Бугаєнко Дмитро Володимирович (27.05.1985 – 06.08.2024)
Перед тим, як ми розкажемо про полеглого бійця, зазначимо про ще одне болюче: на прощання з полеглими Захисниками приходить все менше і менше людей. Чиновників, яким перейти з міськради через дорогу на майдан Свободи, лише одиниці. Та найболючіше бачити, коли над тілом загиблого сина ридає мати, а в кількох метрах байдуже проходять пересічні містяни, які навіть на хвилинку не призупиняють хід. Люди, хто ви і звідки? Ви забули, що в Броварах не пролягає лінія фронту лише тому, що своїми життями хлопці і дівчата тримають її там, на сході?..
Дмитру Бугаєнку було 39 років. Він також хотів жити і радіти життю, бо мав задля кого – люблячої дружини, двох діток – синочку лише 1,5 роки. Родина переїхала в Бровари ще до повномасштабного вторгнення з м.Борислав. Чоловік працював на фірмі з встановлення вікон. За словами кума Андрія, на війну Дмитра Володимировича призвали на початку цього року.
Дмитро Бугаєнко служив солдатом, стрільцем номера обслуги аеромобільного відділення аеромобільного батальйону.
«Він прийшов до нас нічим непримітним хлопцем, але вже в перших боях показав себе мужнім і відважним бійцем. Під натиском ворога Дмитро не відступав, прикривав товаришів і утримував позиції. Був неодноразово поранений, але знову повертався у стрій», – під час прощального слова розповів побратим із позивним «Сармат» – головний сержант взводу, де служив загиблий Захисник.
Дмитро Володимирович загинув 6 серпня 2024 р. під час виконання бойового завдання в районі н.п. Берестове Куп’янського району Харківської області під час мінометного обстрілу.
Близько місяця тому Дмитро Володимирович приходив у короткотривалу відпустку.
«Він був надзвичайно добрий, люблячий син, чоловік, батько. Дмитро жив заради своєї сім’ї», – згадує про кума Андрій.
Царство небесне і вічний спокій Захиснику.
Нагороди та відзнаки:
- Орден «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).
- Відзнака Президента України «За оборону України».
- Відзнака Міністра оборони України «Хрест десантно-штурмових військ».
Коли бачите прощання чи поховальну процесію – зупиніться на хвилину, схиліть голову і приклоніть коліно. Учіть цьому своїх дітей і внуків. Заради мирного майбутнього України.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
