Не секрет, що в Броварах бракує якісних ЗМІ, а «традиційні державні» газета «Нове життя» та міськрайонне радіо перебувають у процесі трансформації. Напередодні Всесвітнього дня радіо, яке відзначають 13 лютого, журналісти «Трибуни» поспілкувалися з  директоркою Броварської редакції міськрайонного  радіомовлення  Наталією Кривобок. То чи зможе, нарешті, радіо стати повноцінним ЗМІ?

Після призупинення яскравого журналістського інтернет-проекта  «Маєш право знати» у Броварах  відчувається брак якісних ЗМІ. А ті засоби масової інформації, які прийнято вважати «державними», або взагалі зникли (КП «Телестудія «Наше місто», газета «Броварська панорама»), або проходять  непросту трансформацію й перебувають у пошуку свого читача/слухача.  Напередодні Всесвітнього дня радіо, яке відзначають 13 лютого, журналісти «Трибуни» поспілкувалися з директоркою Броварської редакції  міськрайонного радіомовлення  Наталією Кривобок про будні та перспективи редакції.

Наталія Кривобок

  1. Як стати доступним до слухачів

Пані Наталія зазначає,  що на роботу броварського радіомовлення трагічним чином ввлинуло невпинне скорочення радіоточок як у Броварах, так і  Броварському районі. Наразі їх функціонує 1477 порівняно з піковою цифрою в 53 тис. ПАТ «Укртелеком», який обслуговує ці радіоточки, не має економічної зацікавленості в  підтриманні цієї мережі. Тож редакція прийняла  рішення збільшити свою присутність у мережі  Інтернет шляхом викладення матеріалу на Youtube та ведення сторінки радіо у FB.

Однак  кількість переглядів у Youtube коливається в межах 15-50-ти: сюжети тривалістю біля 20 хв переглядає дуже обмежене коло слухачів. Трохи краща статистика переглядів у ФБ, але звичайні новинні сюжети також мають кілька десятків переглядів.

  1. Про стосунки із владою

Радіомовлення не підпадає під дію Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», тому, як і раніше, засновниками редакції  у рівних долях є Броварська міська рада і Броварська районна рада. Тобто,  редакція повністю фінансується за рахунок міського та районного бюджетів. Правда, не у рівних долях. Так, на 2019 рік район виділив 320,4 тис. грн, а міста – 500 тис. грн. Приблизно у  тому ж співвідношенні редакція висвітлить і події міста та району.  Минулоріч фінансування радіо було більшим  – 1026,0 тис. грн, але й доля районного бюджету була вищою: 652,1 тис.грн.

Однак більшість сюжетів редакції стосуються  висвітлення події громад району та офіційних заходів Броварської районної ради. Звісно, про жодні журналістські матеріали з будь-якою аналітикою, узагальненням або критичним поглядом на події у місті та районі мова не йде – лише мінімалістичний нейтрально-новинний контент.

  1. Про зміст матеріалів та рекламу

Як розповіла пані Наталія, враховуючи,  що  редакція радіо готує у день близько 1 години ефіру, то контент розмаїттям не відрізняється: стрічка офіційних новин міської – та райрад, наради, виконкоми, сесії, офіційні заходи + репортажі зі знакових подій, інтерв’ю із цікавими особистостями. Раніше, коли мережа радіоточок була більш розгалужена, великим попитом серед радіослухачів користувалися «привітання» з особистими та сімейними святами.  Але зараз це недоречно, бо радіоточок дуже мало.

Знов таки, через втрату охоплення слухачів, бізнес практично не виявляє зацікавленості у розміщенні реклами. Також радіо втратило свою колись важливу функцію, як засіб інформування про небезпечні ситуації. У сенсі цивільного захисту населення.

Щодо перспектив зацікавити бізнес або ширшу аудиторію приватними оголошеннями, то слід чесно визнати: ця конкуренція програна назавжди з іншими каналами подачі рекламного контенту.

  1. Про перспективи збільшити аудиторію на ФМ-частотах

За інформацією директорки радіо, броварська редакція радіомовлення планує отримати радіочастоту для ФМ-мовлення з метою охоплення ширшої  аудиторії  місцевими новинами. Процес цей непростий: у м. Київ та на прилеглих територіях є великий попит на радіочастоти, і їх не вистачає на усіх охочих. Але наразі редакція не має будь-яких конкретних дат конкурсу на тримання радіочастоти.  Як зазначає Наталія Кривобок, ще на початку цього процесу було зрозуміло, що відбуватиметься перехід на ФМ-мовлення не так швидко, як хотілося б. Та на сьогодні  немає жодних конкретних даних про те, що «процес триває», не кажучи вже про те, що він завершиться результативно.

Процес отримання частоти для броварського радіомовлення триває не один рік. Принаймні, про це йде мова  щоразу, коли приймається бюджет на фінансування радіомовлення. Але до цього часу немає жодної конкретики, у той час, коли багато аналогічних редакцій регулярно отримують потрібні частоти.

Тож слід визнати, що шанс отримати частоту, а з нею  і «друге дихання»,  для місцевого радіомовлення виглядає досить примарно.

  1. Про колектив і зарплати

Колектив редакції багато років незмінно складається із 4-х осіб: самої директорки та її заступниці (які одночасно виконують ролі  журналістів,  редакторів та операторів), головного бухгалтера і системного адміністратора. Зарплати в редакції досить непогані, частково – через таке суміщення посад. Так, зарплата головного редактора обумовлена законодавством на рівні заступника міського голови. Однак яка саме, пані Наталія не поточила. Як для 20 хвилин ефіру на день, більшість якого записується не виходячи із будівлі міськради, зарплата на рівні заступника мера – це досить непогано.   Але чи справді є користь від радіо навіть для органів місцевої влади?  Чи слухали вони хоча б раз матеріали, які так щедро фінансують із року в рік,  не кажучи вже про громаду, звичайних платників податків?

Для того, щоб стати повноцінним ЗМІ, редакції вкрай необхідно розширити свою аудиторію та мати «зворотній зв’язок» із слухачами. І хоча досвіду та усвідомлення контексту редакції вистачає, їй, безумовно, потрібна «свіжа кров» – нові журналісти, нові теми, нові погляди. Але це можливо лише за умови збільшення аудиторії, тобто, отримання частоти для мовлення.  Редакції потрібно «з нуля» шукати власного слухача, відчувати свою аудиторію, її потреби та розуміти, якому бізнесу було б цікаво співпрацювати з радіо.

У сенсі якісного контенту, за останні два десятки років у редакції фактично немає будь-яких якісних зрушень: «прив’язка» до бюджетного фінансування довгі часи змушували орієнтуватися саме на «офіційну частину новин», яка нецікава масовому читачу. Слід визнати, що в процесі трансформації у редакції не вистачило креативного запалу для «творчої модернізації» контенту. На жаль, повноцінним ЗМІ радіо так і не стало. І великі сумніви, що колись таким буде.

Тож доцільність витрачання чималих бюджетних коштів на підтримку такого ЗМІ чимдалі викликає справедливі сумніви як у депутатів, так і громади.

Ангеліна Козлова

Головне фото – з Інтернету

Поділитись

Про Автора