Микола Миколайович Юкальчук
20.09.1982 р. – 7.05.2026 р.
Микола Миколайович мав велику, дружню і щасливу родину. Мав…
Як розповіла сестра Ірина, народився Микола Юкальчук у Сімферополі. Там і навчався до 4-го класу. Потім багатодітна сім’я військового, де виховувалося чотири доньки і син, переїхала у село Рубіжне Вінницької області. Там хлопець закінчив 8 класів, потім вивчився у ПТУ на тракториста. Згодом переїхав у Бровари, де одружився і де народилися донька та син.
Спочатку чоловік працював у столярному цеху, потім – на замовлення встановлював двері.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Микола Миколайович пішов на війну добровольцем навіть попри проблеми зі здоров’ям. Навіть коли була можливість оформити бронювання – відмовився: «Сказав, що не може кинути своїх побратимів», – згадують сестри загиблого бійця.
Старший солдат Микола Юкальчук служив водієм-електриком відділення управління командира батареї реактивної артилерійської батареї.
💬«Ми з Миколою разом воювали в Суджи (Курська обл. – авт.), він був кулеметником. Також разом охороняли блокпости, окопи. Коли поверталися з чергувань, він багато уваги приділяв спорту – тренувався, підіймав різні важкі залізяки. Був надійним товаришем, безвідмовним, готовим завжди допомогти і підставити плече. Золота була людина», – розповів побратим Олег вз позивним «Марк».
Боєць має численні нагороди, одна з останніх – орден «За мужність» ІІІ ступеня.
Микола Юкальчук загинув 7 травня 2026 р. у районі н.п. Таврійське Запорізького району Запорізької області.
Осиротіли двоє неповнолітніх дітей, без чоловіка залишилася дружина, без сина – батьки, брата – сестри.
У прощальному слові на майдані Свободи племінниці Миколи Миколайовича згадали найяскравіші життєві моменти про свого дядька, які вони збережуть у своїй пам’яті. Особливо вечори у бабусі. Микола Миколайович був тією об’єднуючою ланкою, завдякій якій відбувалися теплі і щирі родинні зустрічі.
Племінниці згадали і спільно проведений час із дядьком на риболовлі, яку він дуже любив. А ще чоловік любив коней, знаходив із ними спільну мову, навчив племінниць на них їздити.
💬 «Коля вчив нас насолоджуватися простими речами і просто бути разом…
Він був добрим, відповідальним, щирим, завжди готовим допомогти. Був душею компанії – знав багато анекдотів і міг зробити так, щоб навколо всі усміхалися…У нього була особлива доброта і чистота душі, яку люди відчували одразу», – сказали племінніці.
Миколи Миколайовичу було всього 42 роки…
Царство Небесне і вічний спокій Захиснику. Щирі співчуття рідним і близьким.
Відео прощання з полеглим Захисником модна переглянути у Телеграмі за ЦИМ посиланням або у Фейсбуці за ЦИМ посиланням.
