Весняні «зубочистки»: кронування – руйнування чи порятунок?

Ще тиждень – і за прогнозами синоптиків весна повноцінно вступить у свої права. Тож поки тримаються морози і не пішов стовбуром сік, працівники КП «Бровари-Благоустрій» в посиленому режимі кронують дерева. Уздовж вул. Київська, біля шкіл та дитсадків – і не тільки, стирчать «зубочистки» та «стовпи». Навіщо так зачищають?

Кронування – це і санітарна, і формувальна, і омолоджуюча обрізка. У першу чергу при кронуванні видаляють гілки, що можуть створити перешкоди та небезпеку для людей.

Загалом обрізання – це користь для дерев. Однак неправильне кронування може вбити дерево. У кращому випадку – пройдуть роки, поки рослина відновиться.

Санітарну обрізку крони проводять щорічно навесні, влітку і восени. За такої обрізки видаляють старі, сухі та пошкоджені гілки. Також видаляються і пагони, які відходять від центрального стовбура.

Формувальна обрізка проводиться для того, щоб зберегти природну або штучну форму дерева. Її проводять у кінці лютого-квітні. Але обрізають тільки молоді річні пагони дерев.

Коли почала засихати вершина крони, проводять омолоджуючу обрізку, яка повертає дерево до життя. Однак омолоджувати можна лише ті дерева, які обрізку крони добре переносять. Наприклад, вербу. Для лип таке кронування – смерть. І не тільки для лип. Не переносять обрізання і гинуть одразу або в наступні рік-два – клен, береза, біла тополя, ясен, каштан, дуб.

Старожили кажуть, чи не більшій частині  дерев, які ростуть у місті, а це – акаціям, липам, соснам, тополям, кленам, березам – близько півстоліття. Ще за часів розбудови Броварів у рамках існуючої Програми із озеленення біля кожної новобудови школярі та працівники підприємств насаджували дерева та кущі. За 35-40 років виросло багато і самосійних. Та з часом вони себе віджили. Як зазначає начальник  дільниці зеленого господарства  КП «Бровари-Благоустрій» Володимир Павличук, особливу небезпеку становлять аварійні дерева на території чи біля навчальних закладів міста: при найменшому вітрі – падає гілля, а в деяких випадках – і саме дерево, тож їх і кронують.

Обіцяють: така розчистка дозволить продовжити тополі віку і на «стовпі» гілля з часом відросте. Однак екологи кажуть, що деякі тополі, якщо залишити один “стовп”, отримують такий стрес, що нових пагонів не пускають і гинуть.

Як повідомив Володимир Павличук, з початку 2018 року працівники комунального підприємства провели омолоджуючу розчистку дерев біля прокуратури, Радіостанції (по вул. Київська), міськвиконкому, ДНЗ «Оленка». Стоять «зубочистки» і  вздовж вул.Київська біля «Епіцентру».

Акація, як і тополя пірамідальна, в’яз чи верба, належать до більш живучих порід дерев – вони покриваються віником пагонів, викинутих із сплячих бруньок. Однак немає ніякої гарантії, що «стовпи», до того часу, поки оживуть, не спиляють так само, як це було з тополями на вул. Київська. За 5 років, відколи йде реконструкція та розширення цієї вулиці, уздовж центральної магістралі Броварів зрізано понад 400 дерев листяної породи. Серед них – і тополі, які спочатку покронували. При тому, що частину дерев, зокрема лип, було обіцяно пересадити.

Та комунальники переймаються не за спиляні дерева. «На сьогодні маємо заявки на розчищення 2200 дерев, але у підприємства лише одна «вишка» та тільки два навчених пильщики», – говорить  директор КП «Бровари-Благоустрій» Андрій Василенко.

Як повідомили комунальники у відповіді на інформаційний запит, безпосередньо кронування та видалення зелених насаджень у місті здійснюють 8 працівників дільниці зеленого господарства підприємства, які мають відповідні допуски та пройшли відповідне навчання щодо проведення вказаних вище робіт.

А от відповіді на запитання про їхню заробітну плату та премії нам не надали, посилаючись на конфіденційність інформації, “доступ до якої обмежено самим підприємством у відповідності до наказу  від 1.04.2013 р. №5 «Про комерційну та конфіденційну інформацію підприємства»”. Однак у особистій розмові Андрій Василенко не заперечував, що працівники отримують зарплату в залежності від об’ємів виконаної роботи. Тобто, чим більше дерев зріжуть та покронують, – тим більшу заробітну плату і отримають.

Надану вище інформацію щодо зрізаних і кронованих дерев сміливо можна помножити на три, адже дозволи виконком видає не лише комунальному підприємству, а і пересічним броварчанам, ЖЕКам, відділу капітального будівництва (ВКПБ) під забудову багатоповерхівок. Тільки за вересень-листопад 2017 р. у місті було надано дозвіл на видалення  близько 400 дерев. Під забудову чергових багатоповерхівок  на перетині вул. Симоненка-Чорновола було знищено 90 кремезних сосен. Тоді 50-літні сосни комісія з обстеження назвала «чагарниками» і їх усе ж спиляли.

З початку року виконавчий комітет видав дозвіл на зрізання 42 дерев. Більшість із них – 32, ростуть уздовж вул. Василя Симоненка в межах новоствореного скверу.

Видалення дерев у Броварах здійснює «Бровари-Благоустрій» та фірма-забудовник. Якщо має навчених спеціалістів. Однак, у переважній більшості, всі роботи в місті виконують комунальники. Нині у них не «висихає спина», а от ситуація зі станом зелених насаджень у Броварах виглядає не дуже оптимістично. Так показники забруднюваності повітря у Броварах значно «зашкалюють». Як зазначено в Програмі  розвитку та збереження зелених зон, яка до сьогодні в місті так і не працює, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 км кв складають 250,7 тонн, а у розрахунку на одну особу в середньому – 86,7 кг шкідливих речовин. Загалом, про димовий геноцид у Броварах журналісти  писали неодноразово. Однак щоб провести інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень міста, збільшити їх площу та кількість, утримувати насадження у здоровому впорядкованому стані, тобто посилити екологічний каркас, чиновники не переймаються. Адже це вигідно – не потрібно звітувати за кожне видалене дерево. А всю зрізану «сировину» комунальники звозять на виробничу базу, що на вул. Олега Оникієнка, 2.

Як зазначено у відповіді на інфозапит, деревина – низьковартісна, тож використовується підприємством  для опалення службових приміщень. У такий спосіб, кажуть у КП, підприємство економить бюджетні кошти, адже не використовує природний газ. А ще деревину можна продати. Однак у КП, як і в мерії, про це не згадують – мабуть, вважають, що природний ресурс Броварів –  безмежний.

Фото – авторки