Очільниця ГО «Броварська мистецька агенція», екс-начальниця відділу культури Наталія Багмут зініціювала «просування» української національної страви – борщу до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, – про це стало відомо під час засідання виконавчого комітету 11 вересня. Однак, як з’ясувалося, ГО «Броварська мистецька агенція» в особі Наталії Багмут приписала собі ініціативу, адже насправді авторами ідеї щодо борщу стала інша людина та інша організація.

11 вересня виконком підтримав «найпозитивніший та найсмачніший проект рішення в історії міста», який винесла на розгляд членів виконавчого комітету очільниця ГО «Броварська мистецька агенція» Наталія Багмут – про внесення українського борщу до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, із подальшим внесенням його до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства включає елементи, які свідчать про різноманітність нематеріальної спадщини і сприяють усвідомленню його важливості для всього людства.

ЮНЕСКО  – спеціальна установа Організації Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури.

Як повідомила пані Наталія, щоб з’ясувати, які ж страви в Україні є найбільш впізнаваними, незалежна  компанія провела дослідження. 87,9% опитаних висловилися «за» український борщ. За словами виступаючої, Міністерство культури України підтримало ініціативу подати український борщ до списку  нематеріальної культурної спадщини людства.

Наталія Багмут сподівається, що український борщ не лише потрапить до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, а і до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.  Адже, як зазначено в додатку до проекту рішення, український борщ – улюблена традиційна страва всіх українців із багатовіковим  «стажем», яку готують у кожній українській родині, візитна картка кулінарної історії нашої країни.

Однак, як з’ясувалося, насправді ініціатором внесення українського борщу до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО стала не Наталія Багмут, а столична Асоціація постачальників торговельних мереж в особі Олексія Дорошенка. Про це на своїй сторінці у Facebook ще 5 місяців тому написав сам ініціатор акції.

Як зазначає автор ідеї, клопотання про включення до Національного реєстру Мінкультури приймає двічі на рік: до 15 квітня та 15 жовтня. Найближчий час подачі заявки до Організації Об’єднаних Націй – до 1 лютого 2019 року. У ЮНЕСКО розгляд питання займає 1,5 роки. Кожного року держава може подавати до двох об’єктів на номінацію. «Борщ відповідає критеріям ЮНЕСКО, оскільки сприяє національному розвитку та говорить про культурну ідентичність суспільства», – зазначає  пан Олексій.

На початку червня Олексій Дорошенко звернувся до мережі «Борщ-кафе» за допомогою у визначенні рецепту найукраїнського борщу серед більш ніж 70 рецептів цієї страви, та закликав долучитися до обговорення класичного рецепту, який і запропонують ЮНЕСКО. А місяць тому у Facebook повідомив про результати опитування від компанії Research & Branding Group: найбільш впізнаваною стравою української кухні став борщ.

Від Броварів авторам ідеї  потрібна формальність – зробити внесення борщу до Національного реєстру. На запитання, чому звернувся саме в Бровари, Олексій Дорошенко повідомив, що він депутат Київської обласної ради від Броварів, тож хотів, щоб саме Бровари увійшли в історію країни як місто, що ініціювало таке внесення як до Національного реєстру, так і реєстру ЮНЕСКО. «Маленька справа, але наші діти та внуки будуть читати, чим цікаві Бровари, і, можливо, саме це буде цікавим штрихом в історії міста», – зазначив пан Олексій. І додав, що  всі необхідні документи передав у Бровари минулого тижня.

Тож, рішенням виконкому до 1 жовтня відділ культури має направити до Міністерства культури України клопотання про включення українського борщу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та подати на розгляд експертної ради з питань нематеріальної культури спадщини при Міністерстві культури України заповнену облікову картку українського борщу.

На сьогодні в Національному переліку  зареєстровано 11 елементів нематеріальної культурної спадщини, серед яких: косівська та опішнянська  кераміки, кролевецьке ткацтво, петриківський та бубнівський розписи, козацькі пісні Дніпропетровщини, пісенні традиції села Лука на Київщині, вишивка «білим по білому» та рослинне килимарство Полтавщини, кримськотатарський орнамент орьнек та бортництво  Рівненщини.

У свою чергу список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, станом на 2017 рік, налічує 7 найменувань, що становить близько 0,65% від загальної кількості об’єктів Світової спадщини (станом на 2017 рік – 1073 об’єкти). Серед них – Київський Софіївський собор, Києво-Печерська Лавра, церква Спаса на Берестові, ансамбль історичного центру Львова, дуга Струве на Хмельниччині, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях, дерев’яні церкви карпатського регіону Польщі і України та Стародавнє місто Херсонес Таврійський у Севастополі.

У 2016 році ЮНЕСКО визнав нематеріальною культурною спадщиною лаваш, який подали спільно Азербайджан, Іран, Казахстан, Киргизстан та Туреччина. Бельгія того ж року добилася визнання ЮНЕСКО  культури  пива. Франція змогла переконати спеціалізовану установу Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що нематеріальною спадщиною людства  є вся французька кухня. Окрім цього, на світовому рівні визнано грецький салат, неаполітанську піцу та грузинське вино. Тож визнання українського борщу  на світовому рівні  для України дуже важливе.

Фото – зі сторінки Наталії Багмут у ФБ та з Інтернету

Поділитись

Про Автора