В Україні офіційно працевлаштовані приблизно 10 мільйонів осіб з 26 мільйонів працездатних. Втрата роботи для будь-якої людини – це неприємна життєва ситуація. Кожен громадянин має право на захист від незаконного звільнення.
Як повідомляє інтернет-видання «Сегодня», існує перелік причин для звільнення людини з місця роботи, що регламентується Кодексом законів про працю:
Однією з причин звільнення може бути зміна організація виробництва (ліквідується або реорганізується). Працівника повинні попередити за 2 місяці до звільнення та виплатити компенсацію в розмірі як мінімум однієї заробітної плати.
Також звільнити можуть, якщо працівник не відповідає займаній посаді або ж він системно не виконує роботу без поважних причин. Втратити роботу можна й за прогули, якщо людина відсутня на робочому місці більше трьох годин або лікарняний триває більше чотирьох місяців (за винятком декретної відпустки).
Звільнити можуть через крадіжку, порушення дисципліни або перебування на робочому місці у нетверезому стані. Як зазначається у КЗпП, за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Окрім того, роботодавець зобов’язаний:
- якщо людину звільнено- виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні відпустки;
- якщо робітника переведено, прийнято або направлено на роботу до іншої місцевості (у зв’язку з відрядженням), роботодавець зобов’язаний компенсувати витрати на проїзд. Також, за рішенням роботодавця, можуть компенсувати витрати на дорогу від дому на роботу;
- Роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникам заробітну плату у розмірі не нижче за мінімальний рівень (3200 грн). У разі порушення цієї вимоги підприємствам загрожує адміністративна або кримінальна відповідальність;
- заборонена будь-яка дискримінація при працевлаштуванні, у тому числі за релігійною приналежністю, національністю або сексуальною орієнтацією.
Якщо людина вважає, що її звільнили незаконно, вона може позиватися до суду щодо відновлення її на роботу та виплату середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.