Щедрий вечір ступає на поріг…

Новини 13 Січ. 2017 р., 14:45 48

У ніч з 13 на 14 січня за старим стилем українці зустрічали Новий рік. Передноворічний вечір називався Щедрим або Багатим. Основною обрядовою стравою вважалася кутя, її зазвичай ставили на покуть перед образами, де стояв дідух — символ врожаю та збереження роду.

На Щедрий вечір існував цікавий звичай. Батько сімейства ховався у кінці столу за пирогами, а мати запитувала в дітей, чи бачать вони тата. Діти, звичайно, відповідали, що не бачать. Тоді батько виходив і говорив: «Дай Боже, щоб і на той рік не бачили». Це означало побажання достатку і добробуту на весь наступний рік.

Цього вечора дівчата могли щедрувати лише попід вікнами та у дворі, чоловіки та молоді парубки заходили до кожної хати, славили господарів піснями, бажали їм здоров’я та достатку, за що отримували певну винагороду.

Також у хатах розігрували маленьке театральне дійство за участю масок «Кози» та «Маланки». У костюм кози — вивернутий кожух — одягали парубка, в руках він ніс примітивне опудало тварини з дерева. Нерідко з козою ходив «кіт» — людина з мішком для подарунків. У ритуальному обході також виступали «дід», «баба», «єврей», «циган», «лікар», «козак», «гончарі», «юристи» та інші персонажі. У цій маленькій виставі господарям бажали добробуту та всяких гараздів.

Ранок 14 січня, або Святого Василя був логічним продовженням Маланки. Цього дня дівчата ворожили на судженого — хто раніше одружиться. Також 14 січня посівали. Символічне засівання з побажаннями добра та багатства робили хлопці, вони ходили по хатах з торбинками. Цей звичай зберігся і до наших днів. До речі, для засівання можна використовувати лише пшеницю або жито. Не можна засівати рисом, пшоном, гречкою та іншими крупами.

НОВИНИ

17.01.2018
16.01.2018