Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до керівництв Києва й області з проханням затвердити міську й обласну програми розвитку державної мови. Столичний регіон є лідером за кількістю скарг щодо порушень мовних прав. Про це йдеться на сторінці омбудсмена у Фейсбуку.
Кожне четверте-п’яте звернення, яке протягом 2021 року надійшло на адресу Секретаріату Уповноваженого щодо порушення мовного Закону – від киян. Про це в ефірі «Українського радіо» сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Зі слів омбудсмена, загалом на адресу офісу минулого року надійшло 3574 звернення про порушення мовного закону. Мешканці столиці скаржилися на відсутність українськомовних версій інтернет-магазинів, обслуговування недержавною мовою, фіксували порушення у сферах освіти, зовнішньої реклами, недотримання окремими депутатами місцевих рад мовного закону.
«Я публічно звертаюсь до керівництва Києва і Київської області, негайно втрутитися в цю ситуацію, затвердити міську і обласну програми розвитку української мови, як це зроблено в інших областях (для прикладу, на Харківщині та Кіровоградщині), запровадити мережу безкоштовних курсів із вивчення української мови, забезпечити необхідними умовами іспитові майданчики і центри проведення іспитів на рівень володіння державною мовою для потенційних державних службовців. І, звичайно, здійснювати постійний та позаплановий контроль тих сфер, які є проблемними», – зазначив Тарас Кремінь.
«Для мене Київ – це еталон. І в питаннях мовної політики, дотримання мовного законодавства він має бути серед лідерів. Тому я хочу подякувати свідомим громадянам, мешканцям Києва, які надсилають на нашу адресу звернення та скарги. Але в той же час потрібно працювати над тим, щоб таких порушень ставало якомога менше», – зауважив мовний омбудсмен.
Протягом 2021 року в Києві найбільше порушень було зафіксовано в сферах обслуговування і зовнішньої реклами, ідеться в повідомленні.
Які норми вже діють
Зазначимо, деякі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набирають сили поступово. Так, від 16 січня 2020 року вся реклама в Україні має бути державною мовою. А рік тому на українську перейшла сфера обслуговування.
16 липня 2021 року українізувалися концертна, театральна, туристична, книговидавнича та кінодіяльність. А від 16 січня цього року українські версії зобов’язані мати друковані ЗМІ. Через пів року низка українських сайтів так само муситимуть мати сторінки українською.
Фото – зі сторінки Уповноваженого із захисту державної мови
Читайте також
