Частина 1, частина 2, частина 3.
Несен. Працюєш в КОДА? Мабуть, біда
Четвертим кандидатом на посаду заступника міського голови по соціально-економічному напряму став Євген Несен — чинний заступник начальника управління стратегічного планування та маркетингу Департаменту економічного розвитку та торгівлі Київської облдержадміністрації (КОДА).
Кандидат відразу почав з того, що хоч він народився на території Білорусі, але батьки за національністю українці, тобто, можна сказати, що він — не іноземець.
«Стратегія розвитку міста має початок, але не має кінця», — почав своє представлення програми Євген Володимирович. Розповів про те, що заступник міського голови — це посада виконавча, а програму розвитку повинні писати фахівці та виконком. Поділився думками про те, що потрібні у місті проводити конкурси нових ідей, створити фонд регіонального розвитку, провести паспортизацію об’єктів на території міста для того, щоб потенційні інвестори могли б їх вивчати.
Виступ претендента «побляк» на фоні «штурму», який влаштували «екзаменатори» з перших рядів. Так, лідер ГО «Громадські активісти» Ірина Нілова учепилася за те, що якщо в Броварах розвалився один з найбільших в Україні заводів порошкової металургії, то винне в цьому у великій мірі керівництво області. Лідер ГО «Комітет громадського самоврядування Київської області» Тетяна Нємчина запитала про те, як збирається кандидат боротися з корупцією (тут зазначимо, що якщо йшов психологічний «штурм» кандидата, то пані Нємчина постійно задавала запитання про корупцію, а пан Антоненко — по нормах законодавства).
Відповідь Євгена Несена про те, що боротися з корупцією потрібно через звернення до прокуратури, до таких громадських ініціатив як «Стоп корупція» при Київській облдержадміністрації, схоже уже ніхто, принаймні, перші ряди, не слухав. Атмосфера (швидше за все штучно створена) була такою, що людина з Києва, яка працювала в інших містах, а не в Броварах, на посаду заступника не потрібна. Морально «добив» претендента депутат міськради Андрій Василенко, запитавши: «За що Ви будете жити? За зарплату 5-6 тисяч гривень, яка тут пропонується?». Кандидат відповів, що сім’я у нього більш-менш забезпечена, що кошти для нього не головне. Та загалом пана Несена, схоже уже «заряджена» гвардія не слухала, своєю поведінкою даючи зрозуміти, що шансів у претендента практично немає. Зрештою, останнє слово буде за Ігорем Сапожком.
Паробок. Як не тільки тримати удар, але й виграти раунд
Виступ наступного кандидата — Дмитра Паробка — заступника генерального директора з економіки та фінансів Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» — дав надію на те, що може щось похитнеться в «темному царстві».
Претендент на посаду заступника міського голови розповів про свою біографію, досвід роботи. Почав програму з того, що необхідне будівництво нових шкіл, дитячих садочків. Визнав, що робити це за рахунок коштів з місцевого бюджету нереально, але пообіцяв, що візьме на себе відповідальність залучити ці кошти з державного бюджету. Було помітно, що кандидат добре володіє інформацією про стан місцевого бюджету та про додаткові можливості залучення коштів.
Далі Дмитро Олегович говорив про те, що потрібно зробити доступ до доходів і витрат міського бюджету та комунальних підприємств в онлайн-режимі, звернув увагу на необхідність запровадження системи електронних закупівель.
Говорилося про необхідність інвентаризації майна міста та земель, про те, що земельні ділянки потрібно передавати лише через відкриті конкурси. Виступив проти практики передачі ділянок через земельні сервітути. Звернув увагу на проблему незаконних МАФів, на те, як з цим явищем потрібно боротися.
Щодо транспорту — кандидат запропонував на перспективу відмовитися від маршруток і переходити на автобусний транспорт, але такий, який буде зручним і комфортним для пасажирів. А ще говорив про такі речі як залучення інвестицій, інвестиційні конкурси. В цілому Дмитро Паробок справив дуже приємне враження.
Але тут стався цікавий випадок. Активісти «перших рядів зали» готові були «розтерзати» кандидата, але не могли цього реалізувати на практиці. Склалося враження, що «екзаменаторам» просто не було до чогось причепитися, а на ті запитання, що задавалися, кандидат відповідав спокійно і керуючись логічними аргументами.
До дискусії вирішив залучитися колишній голова Броварської міської ради Віктор Антоненко, який почав неначе на допиті розпитувати претендента по нормах законодавства, місцевого самоуправління, на тему дисертації, яку захищає пан Паробок. Антоненко задавав питання, які не мають практичного значення, але є дуже зручними, коли потрібно когось «завалити». Дмитро Олегович в якийсь момент «зупинився» і сказав чесно, що не знайомий з принципом субсидіарності та не знає номеру статті Конституції в якій йдеться про місцеве самоврядування.
Було схоже, що у залі дехто почав злорадісно потирати руки. Тут уже не витримав депутат Андрій Василенко: «Вікторе Олександровичу! Ви задаєте кандидату запитання правильні, але термінологією, яку не всі присутні розуміють! Це, пробачте, некоректно з Вашого боку!».
Ще один представник громади, у якого теж, схоже, урвався терпець, став кандидат на посаду міського голови на останніх виборах — Олександр Остапкович. «Навчиться кандидат усьому чому треба! Отримає знання і досвід по ходу роботи, і нічого в цьому страшного! Напали на людину!», — обурився пан Олександр.
Та треба зазначити, коли Дмитро Паробок виходив із зали, його проводжали гучними аплодисментами. І були ці аплодисменти не улесливі, не підлабузницькі, а справді заслужені — у такому ось, імпровізованому поєдинку.
Скляренко. Не знає ситуації у місті?
Шостий кандидат на посаду заступника міського голови — Олексій Скляренко — начальник відділу економіки Шевченківської райдержадміністрації у місті Київ — запам’ятався тим, що… дуже тихо говорив і тим само, чесно кажучи, доволі слабко брав на себе увагу. Може тому багато що з його виступу «губилося» у гомонінні та перешіптуванні присутніх у залі.
З того, що вдалося зрозуміти — Олексій Миколайович за те, щоб залучати у місто інвесторів, при їх залученні — проводити відкриті конкурси, складати інвестиційні угоди. Зробив акцент на тому, що до обговорень важливих питань залучати громаду.
Пан Скляренко виступив за створення нових басейнів, стадіону. Прозвучала фраза про те, щоб створити у Броварах тролейбусне депо…
А ще говорилося про те, що Бровари — велосипедне місто, про необхідність єдиного реєстру майна, про електронну систему нагадування орендарям про те, що підходять терміни сплати оренди за користування майном чи земельними ділянками.
Цього кандидата, схоже, т. з. «громада» теж не сприйняла. Здавалося, що до пана Скляренка було ставлення як до «парашутиста», який випадково «залетів» до Броварів. Кандидат у депутати на останніх виборах від «Нашого краю» Авксентій Гранат так прямо і сказав: «Ви не знаєте ситуації у місті, ви непідготовлений. Прийшли як деякі депутати міської ради «парашутистом». Щодо депутатів-парашутистів… Кого Авксентій Васильович мав на увазі?
Супрун. «Екзаменатори» не «валили», але «екзамен» зданий?
Наступний кандидат, точніше, ситуація з ним, була цікава і неоднозначна. Андрій Супрун — людина, яка закінчила економіко-технологічний університет та Київську національну Академію внутрішніх справ, колишній директор КП «Бровари-землеустрій», а донедавна — Голова Броварської міської виборчої комісії з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних та міських голів.
Пан Супрун запам’ятався «світлою» посмішкою. Навіть не вірилося, що перед учасниками зустрічі стоїть колишній голова Броварської виборчої комісії — суворий і зосереджений, яким запам’ятався громаді на цій посаді Андрій Васильович.
Кандидат почав «з мосту в воду»: своєї програми у нього немає. Є програма розвитку міста у міського голови, яку він, як заступник має реалізовувати у життя. «Першим рядам» такий підхід дуже сподобався, оскільки вони співчутливо закивали головами. «Я визнаю, що я ще молода людина, і усвідомлюю, що на цій посаді буде багато роботи», — сказав Андрій Васильович.
Запитання кандидату звучали такі: «Як боротися проти незаконних забудовників?», «Як боротися з корупцією?» (питання від пані Нємчиної), «Як боротися зі стихійною торгівлею?». На ці питання кандидат мав відповіді. Щодо незаконних забудовників сказав про те, що потрібно на місцевий рівень передати більше повноважень для боротьби з ними, щодо корупції — сказав про те, що системного явища такого немає, щодо боротьби зі стихійною торгівлею, то запропонував провести кілька показових реакцій на МАФи та незаконні точки, мовляв, тоді інші підприємці зроблять для себе висновки.
У атмосфері теплої бесіди (без цькування, без прискіпливих та уїдливих питань) завершився цей виступ.
Ми можемо помилятися, але по завершенню умовно другої частини конкурсу, здається, міський голова Ігор Сапожко сказав про те, що розглядатиме кандидатуру Супруна на рівні з кандидатурами Паробка та Нікітчиної.
Далі буде…
Фото — Олексій Комаровський та Facebook.