Вже за тиждень – поминальні дні, які називають «гробки». Ще напередодні Великодня частина містян побувала на кладовищах, щоб привести до ладу могилки своїх рідних/близьких. І побачене, зокрема на старому цвинтарі на вул. Ярослава Мудрого, яке закрите з 2015 року, їх вразило та обурило: старі, сухі дерева падають і руйнують хрести, могили, пам’ятники, огорожі. І їх ніхто не прибирає, кажуть люди. Журналісти запитали в директора КП «Броварська ритуальна служба» Олександра Мурги, чи проводять роботи з прибирання/ розчищення старого кладовища від сміття та сухих і повалених дерев?
«Те, що ви показали у відео ( в попередній публікації, – авт.) – ми ті дерева прибрали ще в суботу ( 11 квітня, – авт.). У нас три прибиральники на 30 гектарів, а це, крім Броварів, і села Княжичі, Требухів. Загалом на старому кладовищі в Броварах ми прибираємо регулярно.
На жаль, на іншій стороні цвинтаря ( з боку залізничних колій, – авт.) є стихійне сміттєзвалище, де тисячі тонн сміття, але туди нема ні доріжок, ні дороги для під’їзду транспорту. А тут ( із боку Я. Мудрого, – авт.) все прибрано. Загалом після зими ми прибрали багато повалених дерев, тож щоб десь валялися – нема », – запевнив директор КП Олександр Мурга.
Проте журналісти перевірили отриману інформацію. На жаль, всього в кількох десятках метрів від вул. Я.Мудрого, на кладовищі ми побачили щонайменше дві величезні купи гілля і сміття, а також повалені дерева, які зруйнували пам’ятники і лежать одночасно на кількох оградках.
Однак добратися до них було дуже складно: проходів між оградками нема або вони дуже вузькі.
«Люди також мають думати, що саджають біля могилок і в що воно виросте з роками, а також про те, як пройти між оградками. Що змогли – винесли і попиляли, бо оградки великі, а проходи дуже вузькі – по 20 сантиметрів. Люди самі зробили проблему. Не знаємо, що й робити: хоч бери й оградки зрізай, щоб можна було проїхати хоча б садовим візком», – каже Мурга.
Проте містяни, з якими вдалося поспілкуватися на цвинтарі, на зрізання огорожі навколо могилок не погоджуються: «Не ми їх ставили, не нам вирішувати, що з ними робити».
Як зарадити проблемі – не знають.
Зрозуміло, що господаря на старому кладовищі не було від самого початку його існування – захоронення відбувалися без чіткого планування. Та і за часів керівництва Ігоря Сапожка ситуація не покращилася, а з часом лише переростає в ще більшу проблему, адже сміття з боку залізничних колій накопичується, дерева старіють і падають усе частіше.
Що порадите ви в такій ситуації?
Фото – авторки
Читайте також
