Раніше «Трибуна-Бровари» повідомляла, що в нашому місті чиновники збираються поступово зрізати всі тополі, адже, за словами головного спеціаліста з екології Юрія Жимайлова, майже всі вони досягли граничного віку, через що можуть впасти просто на голови людям. До того ж пухові тополі нібито є алергенними для людей, а сам пух – пожежонебезпечний. Чи дійсно тополиний пух викликає алергію і чи зрізання тополь справді дієвий спосіб боротьби із цією хворобою? Уляна Супрун, очільниця МОЗ, на своїй сторінці у соцмережі FB аргументує, що ці думки можуть бути хибними.

За словами Уляни Супрун, вирування тополь у місті алергію не зменшить.

«Дієво зменшувати симптоматику алергії, якщо вона є. А щоб була менша поширеність алергії, слід боротися з тютюнопалінням, забрудненням повітря зваженими часточками, пліснявими будинками та бур’янами, і садити хвойні дерева та бавитися з тваринами», – зазначає Уляна Супрун.

Насправді, тополиний пух не викликає алергію, вказує очільниця МОЗ. Він може потрапляти в очі чи до носа, але він – лише механічний подразник, а не алерген. А загострення алергії викликає цвітіння диких злаків, як то тимофіївки, яке в часі збігається з дозріванням насіння тополі. Саме пилок злаків розноситься вітром і викликає алергію.

Як пояснює Супрун, тополя – це дводомна рослина. Є жіночі дерева, які утворюють насіння, оточене пухом, а є чоловічі дерева, які навесні виділяють пилок, який розноситься вітром. Тополі дійсно можуть викликати алергію, але навесні, в березні чи квітні, коли квітнуть чоловічі дерева, і їхній пилок ми вдихаємо. Але це все одно не означає, що слід знищувати тополі.

Алергія, зазвичай, розвивається на кілька алергенів – приміром, пилок тополі, берези, полуницю, молоко або арахіс. Можна уявити, що всі тополі й берези в місті щезли, але всі алергени в будь-якому разі зникнути не можуть, запевняє Уляна Супрун.

Алергія – це невиправдана реактивність імунної системи конкретної людини. Імунна система мала б не звертати увагу на безневинні речовини, як-то пилок чи їжа, а натомість бурхливо реагує виділенням гістаміну. Ми відчуваємо це як сльози, набряк в носі чи висипання на шкірі.

Часто алергія розвивається в людей з сімейною історією алергії та астмою, пояснює очільниця МОЗ. Масштабне дослідження чинників, що впливають на поширеність алергії, екземи та ринокон’юктивіту показали, що ранній контакт із пилком захищає від розвитку алергій, а не навпаки.

Тобто, пилок тополь та інших рослин, який ми вдихаємо в ранньому дитинстві, захищає нас від алергії в майбутньому. З котиками та генетично зумовленою астмою, до слова, та сама історія, пише Супрун:  пухнастики зменшують ймовірність розвитку астми в дитини.

А ось пасивне куріння, пліснява в помешканні, раннє лікування антибіотиками, забруднення повітря зваженими частками та оксидами сірки і азоту збільшують імовірність розвитку в дитини алергії чи астми.

Що ж робити алергікам?

  • Передусім, піти до лікаря і з’ясувати, на що саме і коли розвивається алергія. Тут стануть в нагоді аналізи і харчові тести. Лікар пропише препарати, що допоможуть пережити алергію з якомога меншим дискомфортом.
  • Коли в повітрі пилок, на який у вас алергія, варто щільно зачиняти вікна, вмиватися та промивати носа, аби зменшити контакт.
  • Муніципальні служби з благоустрою, у свою чергу, мають знищувати бур’яни, утримувати газони підстриженими (але не під корінь, не в спекотний день, і не на світанку у вихідний) та не допускати появи злаків, які колосяться, чи амброзії.
  • Миття вулиць також сприяє зменшенню кількості алергенів і просто бруду в повітрі.

Уляна Сурун підкреслює, що дерева в місті, навпаки, допомагають боротися з алергіями та астмою.

  • Місто забруднює повітря. Зважені часточки, а також похідні дизельного пального в повітрі та оксиди азоту та сірки провокують алергію. В цьому році ВООЗ визнала забруднення повітря однією з десяти головних загроз здоров’ю людства, разом із відмовою від вакцинації, множинною стійкістю бактерій до антибіотиків, пандемією грипу.
  • Місто гарячіше за передмістя на 10-12 градусів за Цельсієм. Говорять про так звані міські острівці спеки. Вихлопні гази міста створюють локальний парниковий ефект, а спека посилює шкоду забрудненого повітря нашим органам дихання та імунній системі.
  • Через спеку змінюється біорізноманіття міста, з’являються нові види трав, а кількість пилку зростає. Оксиди карбону, азоту та сірки, притаманні міському і придорожньому повітрю, підсилюють цвітіння амброзії і тимофіївки. Все це посилює прояви алергії. Врятувати повітря можуть дерева.
  • Саме зелені насадження в містах є ефективним засобом у боротьбі з міськими острівцями спеки та забрудненням повітря, а отже алергіями.
  • Дерева очищають повітря від газів та зважених часточок. Найбільш ефективними є змішані насадження різної висоти, що ростуть близько до джерел забруднення, тобто вздовж доріг.
  • Найбільш ефективними очищувачами повітря є хвойні дерева, а також дуб і падуб (останній відомий як елемент різдвяного декору), а також старі та великі верби, катальпи, платани, липи, клени та не дуже поширені в нас гінкго та гледичія колюча. Остання формує широку крону та ідеально підходить до створення затінку на вулицях.
  • Для найбільшого ефекту, в місті мають бути широколистяні дерева, хвойні та чагарники, що рівномірно ростуть і утворюють затінок. Просто парків і скверів замало для боротьби із забрудненим повітрям, високою температурою і одним із їхніх наслідків – алергією.

У здоровому місті не рубають тополі заради боротьби з алергіями, резюмує Уляна Супрун,  у ньому косять газони, садять дерева та кущі на кожній вулиці.

Поділитись

Про Автора