне бути як водовідведення, оскільки цей район болотистий. Дно було замулене (останній раз озеро чистили в 1970 році), що не давало можливості дренажувати тій воді, яка є. Тобто, не було можливості відводити ті води, якою була підтоплена частина нашого міста. Озеро робилося як декоративне, а очистка була екологічна.
Ірина Веремчук: — Зрозуміло — не для купання.
До мене звертаються виборці: «вкладено 4 мільйони у розчистку озера, чи можемо ми купатися в ньому?».
Андрій Василенко: — Проектна документація, яка розроблялася не нами, ще в 2007 році. Відкриваємо призначення: «Став має декоративне призначення, купання в ньому неможливе, з огляду на відсутність нормативного обігу. Розчищення та поглиблення ставу належить до благоустрою водної акваторії. Благоустрій навколо ставу стосується, в основному, заходів по забезпеченню зберігання реконструйованого ставу та прилеглої до нього території і є першочерговим етапом в плані реконструкції парку».
Тут написано, що далі для відпочиваючих можна буде поставити грибки від сонця. І у цій же документації говориться, що поповнюється озеро двома способами — це ті джерела, які там є (їх там три), і за допомогою опадів: узимку сніг, в решту пір року — дощі. Озеро знаходиться у впадині.
Ірина Веремчук: — Як зазначене озеро на кадастровій карті?
Андрій Василенко: — Є парк «Приозерний», а в ньому, окрім зеленої зони, складовою є озеро площиною у 3,5 га. Міський голова ставить завдання — отримати паспорт.
Ірина Веремчук: — Як мені отримати копії показників води?
Андрій Василенко (до своєї помічниці): — Надайте копії.
Ірина Веремчук: — Підрядник — ТОВ «Трансгідробуд» — завозив на дитячі майданчики начебто пісок, але це не пісок…
Андрій Василенко: — Ми зараз вам надамо документи.
Кореспондент: — Про це на камеру говорив представник ТОВ «Трансгідробуд» Ігор Савченко під час виїзного засідання комісії.
Андрій Василенко: — Із самого початку ми взяли аналізи того ґрунту, який витягували. Там 60% було суміші піску, але пісок цей не будівельний. Будівельним вважається пісок той, зернистість якого 1 мм. і вище. Той, який на Десні миють.
За показниками пісок нашого озера виявився пилоподібний, його зернистість — 0,008 мм.
Ірина Веремчук: — Пісок, який мав утилізуватися, на дитячі майданчики потрапляв?
Андрій Василенко: — Було рішення міської ради.
Ірина Веремчук: — Виконавчого комітету?
Андрій Василенко: — Ну, так. Є доручення. Можу показати його, щоб не збрехати, хто саме давав.
Перший ґрунт, який зрізається, це глей, другий — це той, про якого казали — нарешті пішов пісок! Коли другий шар ґрунту зняли і відкрили джерела, то там 30% глея є і є пісок, але він пилоподібний. Було рішення — не викидати його, а враховуючи показники, що радіологічний фон нормальний, глистів не було, було вирішено завезти (на дитячі майданчики — прим. Т. Б.).
Ірина Веремчук: — Тобто, аналіз піску теж був перед завозом?
Андрій Василенко: — Аякже!
Ірина Веремчук: — Хочу з’ясувати: якщо зараз у цій воді виявлені різні інфекції, зокрема, холера…
Андрій Василенко: — Ні, мікроби з’являються після того, як починає киснути вода. Якби була проточна, то не кисла б.
Ірина Веремчук: — Тож, чи потрібно було завозити цей пісок на дитячі майданчики?
Андрій Василенко: — На той момент пісок був «чистий».
Коли гідронамив йде, є розмив ґрунту струменем води, в результаті чого утворюється піна, яка плаває зверху, і тривожить наше населення. Після того, як закінчяться роботи, вода заспокоїться, осядеться, джерела зможуть себе розмивати (вони зараз знаходяться на глибині від 4 до 6 метрів).
Кореспондент: — Який інструмент контролю, що пісок справді утилізується?
Андрій Василенко: — Це не моя проблема. Це проблема підрядника. Але кажу ще раз — це не пісок, це ґрунт. Всі осадки, які є — забруднені, і завдання було вивезти цей ґрунт та утилізувати. Так говорить проектна документація.
Ірина Веремчук: — Підрядник зрізав там берези. Він збирається відновлювати це?
Андрій Василенко: — Там буде зроблена дорога повністю.
Ірина Веремчук: — Вони ж завезли будівельні матеріали і викинули з боку вулиці Михайла Мельника (колишня Коккінакі — прим. Т. Б.).
Андрій Василенко: — Це для того, щоб висипати дорогу. Вертольотом не сядеш.
Ця сторона, де люди купаються, буде невдовзі оформлена. Ще планують засипати берегову зону від будинків. Там, де багатоповерхівки, є городи. Раніше з них стікало. Та частина була найбільше забруднена, оскільки там був очерет. Тож спочатку там пройшов екскаватор і вирвав очерет, який проростає на глибину 6-8 метрів.
Депутату Ірині Веремчук вдалося отримати результати санітарно-паразитологічного дослідження Броварського районного відділу лабораторних досліджень ДУ «Київський ОЛЦ ДСЕСУ».
У документі, датованому від 11 квітня 2016 р. говориться про те, що при дослідженні піску яєць та личинок гельмінтів, цист, кишкових патогенних найпростіших в піску методом Романенка та Бермана, не виявлено.
Від «Трибуни-Бровари». Питання — в яких водоймах броварчанам можна покупатися у літню спеку у своєму місті — залишається відкритим.
Фото надані депутатом Іриною Веремчук.