Борзило Олександр Ігорьович (позивний «Борзий»), 17.03.1991р. – 24.09.2023 р.
Олександр Ігорьович народився в м. Сватове Луганської області.
Як зазначено на сайті Запорізької міської ради, Олександр Борзило працював у Сватівській психіатричній лікарні начальником реабілітаційного центру з трудотерапії. Любив природу, обожнював риболовлю та полювання, хоча й дуже любив тварин.
Олександр Ігорьович добровільно приєднався до лав Збройних Сил України у квітні 2022 року. На війні служив сержантом, командиром бойової машини – командиром відділення. Захищав Батьківщину на Запорізькому напрямку у складі 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону.
Загинув у боях за свободу та незалежність України під н.п. Роботіне Запорізької області. 24 вересня 2023 року о 5:00 у бліндаж, де був і Олександр Борзило, прилетів снаряд ворожого танка. «Борзий» закрив собою побратимів, яких 26-й і останній раз вів у бій. Всі вижили, загинув тільки він – вибуховою хвилею пошкодило внутрішні органи, травми були смертельними.
«Він був ціленький, не витримали внутрішні органи, хоч до останнього боровся, помирав у муках на руках бойового медика майже годину…», – зазначено на сайті міськради.
Загиблому було 32 роки…
Похоронили полеглого Захисника в Броварах на алеї Слави, що на кладовищі по вул. О.Онікієнка.
Царство Небесне і вічний спокій загиблому бійцю. Щирі співчуття рідним і близьким.
Нагороди та відзнаки:
- медаль «Захиснику Вітчизни» (посмертно);
- нагрудний знак «Ветеран війни – учасник бойових дій».
Інформація уточнюється та оновлюється…
