Броварським військовим допомагає захищати нашу країну кабанчик із позивним «Кабачок». Про його появу в підрозділі, неодноразові викрадення та «ротацію» до українсько-італійської родини, розповідають в окремому батальйоні Сил територіальної оборони ЗСУ Броварщини.
На передовій військові переживають цілу палітру почуттів – гнів, злість, надзвичайну сконцентрованість. Про такий стан говорять – нерви як струни. Тоді на поміч приходять прості, здавалося б, істоти – коти, собаки… Увесь негатив такі звірі беруть на себе і дають можливість душі заспокоїтися, а мозку – розслабитися.
В одному з підрозділів окремого батальйону Територіальної оборони Збройних Сил України на передовій таким символом став кабанчик породи «в’єтнамська вислобрюха свиня» з позивним «Кабачок».
Поява в підрозділі та вибір позивного
Історія появи в підрозділі «Кабачка» дуже кумедна. Військовослужбовці різних частин на «передку» іноді міняються між собою певними продуктами чи речами першої необхідності. Під час такого обміну медикам роти запропонували трішки м’яса в мішку. У поспіху один із медиків закинув мішечок на плече та рушив у розташування. Лише на місці, коли розв’язав торбу, побачив маленьке поросятко, якому на той час було три місяці. Воно було розміром трохи більше двох кулаків.
«Спочатку хотіли назвати на честь одного з наших бійців, але потім подумали, що може бути образливо. А донька, якій скинув фото новоприбульця, зразу сказала: «Так це ж Кабачок», – ділиться спогадами військовий із позивним «Відень».
У полоні, під обстрілами та в «раю» на Харківщині
Увесь період, що військові перебували на передовій, «Кабачок» був поруч. Про те, щоб його з’їсти, навіть і мови не було. Хлопці дуже до нього звикли, особливо кухар підрозділу, який постійно годував «бійця». Як не дивно, але під час обстрілів «Кабачок» вів себе спокійно, навіть (!) дозволяв собі дрімати.
Двічі поросятко намагалися вкрасти. Причому одного разу кабанчик зник аж на два дні. Кухар шукав ледь не зі сльозами на очах. В одному випадку місцева жителька хотіла забрати, вочевидь, щоб відразу забити на свіжинку. У другому – чоловік закрив у своєму хлеві і хотів його трохи відгодувати. В обох випадках хлопці «відвоювали» свого улюбленця.
Справжнім «раєм» стало базування військового підрозділу на Харківщині: російські окупанти розбомбили місцевий склад рибних продуктів і вся екзотична продукція – креветки, ікра тощо – пройшли через шлуночок «Кабачка».
За весь період поросятко стало справжнім символом військових Сил ТРО ЗСУ Броварського району на передовій.
Нелегка адаптація в мирному житті та дорога в екопарк Київщини
Після довгих п’яти місяців на передовій, військові окремого батальйону Сил ТРО ЗСУ повернулися на Броварщину. Разом із хлопцями прибув і наш герой – «Кабачок».
Згодом постало питання: де житиме кабанчик? Взяти його з військовослужбовців ніхто не міг, а в маленькому загоні тваринці стало незручно, адже на передовій «Кабачок» був хоч ручний, але водночас міг вільно пересуватися на місцевості.
Тоді й виникла ідея знайти притулок для тварин на території Київщини або щось на кшталт еко-парку. На прохання відгукнулася італійсько-українська родина волонтерів – Андреа та Влада Чистерніно, які вже понад 10 років турбуються про безпритульних тварин.
Притулок «Рефуджіо Італія» розташований приблизно в 30 кілометрах від Києва у Вишгородському районі. Сам власник, італієць, пережив окупацію російських військ і навіть коли його країна запропонувала шляхи евакуації, поставив умову: «Або мене забирають з усіма тваринами, або я залишаюся». Так увесь час Андреа Чистерніно пробув разом із «підопічними» поруч із загарбниками.
Сьогодні в притулку, який утримується на кошти з Італії та входить до Міжнародної ліги захисту тварин, є коні, вівці, гуси, десятки котів та понад двісті собак – усі безпритульні, викинуті або врятовані.
«Кабачку» буде не сумно: у притулку вже є дорослий кабан однієї з ним породи – «Гариссон Форд», а також «дівчинка» – свинка на ім’я «Фріда».
Звісно, «великих прощань» із «Кабачком» не було. Та все ж видно було, що військові, які привезли кабанчика в притулок, прощалися з ним із деяким сумом. Маленьке поросятко, саме того не розуміючи, стало справжньою відрадою та символом турботи для наших захисників.
За матеріалами окремого батальйону Сил ТрО ЗСУ Броварщини
ФОТО – Вадим Мутило, Andrea Cisternino
