18 листопада у Броварах відбулася вже VIII конференція надихаючих ідей LED Bro. Чому насправді вчать пісні «Тату»? Куди дівається наше з вами сміття? У яку країну емігрує депутат Олег Берестовий? Що насправді потрібно дітям від батьків? І як відходи опинилися на Ukrainian Fashion Week? Відповіді на ці запитання — у нашому репортажі.  

АЛЛА ШАХОВА (вірить у неформальну освіту, підлітків і соціальні проекти): спіч-караоке «Не верь, не бойся, НО ПРОСИ: советы группы «Тату» о том, как создать кэмп для подростков»

2014 року інженерка морського транспорту Алла, повернувшись із навчання за обміном, зрозуміла, що робить зі своїм життям щось не те. Тому вона вирішила зайнятися чимось більш вагомим. У соцмережах Алла знайшла можливість стати team-лідеркою кемпу MASCOT. Так почався зовсім новий етап у житті спікерки. Мета цього кемпу — руйнувати стереотипи про так звані «дитячі табори». MASCOT — це Mykolaiv Artistic Summer Camp of Teamwork (Миколаївський творчий табір командної роботи). Проект народився 2000 року і є абсолютно волонтерським.

«Ми вважаємо, що все примусове знецінюється, тому люди, які там працюють, роблять це суто на волонтерських засадах», — розповідає Алла Шахова. У рамках табору молодь 14-20 років вчать критичному мисленню, командної роботи та базовим навичкам проектного менеджменту. «Основна задача кепму — створити атмофесру підтримки й турботи, де можна говорити про те, що важливо», — зазначила спікерка. Свій виступ Алла вирішила перетворити на своєрідне караоке пісні «Тату» «Не верь, не бойся, не проси», змінивши останнє «не» на «но». На власному досвіді спікерка пройшла всі етапи розвитку проектів: від набору працівників кемпу й пошуку партнерів до заспокоєння батьків, що діти в кемпі не питимуть, і боротьби з тарганами. Алла переконана: для того, аби проект був успішним, треба не боятися просити і звертатися по допомогу.

«Я з Одеси, тому гроші для нас важливі, — жартує спікерка. — Ми не можемо працювати без грошей, тому партнери та кошти для нас — це важливий інструмент». Перші 500 доларів на кемп команда MASCOT отримала від церкви, пізніше вони також залучали малий та середній бізнес і місцеву владу як своїх партнерів. Кемп, де молодь може розкрити свої таланти, завдяки нетворкінгу знайти однодумців, а з допомогою різних майстер-класів — іще й реалізовувати соціальні проекти, — справді привертає увагу. Минулого року кемп охопив молодь із 21-ї області Україні. Але цього не відбулося б, якби команда проекту не навчилася просити. Саме тому Алла Шахова радить перетворити рядок із пісні «Тату» на своєрідне мотто: «Не вірте тим, хто не вірить у ваш соціальний проект. Не бійтеся запитувати. І обов’язково просіть!».

ОЛЕКСАНДРА ПАТЛАЧ (членкиня громадської організації Зелена генерація, CSR фахівчиня): «Zero waste: мій шлях до свідомого споживання»

Чи можливо жити так, аби вам більше ніколи не довелося виносити сміття? Олександра Патлач на власному прикладі доводить, що так! У якийсь момент свого життя вона усвідомила всю загрозу того, як люди використовують наявні ресурси, і… більше не змогла їх марнувати. «Наше з вами сміття нікуди не зникає. Воно назавжди лишається десь», — наголосила спікерка. Після зустрічі іншої zero-waste активістки свідомість Олександри кардинально змінилася. «Ви ж пам’ятаєте сміттєву трагедію у Львові? Коли я дізналася, що там загинули люди, моя свідомість повністю змінилася. Бо я теж була у Львові, теж залишала там своє сміття, і, можливо, ті люди загинули і через моє сміття також», — розповіла Олександра. Сьогодні вона живе у стилі zero-waste (філософія, яка з англійської перекладається як «нуль відходів» та спрямовується на заохочування до зміни життєвих циклів ресурсів, так, що всі продукти використовуються повторно. Мета полягає в тому, щоб сміття не потрапляло на смітники або крематорії): майже без пластику, із власними торбинками та судочками під час закупів у магазині та навіть із компостером у квартирі. Жити без сміття не так уже й складно, — запевняє спікерка. Олександра закликає впровадити у своє життя концепцію 5R:

  1. Refuse — не купувати зайве
  2. Reduce — споживати менше
  3. Reuse (Repair) — використовувати повторно
  4. Recycle — здавати на переробку
  5. Rot — компостувати органіку на добрива

Є кілька базових правил, яких ви можете дотримуватися:

  • Відмовитися від усього одноразового: ходіть у магазини з торбинками, купуйте товари на вагу і у власні судочки (або ж у паперовій тарі), носіть пляшку для води чи чашку для кави з собою;
  • Не купуйте новий одяг (його можна знаходити у вінтажних магазинах) або ж не викидати свій;
  • Не купуйте зайвого, як-от додаткова одиниця чогось, бо воно було за акцією;
  • Якщо все ж купуєте пластик, звертайте увагу на його маркування (найменш шкідливим є 1, 2 та 4 типи);
  • Користуйтеся інтерактивною мапою Мінприроди, де можна відслідкувати законні та незаконні сміттєзвалища й подати відповідну скаргу.

Перехід на zero-waste — це дуже помітна зміна в житті, тому вам може знадобитися підтримка. Олександра радить шукати однодумців у громадських організаціях, серед знайомих чи, наприклад, через мапу волонтерів України (там, до речі, є двоє і з Броварів). 

Презентація Олександри

ОЛЕГ БЕРЕСТОВИЙ (член правління партії ДемАльянс, Депутат Броварської міської ради, член фракції ДемАльянс Бровари, співзасновник MOVA – Школа англійської): «Валити не можна залишатися», де поставити кому?»

«Ну й дурак!», — говорили знайомі Олега Берестового про його друга, що повернувся із США до України. Товариш спікера мав можливість лишитися в Америці на дуже вигідних умовах, утім, він твердо вирішив повернутися до України після Революції Гідності. Свій виступ Олег Берестовий вирішив присвятити саме питанню еміграції. «55% українців та українок до 30-ти років планують емігрувати», — зазначив на початку спікер. Це знаменує погані новини для країни, адже люди віком до 30-ти років мали б стати поколінням, що працюватиме над розвитком України. На думку Олега Берестового, не варто засуджувати тих, хто емігрує. Він вважає, що переїзд до іншої країни — справа амбітних і ризикових людей. Адже іноземцеві/-ці облаштуватися в іншій країні набагато складніше: вища конкуренція, брак знань, якими володіють місцеві. Спікер також переконаний, що еміграція — це один із етапів розвитку особистості, себто в людини з’являється така потреба, коли вона відчуває, що вичерпала свій потенціал тут. Серед основних причин еміграції Олег Берестовий назвав брак безпеки й комфорту, а також безпорадність щодо впливу на прийняття рішень. Спікер запропонував вихід із ситуації на рівні міста. Якщо, наприклад, встановити камери спостереження на вулиці й патрулювати місто, мешканці та мешканки почуватимуться значно безпечніше. Рівень комфорту можна підвищити завдяки облаштуванню інфраструктури та благоустрою. А от із безпорадністю щодо прийняття рішень мешканцям та мешканкам Броварів можна боротися самотужки за допомогою вже наявних інструментів: електронні петиції, участь в ініціативах, програмі «Громадський бюджет» і навіть депутатство. «Для того, аби стати депутатом Броварської міської ради мені вистачило 100 голосів, деяким моїм колегам із інших партій — 56. 56! У вас у Фейсбуці тільки в кількасот разів більше друзів», — розповів Олег Берестовий. Сам він поки не визначився з країною, куди емігрує згодом. Натомість зазначає: поїде з України лише тоді, коли відчує, що вичерпав свій потенціал тут і може стати корисним деінде.

МАР’Я ШУВАЛОВА (восьмирічна мрійниця, представниця КСТ «Свій Стиль», вокалістка Pavlik Kids Production (м. Бровари), членкиня спортивної команди плавців ENOT (м. Бровари). Переможниця багатьох хореографічних, вокальних фестивалів та конкурсів. Випускниця Бізнес-Школи «ПриватБанку»): «Діти. Мрії»

Ця наймолодша учасниця конференції надихаючих ідей явно змінила уявлення всіх присутніх про виховання дітей. Мар’я переконана: дітям від мами й тата потрібна лише допомога у плануванні їхніх мрій, усе інше — дитина здатна зробити сама. Спікерка проводила опитування дітей щодо їхніх мрій і з’ясувала: 95% прагнуть отримати щось матеріальне. На її думку, батьки несправделиво обмежують можливості своїх синів і дочок. Адже сприймають думку останніх як малозначущу. Натомість більша відповідальність надихне дитину до більшої наполегливості. За свої вісім років Мар’я вже знає, що таке голод, холод і неприємне чекання. Завдяки тренуванням дівчинка загартувала свій характер і вже має чим пишатися.

Не хочемо видатися ейджистами, але світогляд, промова й досвід Мар’ї справді вражають. Це не слова «типової» восьмирічної дитини, що часто буває залежна від батьків, це слова сильної й мудрої особистості. Мар’я наголошує: оточуйте свою дитину успішними людьми, розповідайте натхненні історії, і вона сама буде прагнути до значно більшого. Іще одна порада батькам від спікерки: дозвольте дітям гратися в прості оф-лайнові ігри, — це навчить їх мріяти, розвине уяву. «Мета не в тому, щоб зробити ваших дітей такими ж, як ви. Мета в тому, щоб зробити їх кращими, — переконана Мар’я. — Це ми будемо просувати світ вперед, і нам потрібні можливості для розвитку. Довіртеся нам, адже це згодом ми будемо дбати про вас», — зазначила наостанок Мар’я.

МАРІЯ СОРОКІНА (засновниця бренду аксесуарів із переробленого пластика Re-beau): «Как сделать так, чтобы люди поверили в вашу сумасшедшую идею»

До речі, сережка Марії зроблена з пластикової кришки, знайденої біля Синевіра

«Кажуть, у Китаї люди знають, якими будуть наступні модні кольори сезону ще до тижнів моди, тому що саме в такий колір забарвлюються їхні ріки», — так почала свій виступ Марія Сорокіна. Саме турбота про навколишнє середовище слугувала натхненням для створення бренду Re-beau. Коли Марія побувала в національному природному парку «Синевір» і побачила гори сміття, що заповнювали річку, вона вирішили з цим боротися. Інша справа, що на початку її задуму з Re-beau мало хто вірили, що ця ідея чогось варта. «Цікаво, але…», — такою була реакція оточення, коли Марія розповідала їм про свій новий бізнес. Утім, вона не опустила руки. Десять місяців наполегливих експериментів із пластиком і прикрасами, і її команда нарешті отримали перші прототипи, які можна було показати назагал. І, на заздрість усім, хто не вірив, прикраси Re-beau стали аксесуарами для показу однієї з колекції на Ukrainian Fashion Week.

«Коли ви починаєте, можете бути самі, але якщо не здатися, люди підтягнуться. Це як упевнено підійти до платформи в метро. Люди відразу подумають, що ви точно знаєте, де будуть двері. Але ви й гадки не маєте, ви просто впевнено підійшли», — розповідає спікерка. Вона також відзначила важливу спільну рису всіх, хто виступав на VIII конференції LED Bro. Усі вони наважилися взяти на себе трохи більше відповідальності, були натхненні та впевнені, що й допомогло їм запустити ланцюжок довіри.

Слова про «трохи більше довіри» вразили й ініціатора LED Bro Олександра Плахова, після чого він вирішив узяти обіцянку з усіх гостей конференції, що вони теж це зроблять. А Ви? Готові взяти на себе трохи більше відповідальності?

Авторка світлин — Катерина Мамайсур-Негода

Поділитись

Про Автора

Дарина Мізіна