Голуб Аркадій Юрійович (позивний «Броня»), 26.11.1979 р. – 02.02.2015 р.
Аркадій Юрійович народився 26 листопада 1979 року в Дніпровському районі м. Києва. Строкову службу проходив у танкових військах. Згодом переїхав у Бровари, де вдруге одружився. Перед війною Аркадій Голуб працював на фірмі з виготовлення конструкції для дитячих майданчиків. Змонтовані їм майданчики є навіть в окупованому Донецьку. «Аркадій був легкий на підйом і ніколи не відмовлявся від відряджень. Чимало разів їздив на завдання і замість хворих товаришів по роботі. І треба було бачити, якою радістю світилися очі Аркадія, коли він спостерігав, як встановлений ним дитячий майданчик жваво заповнювався дітлахами», – розповів колишній колега Аркадія Олег Попов, пише сайт armyinform. com.ua. Аркадій Юрійович у роботі був прискіпливий, робив усе якісно. Також був рішучим і справжнім патріотом. Тож коли у квітні 2014 року отримав повістку, – залишив вдома вагітну дружину з донечкою Настею та поповнив лави новоствореного 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь».
Строкову службу чоловік проходив у танковій частині, за що в «Київській Русі» й отримав позивний «Броня». І ця міць та надійність Аркадія відчувалась в усьому, за щоб той не брався.
«Підкупали його доброзичливість, відкритість і невичерпне почуття гумору. Аркадій був веселим другом і знав безліч анекдотів на будь-яку тему», – згадує колишній боєць «Київської Русі» Сергій Ярмак.
Після двох місяців підготовки і злагодження в навчальному центрі на Чернігівщині, батальйон із 20 серпня утримував позиції у Дебальцевому в секторі «С». Голуба призначили старшим розрахунку автоматичного гранатомета. Аркадій Голуб дуже любив техніку і завжди допомагав у ремонті двигуна чи ходової автомобіля.
На початку грудня 2015 року Броня був поранений, лікувався в кількох госпіталях, реабілітацію проходив в Ірпені. Після поранення міг і не їхати воювати – про це його просили і рідні, але чоловік був єдиний аргумент: «А дітей наших хто буде захищати?».
Після повернення у січні 2015-го з ротації, 25-й батальйон зайняв позиції на Дебальцевському виступі поблизу Вуглегірська, в районі Рідкодуба, Нікішино, Кам’янки, на «Дебальцевському хресті».
Наприкінці січня підрозділ мав звільнити від терористів селище Рідкодуб, але переважаючі сили ворога не дали це зробити. На превеликий жаль, Аркадій Голуб загинув 2 лютого (за іншими даними – 31 січня) 2015 року під час евакуації поранених із району Нікішине – Рідкодуб (Шахтарський район). Дорогою на Дебальцеве колона військових машин потрапила в засідку. Аркадій загинув у ближньому бою – від осколкових та кульових поранень, окрім того, його добили контрольним пострілом у голову.
Дружина загиблого Захисника Ірина Хрипко згадувала, що не хотіла вірити у смерть чоловіка, до останнього сподівалася, що він у полоні. Тіло загиблого чоловіка привезли у Бровари майже через місяць після загибелі. Поховали на алеї Слави у Броварах.
Йому було 35 років… Свою другу доньку Аркадію Юрійовичу так і не вдалося побачити…
Указом Президента України від 25 грудня 2015 року солдата Аркадія Голуба нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Його портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у м.Києві
У Броварах ім’я Аркадія Голуба тепер носить колишня вулиця Постишева. Також на вході до будівлі школи №3 у Броварах, де навчався Аркадій, встановлено меморіальну дошку на його честь, ще одна – на під’їзді будинку по вул. Грушевського, де проживав боєць.
Вічна пам’ять і слава мужньому Захиснику України. Щирі співчуття рідним і близьким загиблого земляка.
Інформація уточнюється та оновлюється…
