Нашестя верхівкового короїда: у парку на вул. Симоненка можуть зрізати всі сосни?

У парку на вул. Симоненка одночасно стали рудими близько 30 сосен. Ще в частини дерев крона також почала жовтіти. Спеціалісти з екології та лісозахисту причиною цього називають активізацію лідера серед шкідників лісу – верхівкового короїда і стверджують, що єдиним захистом від нього є якнайшвидше видалення вражених дерев та їхнє спалювання. Як можна врятувати парк на Симоненка?

«Верхівковий короїд – це така маленька комашка, яка відкладає яйця під кору сосни, ялини. Личинки, які з’являються із яєць, і завдають найбільшої шкоди, адже прогризають по периметру в стовбурі ходи, перерізаючи дереву життєдайні судини, і воно всихає», – розповідає начальник відділу нагляду, обліку та прогнозу державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Київлісозахист» Валерій Чавченко, якого запросив для консультації та надання рекомендацій щодо ситуації із поруділими соснами в парку на вул. Симоненка головний спеціаліст із екології Броварів Юрій Жимайлов.

19 липня комісія у складі вище зазначених чиновників, а також головного агронома дільниці зеленого господарства КП «Бровари-Благоустрій» Тетяни Кохтенко виїхала в парк, щоб оглянути вражені шкідником сосни.

Після огляду рудих сосен фахівець лісозахисту підтвердив причину їхнього пожовтіння – нашестя верхівкового короїда. Першопричиною такої напасті Валерій Чавченко назвав неодноразове ослаблення дерев термічним пошкодженням. Мова про обгорілі стовбури в частини сосен. Саме низова пожежа (коли і з яких причин вона сталася – невідомо – авт.) знищила нижній шар стовбура, який містить судини, що живлять усе дерево. За інших обставин ці майже 60-річні сосни могли б жити ще не один рік, каже  фахівець «Київлісозахисту».

Основною ж причиною активізації верхівкового короїда Валерій Чавченко називає зміни клімату. Зокрема, зниження рівня ґрунтових вод та спекотне літо. Якщо перше знижує «імунітет» дерева – вироблення необхідної кількості смоли для боротьби із шкідниками, то друге – сприяє активному їх розмноженню. Щоб знищити дерево, двом-трьом тисячам личинок короїда достатньо два-три тижні, а за сприятливої, спекотної погоди, – і того менше, пояснює фахівець.  Після себе короїд залишає сухі крони, поруділу та поїдену кору.

Близько 30 сосен, які фактично повністю руді, врятувати вже не можна, каже Валерій Чавченко, їх варто якнайшвидше спиляти, вивезти і спалити, щоб короїд не встиг перелетіти на інші сосни. Хоча, ймовірно, що доросла особина жука уже перелетіла і робить свою «чорну» справу, а поки що зелена крона – не показник, що дерево не вражене, пояснює фахівець. Зазвичай, каже Валерій Чавченко, у теплий період народжується лише одне їх покоління, але в сучасних сприятливих умовах – два. Наразі активізувалося вже друге покоління короїда, тож фахівець прогнозує, що до осені в парку на Симоненка може порудіти не один десяток сосен. Щоб цього не сталося, експерт із лісового господарства називає єдиний профілактичний засіб: відслідковувати, щоб у парку не сталося низової пожежі. І постійно тримати «руку на пульсі» – спостерігати за деревами, і у разі їхнього враження – проводити санітарну вирубку.

У 1787 р. німецький ботанік Йоганн Гмелін, який присвятив короїду наукову працю обсягом у 500 сторінок, закликав рубати і спалювати заражені короїдом дерева. Двісті років по тому ця стратегія була визнана в Європі неефективною,оскільки у багатьох місцях із метою профілактики вирубали величезні ділянки здорового лісу, що завдало значної шкоди екосистемам річкових басейнів, призвело до зниження видового різноманіття і значно посилило ерозію ґрунтів, проте комах так і не зупинило.

Інші ж методи захисту – оброблення сосен отрутою чи встановлення для комах спеціальних пасток, фахівець не розглядає. По-перше, зазначає пан Валерій, личинка живе під корою, а доросла особина – літає, і відслідкувати її літ дуже складно. По-друге, каже фахівець, у пастки може потрапити дві-три сотні шкідників, а їх тільки на одному дереві – від 3 до 15 тисяч.

Наостанок Валерій Чавченко «заспокоює»: парк на Симоненка за законами ландшафтного будівництва назвати парком не можна; густота дерев відповідає лісу, тож видалення сосен, на які напав короїд, дозволить зелену зону розрідити, щоб вона мала статус класичного парку.

Але ж немає ніякої гарантії, що короїд зупиниться в поїданні сосен.

За інформацією Юрія Жимайлова, за фактом обстеження сосен буде складено акт про необхідність якнайшвидшого видалення аварійних дерев, на підставі якого комісія з обстеження зелених насаджень  надасть свої висновки.

Та чи не стане верхівковий короїд  прикриттям задля знищення ще більшої кількості дерев у Броварах? Нагадаємо, два роки тому на розі вул. Симоненка-Чорновола комісія назвала здорові сосни «чагарником» і дала дозвіл на їх вирубку під будівництво багатоповерхівки, яка наразі «росте».

Зауважимо, що ділянки, знищені верхівковим короїдом, помічені і біля зупинки м. Лісова.  У свою чергу  мешканці міста припускають,  що причиною пожовтіння та всихання дерев стала розпилена невідома речовина, нібито як привід для зрізання дерев під чергову забудову. 

Фото – авторки та з мережі Інтернет