Буряк Андрій Сергійович, 18.10.1989 р. – 12.03.2022 р.
Історія життя загиблого Захисника від матері Галини. Андрій був у батьків єдиною дитиною.
«Андрій народився 18 жовтня 1989 року в Броварах у сім’ї робітника. Навчався у Броварській школі №7. За час навчання проявив себе странним учнем, був добрим, чуйним, справедливим.
Навчався в Броварському вищому училищі фізичної культури. Неодноразово брав участь у міських спортивних змаганнях із легкої атлетики, отримував грамоти та медалі. Захоплювався футболом, їздив на міжміські змагання. У Андрія було багато друзів.
Відразу після закінчення школи – у 2006 році – вступив у Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, який закінчив у липні 2011 року.
Одружився Андрій у 2009 році. Наступного року в подружжя народилася донька.
Військову присягу на вірність українському народу прийняв 31.08.2015 року. У період серпня -вересня 2015 року, а також лютого-березня 2016 року брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17.02.2016 року № 53/2016), медалями «Учасник АТО» та «Ветеран війни. Учасник бойових дій».
25 квітня 2016 року за станом здоров’я був звільнений у запас. На початку липня 2017 року пішов служити в ЗСУ за контрактом.
На полігоні «Явір» брав участь у змаганнях на першість оперативного командування «Північ». Із воєнізованого кросу на 3 км, стрільби та метання гранати виборов ІІ місце.
У листопаді 2017 року брав участь в АТО на території Луганської і Донецької областей. У грудні 2017 року його звільнили в запас за станом здоров’я. Проте після курсу лікування, старший солдат Андрій Буряк протягом кінця травня-серпня 2018 року знову перебував у зоні АТО. У серпні 2018 року, після закінчення контракту, був зарахований до військового оперативного резерву на посаду навідника роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Із початку липня 2019 року знову пішов служити в АТО за контрактом.
Із серпня 2020 року навчався в Першій танковій сіверській бригаді в Чернігівській області.
Близько опівночі 12 березня 2022 року в с. Гущин Чернігівського району через ворожий артилерійський та мінометний обстріл, отримав поранення несумісні з життям.
Андрія похоронили в Чернігові 13 березня 2022 року. 28 квітня 2022 року сина перезахоронили в Бровари на алею Слави».
В Андрія залишилися батьки, дружина та дві доньки.
Андрій Буряк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

