Медики міста та району отримуватимуть зарплату лише до серпня…

Новини 10 Лют. 2016 р., 10:05 621

Проблеми галузі охорони здоровя обговорювали у Броварах на зустрічі керівників медичних закладів міста та району, спеціалістів з народним депутатом, заступником голови відповідного Комітету Верховної Ради Іриною  Сисоєнко, заступником міністра охорони здоровя Романом Василишиним.

Насамперед, варто підкреслити, що зустріч проходила у закритому режимі для представників ЗМІ. Міський голова Ігор Сапожко озвучив цю ідею: «Ми хочемо поспілкуватися відкрито і відверто, без преси…», і попросив журналістів залишити зал. Така, на його думку, відкритість.

Але наразі на цьому наголос не будемо робити. Наша редакція зуміла дізнатися про все, що обговорювалося на нараді.

Ірина Сисоєнко в першу чергу наголосила, що за всі роки незалежності України 2016-й у плані фінансування для медичної галузі буде НАЙГІРШИМ. У бюджеті на систему охорони здоров’я виділено 2,5% валового внутрішнього продукту.

Що це означає — озвучили представники Броварської районної лікарні. Все просто і водночас сумно: коштів на заробітну плату вистачить до серпня, це стосується і оплати за енергоносії. А на закупівлю медикаментів  виділено лише 5% від потрібного.

Народний депутат сподівається, що вже в лютому буде розглянуто Верховною Радою законопроект про автономізацію медичних закладів, який  належить до числа реформаторських.

«Ви ж знаєте, — наголосила пані Ірина, — що в цьому році услід за боротьбою з корупцією реформування системи охорони здоровя визначено наступною за пріоритетністю». Майбутнє в Україні, наголосила вона, за страховою медициною.

На думку ж заступника міністра Романа Василишина, ми не готові до неї. Не готова, зокрема, й економіка, люди не готові.

Пан Роман навів приклад вдалого проведення реформування медицини в Грузії, де він був двічі. Цим самим сам собі й заперечив. Адже грузини не чекали, доки по-новому дихатиме її економіка, а вона на час реформування була не в кращому стані за українську. Тбілісі проводив одночасні перетворення в усіх сферах життя, в тім числі й у медицині.

«Я в Грузії спілкувався з простими людьми на вулиці, на ринку, — розповідав заступник міністра. — І від жодного я не почув нарікання на реформу медицину, тільки схвальні думки. Там на загальну суму бюджетних коштів визначили перелік мінімальних послуг, а решта — тільки страхування. До речі, що мене найбільше здивувало, при лікарнях створили Фонд допомоги тим, у кого кваліфікація не дозволяла якісно надавати послуги хворим. І щоб вони одразу не пішли на вулицю, їх підтримували в тім числі й фінансово».

Роман Василишин наголосив, що з-поміж всіх пострадянських країн ми залишилися одні, хто фактично зовсім нічого не зробив для справжнього реформування медицини. Мінялися міністри, багато говорилося про необхідність змін, але все залишалося як і було. Мало того, ставало ще гірше, оскільки рівень фінансування знижувався.

А ще, як зауважила Ірина Сисоєнко, дуже важливо, аби  виділені у недостатній кількості кошти використовувалися ефективно. Вона навела цифру: із суми, котрі даються на тендерні закупівлі ліків, 30-40% розкрадаються.

Саме з цієї причини у березні минулого року парламент ухвалив закон, за яким кошти, передбачені на тендери, вирішили віддати міжнародним організаціям, аби уникнути розкрадання.

«Але ж МОЗ чомусь дуже повільно працював над оформленням відповідних угод з ними, — обурювалася пані Ірина, — Практично рік! Тому й не отримає наша медицина багато ліків своєчасно».

До речі, багато чого, що почув заступник міністра від медиків Броварщини, стало для нього несподіваним, і достатньо приємним відкриттям. Це про те, які захворювання  у Броварах здатні лікувати, які хірургічні операції тут проводяться тощо.

Однак і проблеми серйозні. Окрім загальних для всієї медицини, це невідповідність чисельності населення у місті та районі кількості ліжок для хворих. «На Броварщині вже мешкає понад 200 тисяч людей, — сказав головний лікар ЦРЛ, депутат облради Валентин Багнюк, — лікарня повинна володіти майже 1200 ліжками, а у нас на сьогодні – 900».

Питання і в тому, що статистика, за якою розраховують кількість лікарів та кількість ліжок, штат поліції тощо, ведеться з 2001 року. Вона не враховує, що за 15 років картина народонаселення Броварщини суттєво змінилася.

Не відповідає встановленим нормам і кількість автомобілів екстреної  медичної допомоги у тих же Броварах. На сьогодні їх 5, а повинно бути не менше 10.

Дивує також, що за два роки МОЗ не тільки не вдався до кардинальних змін галузі, а навіть хоча б до косметичних. На нараді, наприклад, Роман Василишин про формалізм у статистичній звітності, під час проведення атестації лікарів та акредитації медичних закладів. Чомусь тільки нещодавно утворені комісії з числа фахівців, які напрацьовують необхідні зміни для ліквідації формалізму під час проведення цих процедур.

Загалом розмова у Броварах підтвердила найгірші припущення: українська медицина не просто опустилася дуже низько, вона на самому дні. За рівнем охорони здоров’я прірва вже не тільки між Україною та розвиненими  країнами. Нам дуже далеко до Польщі. У плані реформування медицини нас вже й Молдова випередила.

Залишається лише сподіватися, що намір влади вдатися до справді кардинальних змін системи охорони здоров’я році знову не залишиться лише словами.

Віктор КІНДРАТЕНКО.

НОВИНИ

11.12.2017
10.12.2017
09.12.2017
08.12.2017