8 травня 1945 року світ вшановує День Перемоги в Європі – офіційну дату капітуляції нацистської Німеччини. Україна з 2023 року відзначає цей день як День пам’яті та перемоги, синхронізуючись із європейською традицією. Водночас у деяких країнах цей день вшанування припадає на 9 травня. Чому існує ця різниця? Які історичні деталі приховані за цією датою? Про цей історичний день «Трибуна-Бровари» розповідає у 12-ти маловідомих цікавих фактах.
1. Два акти капітуляції
Хоча 8 травня вважається днем капітуляції Німеччини, перший Акт про беззастережну капітуляцію був підписаний 7 травня о 02:41 у Реймсі (Франція) за участю представників союзників і СРСР.
Однак Йосип Сталін наполіг на повторній церемонії в Берліні через політичні міркування. Другий акт підписали 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом у берлінському передмісті Карлсхорст.
Саме цей документ став офіційним.
2. Різниця в часі та датах
Через різницю в часі між Берліном і москвою (СРСР був на дві години попереду), коли в Берліні підписували акт 8 травня, у москві вже настало 9 травня. Це пояснює, чому в СРСР і пострадянських країнах День Перемоги святкували 9 травня, тоді як у Європі — 8 травня.
3. Іван Суслопаров і дипломатична дилема
Радянським представником на підписанні в Реймсі був генерал-майор Іван Суслопаров. Він отримав дозвіл підписати документ, але не мав прямих вказівок від Сталіна.
Побоюючись звинувачень у перевищенні повноважень, Суслопаров додав примітку, що СРСР може вимагати повторного підписання. Його побоювання виправдалися, але покарання він уникнув.
4. Останні бої в Європі
Незважаючи на підписання капітуляції, окремі бої тривали після 8 травня. У Чехословаччині, зокрема в Празі, німецькі війська чинили опір до 11 травня.
Празьке повстання, підтримане радянськими військами, стало одним із останніх великих боїв у Європі.
5. Вілліс Штукер – забутий герой
Американський сержант Вілліс Штукер став першим пілотом, який доставив новину про капітуляцію з Реймса до штабу союзників у Парижі.
Його політ на маленькому літаку Piper Cub через зону бойових дій був ризикованим, але саме він приніс звістку, яка розлетілася по світу.
6. Святкування в Лондоні та хаос у Нью-Йорку
У Лондоні 8 травня оголосили Днем Перемоги в Європі (VE Day) і сотні тисяч людей вийшли на вулиці. У Нью-Йорку святкування були настільки бурхливими, що поліція зафіксувала десятки травм через натовпи та феєрверки.
Знаменита фотографія матроса, який цілує дівчину на Таймс-сквер, хоч і датована 14 серпня 1945 року (VJ Day), відображає схожий дух ейфорії.
7. Трагедія в Алжирі
У той час як Європа святкувала перемогу, в алжирському місті Сетіф 8 травня 1945 року почалося повстання проти французької колоніальної влади. Мирна демонстрація алжирців, які святкували перемогу, переросла в сутички після провокацій.
Французькі війська жорстоко придушили протест, убивши, за різними оцінками, від 10 до 45 тисяч осіб. Ця подія стала поштовхом до війни за незалежність Алжиру.
8. Радянська цензура святкування
У СРСР 8 травня не було масштабних святкувань, оскільки Сталін наказав перенести офіційні урочистості на 9 травня. Радянська пропаганда зосередилася на «Великій Перемозі», применшуючи роль союзників.
Навіть радіоповідомлення про капітуляцію в Реймсі цензурували, щоб підкреслити берлінську церемонію.
9. Остання телеграма Гітлера
8 травня 1945 року стало відомо про одну з останніх телеграм Адольфа Гітлера, відправлену перед його самогубством 30 квітня.
У ній він наказував німецьким військам «боротися до останнього подиху». Однак до 8 травня більшість німецьких командирів ігнорували ці накази, розуміючи неминучість поразки.
10. Початок нового конфлікту
Капітуляція Німеччини 8 травня 1945 року не принесла повного миру. Цей день став початком Холодної війни, коли союзники почали ділити сфери впливу в Європі.
Уже в травні 1945 року в Берліні виникали суперечки між СРСР і західними союзниками щодо майбутнього Німеччини, що заклало підґрунтя для поділу країни на Схід і Захід.
11. Початок відзначення 8 травня в Україні
Україна офіційно почала вшановувати 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні з 2023 року. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ 29 травня 2023 року.
Цей крок скасував радянську традицію святкування 9 травня. Рішення ухвалили в умовах повномасштабної війни з росією. Воно підкреслило розрив із російською пропагандою та зближення з європейськими цінностями. Законодавчо це закріплено змінами до Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років».
12. Значення 8 травня для України
Для України 8 травня символізує не лише перемогу над нацизмом, а й солідарність із Європою. Цей день акцентує на пам’яті про мільйони загиблих, зокрема українців, які воювали в різних арміях і рухах опору. Червоний мак як символ скорботи замінив радянські атрибути.
У контексті сучасної війни 8 травня нагадує про боротьбу за свободу. За даними опитувань 2023 року, 62% українців підтримують вшанування саме 8 травня.
8 травня 1945 року – це більше, ніж дата капітуляції Німеччини. Це день, сповнений контрастів: від ейфорії перемоги до трагедій, що залишилися в тіні, від дипломатичних маневрів до людських історій. Ці 12 фактів показують, як складно переплелися радість, скорбота та політичні інтриги в один історичний момент. Для України, яка вшановує цей день як День пам’яті та перемоги, він є нагадуванням про ціну свободи та необхідність берегти мир та до кінця боротися за нього.
Читайте також:
