По вулиці Василя Симоненка, 103 планується будівництво нової загальноосвітньої школи на 1890 місць, а на вул. Симона Петлюри, 17 Б буде добудовуватися учбовий корпус на 900 місць до загальноосвітньої школи № 10. Проект рішення щодо виділення коштів на передпроектні та проектні роботи винесений на найближчу сесію міської ради і обговорювався на засіданні земельної комісії.
Згідно проекту рішення, відділ капітального будівництва просить на передпроектні та проектні роботи школи на вулиці Василя Симоненка, 103 2,5 млн. грн., а на передпроектні та проектні роботи по добудові учбового корпусу до школи №10 по вулиці Симона Петлюри — 900 тис. грн.
Відзначимо, що начальник відділу капітального будівництва Людмила Павлик зазначила, що ці цифри не є константною і можуть змінюватися в залежності від проектних пропозицій. «Пропозиції по проектуванню школи по вулиці Симоненка звучали різні — 1,5 млн. грн., 4,5 млн. і 3,5 млн. грн.. При тій сумі, що є (2,5 млн. грн. — прим. Т. Б.) обов’язково треба буде проводити тендер на закупівлю проектних робіт. Тому говорити про вартість проектних робіт говорити ще рано», — розповіла Людмила Павлик.
Зазначимо, що раніше частина депутатів виступала за те, щоб підійти до питання системно: провести громадські слухання, заслухати управління освіти по навантаженню на існуючі школи, управління архітектури і будівництва — щодо майбутньої забудови та передбачені місця для шкіл та розробити Програму будівництва нових навчальних закладів у Броварах. Однак, наскільки відомо, жодних публічних депутатських чи громадських обговорень не було.
Також відзначимо, що депутати, зокрема, «демократичного табору», які голосували за виділення коштів з місцевого бюджету на ремонт парку «Перемога», зазначали, що підтримуючи проект, йшли на компроміс із міським головою: ремонт парку «Перемога» в обмін на проект будівництва нової школи. Якщо проект рішення — «півтори школи» — є частиною публічних домовленостей, то тоді чому не було жодних громадських обговорень на цю тему? Хоча, зважаючи на останні події, такій тенденції, як нічого з громадою не обговорювати — дивуватися навряд чи потрібно.
Видання «Трибуна-Бровари» звернулася до окремих фахівців прокоментувати ситуацію.
Ольга РОМАНЕНКО, кандидат економічних наук та доцент кафедри фінансового аналізу і контролю Київського національного торговельно-економічного університету, член Ради молодих вчених при МОН.
Як автор книги «Аудит проектів» і викладач даної дисципліни в університеті, а також лектор курсів підвищення кваліфікації в Рахунковій Палаті України, можу констатувати, що у розвинутих країнах світу велика увага приділяється аудиту проектів, особливо на стадії до початку його впровадження.
Ці послуги є надзвичайно важливими для клієнта, який бажає отримати високий рівень впевненості у реалізації проекту.
У даній ситуації замовником будівництва школи є громада міста, тому вона має повне право мати об’єктивну інформацію щодо ефективності використання коштів платників податків міста. Також, саме громада є головним замовником освітніх послуг, оскільки розвиток інтелектуального капіталу нації є основною причиною її благополуччя і процвітання. Саме батьки повинні визначати освітню політику міста, що вплине на їх власних дітей, а не кілька чоловік у коридорах влади.
Аудит інвестиційних проектів будівництва освітніх закладів є процесом збирання незалежним експертом повної, правдивої та своєчасної інформації про об’єкт інвестиційного планування з метою оцінки її відповідності визначеній політиці розвитку міста, встановлення імовірних ризиків та надання компетентного висновку зацікавленим користувачам.
Аудит проекту має стати нормою впровадження будь-яких державних та місцевих програм, повинен допомогти обрати найбільш оптимальні параметри інвестування, тим самим зменшивши ризик фінансових втрат інвестора, в даному разі громади міста Бровари. Тому кожен проект передбачає пошук найбільш оптимального варіанту серед багатьох можливих. Тож з точки зору забезпечення ефективності, у даній ситуації під час проведення експертизи проекту експерти, мають здійснити аналіз альтернативних варіантів рішень та виконати паралельний проектний аналіз та оприлюднити громаді міста.
Аудиторська перевірка інвестиційного проекту допомагає дати відповідь на питання стратегічного плану проекту, а експерт, в процесі аудиту проектів, повинен проаналізувати подані на перевірку проекти за багатоступеневою схемою, що складається з таких етапів:
— попередній аудит;
— основний аудит (інвестиційний аналіз);
— заключний аналіз (прийняття рішень про фінансування проекту);
Завданням попереднього аудиту є отримання інтегрального показника ефективності за результатами проведеного аналізу, а також проведення якісного аналізу проектних ризиків, а саме:
— технологічного ризику та ризику будівництва;
— ризику невідповідності ринкової позиції проекту;
— ризику дій контрагентів, учасників проекту;
— ризику надходження грошових коштів та фінансовим ризикам та ризику правової структури проекту.
Олександр ОСТАПКОВИЧ, громадський активіст,інженер-проектувальник:
— Було б раціонально пошукати проект школи, який можна повторно втілити. Для цього можна використати можливості Асоціації мерів міст, адже в інших містах будуть і проектують схожі об’єкти.
Не бачу необхідності витрачати кошти на новий проект.
Технологія шкільного процесу однакова практично для будь-якої місцевості. Ігрові майданчики, класи, коридори, пожежно-евакуаційні мережі — все це десь хтось уже продумав. Можна взяти готовий проект школи, витратити на нього 200 тис. грн., максимум 500, але не витрачати аж 2,5 млн. грн.
Все це можна знайти. Впевнений: багато мерів міст охоче продали б проекти своїх шкіл. Лише треба зробити прив’язку до нашої місцевості, враховуючи тротуари, дороги, під’їзди на нашій місцевості. Це буде набагато дешевше.
Щодо добудови учбового корпусу ЗОШ №10, то маю думку, щоправда, вона не конструктивна, а більше деструктивна (сміється — прим. Т. Б.). Складається враження, нібито збираємося якось докупи все примощувати і створювати якийсь мурашник.
Я не бачив які там проектні розробки, який розрахунок територій, але… Думка про мурашник першою приходить в голову.
Потрібно дивитися на документацію, розрахунки і лише після того робити якісь висновки.
Перш, ніж виносити проект рішення щодо виділення коштів на проектну документацію, потрібно було переглянути статистику по навантаженню на існуючі школи: де скільки дітей в класах, у скільки змін йде навчання, визначити — де найбільша густота населення у Броварах. Щодо вулиці Василя Симоненка, то там і справді напрошується школа.
Зазначу, що в проекті добудови учбового корпусу до ЗОШ №10 кошти, які запрошує відділ капітального будівництва, більш-менш виправдані, оскільки йдеться лише про добудову. А 2,5 млн. грн. передпроектні роботи нової школи — це марнотратство і відкати. Однозначно щось не те.
Повторюся: можна знайти готовий вже проект школи і пристосувати його до нашої місцевості, а не розроблювати новий. Це буде набагато дешевше.
Надія ЛЕЩИК, заступник голови Громадської ради Управлінні освіти Броварської міської ради.
— Зазначу, що громадська рада при Управлінні освіти і науки Броварської міської ради розпочала свою роботу із моніторингу стану освіті у місті Бровари.
Були надіслані запити щодо приросту населення, щодо орієнтованої кількості дітей дошкільного та шкільного віку через 3 або 5 років, враховуючи інтенсивні темпи забудови.
Повної статистики не отримали, але цифри вражають: щорічна народжуваність близько 1200-1300 дітей щороку, щорічне збільшення учнів шкіл на близько 800-1000 осіб, дітей дошкільного віку від 300 до 400 осіб, але ці данні не точні. На жаль, ніхто з органів влади не досліджує це питання системно.
Тому побудова нових шкіл та дошкільних закладів вже давно на часі, про переповненість навчальних закладів «волають» батьки, громадські активісти та частина депутатів.
З одного боку я дуже рада, що нарешті це питання зрушило з місця, але, як завжди, справа в деталях…
Зазначу, що проектна документація дуже дороговартісна. Чи можливо тут зекономити кошти?
Ми обговорювали це питання на останньому засіданні Громадської ради, на якому її голова Романенко Ігор запропонував досить цікавий варіант.
В місті Вінниця декілька років тому була побудована школа, цей проект враховує всі сучасні вимоги до навчання і виховання дітей та дає можливість навчатися дітям з особливими освітніми потребами.
Проект належить Вінницькій міській раді, тому ми пропонуємо нашому меру провести переговори з її представниками. Думаю за результатами перемов нашому місту вдасться придбати проект за набагато нижчою ціною, ніж виготовляти проектну документацію «з нуля».
Звичайно проект необхідно узгодити з особливостями земельної ділянки, ґрунту та іншими умовами.
На жаль, громадських слухань щодо проекту не проводилось, і донести цю ідею до мера і громадськості не було можливо. Тому хочемо скористатися цією статтею, для того щоб висловити пропозицію нашій владі.
Ще одне питання — це місце побудови.
Нова школа по вулиці Василя Симоненка, 103 — чудово, цей навчальний заклад частково зніме навантаження зі шкіл району Масив. Але в нас є і район Торгмаш, де відбувається досить інтенсивна забудова.
Школа №2 перевантажена, гімназія не приймає всіх бажаючих, а лише тих дітей що «потягнуть» програму та відповідно платіжноспроможних. Думаю, що місту необхідно замислитись про майбутнє та перспективу повноцінного соціального розвитку усіх районів нашого міста і запланувати нову школу в районі Торгмаш, або хоча б добудову школи №2, замість школи №10.
На останок скажу, що сучасність вимагає нового підходу до освіти, який є головним завданням у сфері освіти. Адже в класі, чи групі дитячого садочка, де від 30 до 40 учнів та вихованців здійснити індивідуальний підхід до кожної дитини, як і впровадити інклюзивну освіту, на мою думку не можливо!
Місто повинно створити прийнятні умови для учнів, батьків та педагогів, без цього суттєво змінити підхід до освіти просто не вдасться!
Олексій ДОРОШЕНКО, депутат Київської обласної ради:
— За усі роки новітньої історії Броварів у місті не будувалось жодної школи.
Для міста, у якому вже за офіційною статистикою, живе більше 100 тисяч людей — це не припустимо. Для міста, яке може і хоче стати одним з найкращих міст Київської області розвиток соціальної інфраструктури, у тому числі шкіл та дитячих садків, це є обов’язковим.
Ще на початку року фракція «Самопоміч» у міській раді висунула як вимогу для спільної роботи — будівництво шкіл і дитячих садків.
З тих пір декілька людей з команди займались тим, що об’їжджали інші міста області, де зустрічались як з проектантами, так і з замовниками споруд, щоб отримати досвід, якого у Броварах не було.
Як вимогу від міської влади було висунуто дві речі: школа повинна бути не «совковою», а сучасного планування, та приймати не менше 1600 дітей.
Як ми з’ясували, у Київській області не багато будувалось шкіл за сучасними проектами. Частіше за все, вони знаходяться, або ще будуються у Києво-Святошинському районі — найбільш багатій частині регіону. Шкіл за старими проектами фактично ніде не будувалось. Один з найбільших проектантів області — проектний інститут — зробив останній свій проект ще 10 років тому.
Скільки ж коштують школи і дитячі садки, які вже побудовані за пару останніх років? Садок, у вигляді палацу на 140 дітей, коштував Ірпеню 18 млн.грн., міні-садочок, який пішов як типовий проект у тому ж місті, на 75 дітей коштує всього 12 млн.грн. Тобто броварській міський бюджет в змозі кожного року будувати по одному такому садку!
Сучасна гімназія на 350 дітей, яка ще будується, обійдеться замовнику у 67 млн. грн., а школа на 990 навчальних міст — у 100 млн. грн.
Але, на жаль, у Броварах фактично не залишилось земельних ділянок з яких можна обирати, і на яких будувати школу. Враховуючи, що сучасні вимоги до освіти стали жорсткішими, є норми на одного учня, є норми на учня початкової школи, у тому числі міста для сну дітей, площа земельної ділянки повинна бути у декілька гектарів.
Щоб прискорити процес проектування шкіл, проект нової школи може бути зроблений за рахунок інвесторів-забудовників. Такі зустрічі вже проходили, і на них деякі з проектантів вже представляли власні ескізні рішення.
Головне, що процес побудови нових шкіл та реконструкції старих, вже пішов. І цей процес є незворотнім.