2 серпня у Києві відбулося засідання Вищого господарського суду, на якому розглядалася касаційна скарга компаній ТОВ «Інтер-профіт» та ТОВ «Інтер-Кастомс» на рішення Київського апеляційного суду. Останній, нагадаємо, витребував на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради 94,6 гектара держпідприємства «Радіопередавальний центр».
Цього разу, на відміну від попереднього засідання, делегація з Броварів була дещо більшою. Міський голова Ігор Сапожко на прохання депутатів БМР організував виїзд від міської ради автобусом, проте як представник інтересів громади міста особистої зацікавленості бути присутнім на засіданні не виявив. Броварську міську раду представляла спеціаліст юридичного відділу Ірина Ющенко.
Апарат міськради всім депутатам надіслав запрошення для участі в судовому засіданні. Проте перебігом розгляду справи зацікавилося лише четверо народних обранців — Леонід Черепейнік, Ірина Веремчук, Вадим Мутило та Галина Негода.
«Борці» за землю для селян з фракції «Батьківщина», свободівці та представники інших фракцій запрошення проігнорували. Не було в суді й «команди мера» з «Єдності», яка чи не всім складом їздила на інше засідання, що стосувалось коефіцієнтів орендної плати за землю проти ТОВ «Термінал-Бровари». Голова «земельної» комісії БМР Василь Кочубей, що обіцяв палко боротися за чесні та прозорі земельні процеси, на засідання суду також не прибув.
З активістів та учасників АТО цього разу можна було побачити знову Анатолія Фатєєва, також прийшов заступник голови ГО «Авангард АТО Броварії» Олексій Бреус, лідер ГФ «Зеніт» Борис Шкуропадський та лідер ГО «Рідний край» Руслан Яцюк, а також ще кілька учасників АТО.
Суд розпочався з оголошення про відсутність на засіданні представника Держземагенства, а також одного із суддей – Олена Яценко «раптом» захворіла. Замість неї до складу колегії долучилася суддя Світлана Бакуліна. Головуюча суддя Мальвіна Данилова повідомила, що через зміни у складі колегії знову будуть заслуховувати усі сторони судового процесу.
По суті касаційного провадження скаржник, а саме представник ТОВ «Інтер-профіт» заявив, що вважає рішення апеляційного суду про витребування землі таким, що ухвалене з порушеннями та просив суд скасувати його. Підтримала його й інша компанія — ТОВ «Інтер-Кастомс».
Найбільше запам’ятався виступ представника банку «Михайлівський» (колишній власник — відомий бізнесмен Віктор Поліщук, з яким пов’язують і компанію «Інтер-профіт»), який заявив, що ДП «Радіопередавальний центр» є банкрутом, а тому, на його переконання, не можна встановлювати користувачем підприємство-банкрут.
«Громаді, що, хіба вигідно, щоб земля була передана у власність підприємства-банкрута чи щоб у власність ефективного менеджера?», — сказав представник банку «Михайлівський». Зазначимо, що землі якраз рішенням Апеляційного суду повернули у власність міста Бровари, а не ДП «Радіопередавальний центр» і громада міста у разі проведення відкритого земельного аукціону за скромними підрахунками могла б отримати до бюджету міста близько 200 млн грн.
Далі представник банку «Михайлівський» розповів усі деталі схеми «дерибану», за якої земля спочатку потрапила до 48 фізичних осіб (у вигляді наділів по 2 га. під ведення сільського господарства), а потім – опинилася у приватних руках, при цьому назвав цих набувачів «добропорядними». Такий «висновок» викликав серед присутніх у залі сміх.
Багато пояснень по справі надала представник Генеральної прокуратури Тетяна Гришина. Окрім того намагався заперечити оскарження Апеляційного суду представник третьої сторони ДП «Радіопередавальний центр» Олексій Скочко.
Найгірше в суді була підготовлена представник Броварської міської ради Ірина Ющенко, яка зазначила лише, що підтримує доводи прокурора. На подальші запитання суддів пані Ющенко не змогла дати чітких відповідей.
Під час засідання слова попросив депутат Броварської міської ради Леонід Черепейнік, однак головуюча суддя Мальвіна Данилова, пославшись на норми закону, що виступати можуть лише учасники судового процесу, відмовила йому.
Після 10-хвилинної наради суд оголосив таке рішення: касаційну скаргу приватних компаній ТОВ «Інтер-профіт» та ТОВ «Інтер-Кастомс» задовольнити частково. Тобто, рішення Київського апеляційного суду про те, що з їх власності витребувані 94,5 га землі у власність територіальної громади — скасовується.
По факту — земля ДП «Радіопередавальний центр» повертається у власність приватних компаній. Однак, можливо, через тиск громади, суд задовольнив касацію частково, а саме: справа повертається на розгляд суду першої інстанції. Вирок суду депутати та активісти зустріли криками: «Ганьба!».
Після засідання пан Скочко у коментарі «Трибуні-Бровари» звернув увагу на те, що судовий процес на нинішньому етапі відбувався підозріло швидко.
«Ще тільки у червні ми отримали рішення Київського апеляційного суду, а сьогодні – 2 серпня – вже задоволена касація приватної компанії. Це невиправдано швидко. Але ми зупинятися не будемо», — зазначив Олексій Скочко.
А судді хто?
Від початку касаційного провадження склад судейської колегії щоразу зазнавав змін, тож сьогоднішня заміна судді не виявилась винятком.
Зазначимо, що всі троє суддів, які розглядали у середу касаційну скаргу, були кандидатами на посаду судді до Верховного Суду України. Проте, згідно висновків Громадської ради доброчесності, усі троє «не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності».
Так, суддя Корсак Віталій Антонович Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України віднесений слідством до групи суддів Вищого господарського суду України, на яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку, встановленого законом. Зазначені слідством обставини стали підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Окрім цього У 2005 р. Віталій Антонович, перебуваючи на посаді судді Київського апеляційного господарського суду, брав участь у конфлікті, пов’язаному з реприватизацію ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», порушивши тоді ряд ключових принципів діяльності суддів, що мали наслідком втягування у публічний конфлікт представників судової влади.
У 17.07.2013 р. Вищий господарський суд України під головуванням пана Корсака підтвердив законність передачі Київрадою земельної ділянки під будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. Гончара у Шевченківському районі м. Києва (резонансної забудови впритул до стін собору Софії Київської ).
Базуючись на зібраних матеріалах Громадська рада доброчесності дійшла висновку про невідповідність Корсака Віталія Антоновича критеріям доброчесності та професійної етики.
Додатково у звіті ради подано інформацію стосовно статків «служителя Феміди».
Не можна назвати «доброчесною» й іншу суддю — Бакуліну Світлану Віталіївну, яка приступила до розгляду справи на сьогоднішньому засіданні.
За даними висновку Громадської ради доброчесності Світлану Віталіївну також віднесено слідчими ГПУ до групи суддів Вищого господарського суду України, на яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку, встановленого законом.
Квартира в Києві площею 106, 2 кв. м., яка належить Київській міській раді з 2007 року перебуває в користуванні судді (хоча суддя має власне житло з 27.07.2013р), мільйонна спадщина неодноразово ставали приводом висвітлення у засобах масової інформації, які включали суддю до складу найзаможніших суддів Вищого господарського суду України за аналізом декларацій. І все це на тлі суспільного незадоволення якістю судочинства.
Світлана Віталіївна маніпулює даними про склад сім’ї, зазначаючи розлучення з чоловіком з 2013 року та «викреслюючи» дані про його майно з декларації. Проте процес розлучення не заважає родині їздити разом на відпочинок до Італії та Грузії.
Крім того, суддя була у складі колегії суддів, які відмовились визнавати незаконною передачу Київрадою земельної ділянки для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою у пров. Киянівському, 12-а у Шевченківському районі м. Києва, що викликало суспільний резонанс. Згодом, це рішення було скасоване ухвалою Верховного Суду України.
Та найбільше у громадському просторі є інформації щодо професійної діяльності головуючої у сьогоднішньому засіданні судді — Данилової Мальвіни Володимирівни.
За інформацією Громадської ради доброчесності професійна діяльність Мальвіни Володимирівни свідчить про невідповідність поведінки судді правилам суддівської етики. Такий висновок базується на відомостях про те, що протягом своєї професійної кар’єри на посаді судді, пані Мальвіна неодноразово згадувалася ЗМІ у контексті публічних конфліктів: справа щодо передачі земельної ділянки військової частини в Біличанському лісі, приватній компанії (147 га), будівництво біля стін собору Софії Київської, справа щодо передачі земельної ділянки громади міста Харкова приватній компанії.
Протягом своєї професійної кар’єри на посаді судді на розгляді справи Кандидата перебували судові провадження, пов’язані з інтересами нинішнього голови МВС України Арсена Авакова. Брала участь у політичних та майнових конфліктах Арсена Борисовича: у січні 2010 року в ході виборів президента України Кандидат була в складі колегії суддів, які вночі виносили рішення на користь БЮТ, після чого заступник генпрокурора ініціював проти неї перевірку.
Тобто судді своєю діяльністю за висновками ради засвідчила невідповідність поведінки судді правилам суддівської етики.
Крім цього, порівняльний аналіз інформації, що міститься у деклараціях судді та наявних даних щодо витрат і майна Мальвіни Данилової та членів її сім’ї свідчить про те, що спосіб життя судді не відповідає задекларованим доходам. Тож Громадської ради доброчесності зробила висновок, що кандидатура Данилової Мальвіни Володимирівни на посаду судді Верховного Суду України не відповідає вимогам доброчесності та професійної етики.
Проект Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» — PROSUD зібрав своєрідне досьє на головуючого суддю, що серед інших вирішувала долю 94 га земель РПЦ.
Отже, всі троє членів сьогоднішньої колегії так чи інакше «замазані» у земельних питаннях. А відсьогодні на їх суддівських мантіях ще й броварська земля, відібрана у громади міста на користь «добропорядних шахраїв».
Використані фото, надані вільними слухачами, присутніми у суді.