Ірина ЮЩЕНКО, броварчанка, журналіст сайту “Трибуна-Бровари”
Нарешті і в Броварах з’явився проект Програми енергозбереження. Над його розробкою робоча група працювала близько чотирьох місяців. За основу було взято Програму енергозбереження, яка діє в Київській області, потім із кожної міської програми зробили вибірку енергоефективних заходів і об’єднали їх у одну програму. Що ж вийшло і коли ж броварчани сплачуватимуть менше за воду, газ, електрику і тепло, розповів журналістам «Трибуни-Бровари» головний спеціаліста із енергетичного менеджменту виконкому Броварської міськради Андрій Дворнік.
Наприкінці 2016 року місцевий депутат та голова одного з ОСББ Андрій Саук надіслав у міськраду інформаційний запит, де просив відповісти, що зроблено в Броварах у 2016 р. і заплановано зробити в 2017 р. у плані енергоефективності та енергозбереження 307 комунальних багатоповерхівок. На що отримав чесну відповідь: нічого. Але «проводяться підготовчі заходи щодо розробки програми із енергоефективності із залученням фахівців Держенергоефективності та КОДА. Проводиться збір даних для визначення економічної доцільності включення тих чи інших об’єктів і заходів у програму».
Із приємного у відповіді на інфозапит повідомили: у місті затверджена Програма відшкодування частини кредитів, що надаються ОСББ та житлово-будівельним кооперативам на впровадження енергозберігаючих проектів у ЖКГ на 2016-20 рр. Також чиновники пишуть, що: «установлено автоматизоване управління вуличного освітлення, замінено світлофори на світлодіодні, проведено капітальний ремонт зовнішнього освітлення із встановленням світлодіодних ламп», хоча не вказують – де саме.
Що було
Однак головний спеціаліст із енергетичного менеджменту виконкому Броварської міськради Андрій Дворнік, який безпосередньо займався розробкою проекту Програми енергозбереження у нашому місті й продовжує її вдосконалення, каже, що із 2015 року в Броварах у плані енергозбереження дещо таки робилося. Однак усі заходи з енергозбереження були «розкидані» по міських програмах. Тож, найперше, що було зроблено – енергоефективні заходи вибрали та об’єднали.
Як зазначено в змісті проекту Програми енергозбереження, завдяки Програмі переведення котелень бюджетних установ на альтернативні види палива – твердопаливні котли у 2014-2017 роках, значно скоротилося споживання природного газу установами бюджетної сфери. На сьогодні за інвесторські кошти збудовано в місті 8 котелень, які працюють на вугіллі та деревному паливі. Протягом 2016 р. котельні генерували для бюджетних установ та організацій 20 427 08 Гкал теплової енергії та 1 583,61 Гкал – для інших споживачів. Вартість виробленої теплової енергії склала 28 млн 169,83 тис. грн.
Програма енергозбереження в навчальних закладах міста на 2015-2019 роки дозволила утеплити фасади шкіл №6 та №7. На капітальні ремонти віконних прорізів у 2016 р. використано 7 085,135 тис. грн, у 2017 р. заплановано освоїти 9 787,64 тис. грн. Цього року виділено кошти на проектні роботи по утепленню фасаду ЗОШ №2 та 3 (по 200 тис. грн), на часткове утеплення фасаду ЗОШ №1 (780 тис. грн), на капремонт фасадів із утепленням ДНЗ «Віночок» (400 тис. грн), ДНЗ «Теремки» (200 тис. грн), ДНЗ «Ялинка» (1 078,3 тис. грн), ДНЗ «Золотий ключик» (200 тис. грн). У ЗОШ №3 замінено 250 ламп на енергоефективні.
За інформацією, наданою на розгляд членам виконкому, у рамках Програми капітального ремонту, утримання об’єктів житлового фонду та благоустрою міста Бровари, затвердженої наприкінці 2016 р., проводилися капремонти шатрових дахів, м’яких покрівель, утеплення фасадів, герметизація швів об’єктів житлового фонду.
Нещодавно у Броварській лікарні встановлено нові опори освітлення з LED лампами. На це із державного бюджету виділено 586 000 грн. Також, як інформує головний спеціаліст, у лікарні проводиться заміна вікон, капітальний ремонт корпусів, покрівель.
Що має бути
Головна мета Програми енергозбереження, реалізація якої передбачена до 2020 року в один етап, – підвищити енергоефективність у бюджетній сфері та ЖКГ; скоротити видатки з бюджету та кошти громадян на оплату енергоресурсів; збільшити обсяги інвестицій у енергоефективну модернізацію та відновлювальну енергію.
Так протягом 2017-2020 р. чиновники планують зменшити рівень витрат паливно-енергетичних ресурсів до 30-50%; обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів бюджетними організаціями та установами скоротити на 5-10%; довести частку відновлювальних джерел енергії до 20%.
Найперше, що варто зробити, каже Андрій Дворнік, – прорахувати ефект від впровадження заходів із енергозбереження. Для цього до кінця року заплановано запустити програму щоденного онлайн-моніторингу споживання електро-, тепло – та водопостачання по всіх бюджетних об’єктах, яких у місті близько 80. На проведення енергоаудитів об’єктів енергоспоживання у 2018 році піде приблизно 700 тис. грн, розповідає головний спеціаліст. Для цього відповідальна особа (технічний працівник) у будівлях (приміщеннях) бюджетної сфери, збиратиме та вноситиме показники приладів обліку споживання енергоносіїв у систему енергомоніторингу «Київщина енергоефективна». Починаючи з літа цього року Андрій Дворнік спільно з УЖКГ провів частковий комплексний аналіз стану енергоспоживання в 10 школах та 22 дитсадках міста. Однак для того, щоб визначити питомі витрати води, газу, електроенергії і тепла, треба оцінювати дані трьох останніх років, пояснює головний спеціаліст. Такі дані за 2014-2017 роки Андрій Дворнік має, тому вже наступного року зможе визначити умовну базову лінію споживання та вирахувати найбільш енерговитратні об’єкти, щоб зробити на них найбільший акцент.
Враховуючи те, що переважна частина житлового фонду міста побудована в 50-80 роках минулого століття і не відповідає сучасним вимогам енергозбереження, в Програмі енергозбереження заплановано продовжувати капітально ремонтувати покрівлі з утепленням. На це на наступний рік передбачено 23497 тис грн. На заміну, установку на капремонт енергозберігаючих вікон та дверей – 10 194 тис. грн; термомодернізацію фасадів, підвалів, герметизацію швів – 53 008 тис. грн; заміну системи опалення з впровадженням індивідуального теплового пункту – 2000 тис. грн; модернізацію у поліклініці системи освітлення із заміною ламп розжарювання на LED лампи – 4047,9 тис. грн, реконструкцію газових котелень – 1450 тис. грн. На всі заходи в 2018 році заплановано витратити 94 897 тис. грн, у 2019 – 37 557 тис. грн, у 2020 р. – 28 377 тис. грн.
Для успішної реалізації програми заплановано залучати як кошти державного бюджету, обласного, місцевого, власні кошти установ/організацій, гранти тощо.
Члени виконкому схвалили проект Програми енергозбереження (підвищення енергоефективності) міста Бровари на 2017-2020 роки. Після розгляду проекту на профільних депутатських комісіях Програму мають подати на затвердження сесії міської ради.
Поки Програма набере своїх обертів, власники як приватних будинків, так і мешканці багатоповерхівок, уже зараз можуть інвестувати у майбутнє. Завдяки Закону України про електроенергію із альтернативних джерел, українці безкоштовно для себе можуть використовувати найбагатший у світі ресурс, який не підвладний ніякому олігархові – енергію вітру та сонця. Наприклад, облаштувавши на даху будинку сонячну електростанцію.
Так, це недешево і окупатиметься не один рік. Та через 7-10 років інвестиції від електростанції, кажуть власники приватних СЕС, гарантовані, адже з 2014 року Закон зобов’язав енергопостачальні компанії викуповувати у домогосподарств за “зеленим тарифом” надлишкову електроенергію, вироблену даховими сонячними електростанціями потужністю до 30 кВт, які введені в експлуатацію з квітня 2013 року. Тож тепер люди можуть не тільки самі користуватися дармовою силою вітру та сонця, а ще й на цьому підзаробити.
Про те, які кроки потрібно зробити для зведення СЕС, можна прочитати ось тут.
Фото – авторки