Осьмак Олександр Михайлович (29.07.1998 – 22.03.2025)
Україна втратила ще одного Захисника, Бровари – сина, татка, чоловіка, брата – світлу і щиру людину.
Олександр Осьмак народився і виріс у Броварах. Навчався у ліцеї №7. Змалку був працьовитим, доброзичливим, щирим.
Перед мобілізацією Олександр Михайлович працював бригадиром комплектувальників
на складі одного з місцевих підприємств. Колеги по роботі згадують Олександра як відповідального, життєрадісного, з почуттям гумору.
«Завжди енергійний, завжди з усмішкою, завжди готовий допомогти», – кажуть співробітники.
Олександр рано одружився і все своє життя присвятив родині, де підростали синочки 3 і 6 років. Чоловік дуже любив життя і всіх своїх рідних та близьких, був надійним плечем для друзів і просто щирою людиною.
Після мобілізації в 2024 році, Олександр Осьмак був солдатом, старшим розвідником групи спеціальної розвідки розвідувального батальйону. Загинув 22 березня 2025 р. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьк Донецької області.
Йому було лише 26 років…
Без татка залишилося двоє маленьких синочків, без чоловіка – дружина, без сина – мама, без брата – сестра.
Царство Небесне, світла пам’ять, вічна шана.
Співчуття рідним і близьким.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
