Кожен з нас завжди воліє бути здоровим, проте інколи хвороби дістають так, що доводиться лягати у лікарню. Начитавшись та наслухавшись про Броварську центральну міськрайону лікарню, я пішла оформлятись до неї з певною пересторогою.
Будівля
Порівнюючи сучасну поліклініку та Броварську лікарню, враження від останньої маєш негативні: темні коридори, черги до кабінетів УЗІ та рентгену, дірки у лінолеумі…
Палата зустріла мене холодом, що йшов від вікон. Де-інде, між щілинами вікна, можна встромити пальця.
Санітарки намагаються утеплити палати, запихаючи у щілини вату та заклеюючи скотчем. Поки осінь, цей «старий радянський спосіб» діє, а от коли настане зима — навряд чи. А ручка від дверей однієї з палат — це взагалі інновація (дивіться фото).
Йдемо далі.
Постільна білизна, мабуть, віку старшого, ніж я, тому більшість хворих приносить її з собою.
Ліжко — стара сітка, що розтягнулася до підлоги. Щасливиця, що виписалася переді мною, розповіла, як їй довелося просити тверду дошку та підкладати її під матрац. Інакше спати на ліжку було неможливо.
Інколи в палатах пробігають таргани.
На 8 палат, в кожній з яких по 6 ліжок, один туалет. Завантаження палат не повне. Тим не менш, інколи доводиться стояти до туалету в черзі. Уявляю, що відбувається у відділенні, коли всі ліжка заповнені.
Туалети — це окрема розмова.
Практично в кожному туалеті не працює бачок. Пробачте за деталі, але для того, щоб змити, необхідно лізти у бачок, встромляти руку у воду і тягнути за якусь «пімпочку».
Більшість бачків постійно течуть, тобто не тримають воду. Державний комітет з енергозбереження повідомляє, що з одного несправного бачка за добу витікає від 5 до 8 куб. м води. Якщо брати витрати за мінімальними показниками, то за місяць це 5*30 днів=150 куб. м. А скільки таких туалетів та, відповідно, бачків в усій лікарні — невідомо. Проте оплачується ця вода з наших з вами податків. І коштує недешево.
Лікарня потребує ремонту, про це говорять усі, від санітарок, що заклеюють вікна, до пацієнтів.
До речі, відвідуючи різні відділення, зазначу: в урологічному йде ремонт, повільно, але йде. У офтальмологічному більшість палат вже відремонтовано.
Їжа
Харчування — це повний жах.
За 2 тижні перебування в лікарні у меню я не знайшла рибу, м’ясо, вершкове масло, сир, овочі, фрукти і багато іншого.
Легше сказати, що було. Сніданок та вечеря: зазвичай, це бліденька манна або пшенична каша зі шматочком хлібу і світленький суп (один раз за два тижні була гречка) та чай.
Обід: суп з тією ж пшеничною кашею, картоплею та натертою морквою (без засмаженою), шматочок хлібу, на друге — каша або макарони та чай.
Розумію, що вартість харчування не порівняти з нинішніми цінами на продути. Але що заважає лікарні здійснити закупку овочів: буряка, моркви, капусти, які у вересні коштували по 2-3 грн. за 1 кг, та до тієї каші чи макаронів додавати свіжі чи тушковані овочі?
При чому, санітарочки, що роздають їжу, повідомили, що з нового року і молочних продуктів (тобто молока для манної каші) вже не буде. На питання чому — не змогли відповісти. Тож, змушені хворі купувати продукти в місцевих магазинчиках чи кіосках.
Навіть тим хворим, що проживають в Броварах, рідні не завжди можуть забезпечити повноцінне гаряче харчування. До слова, продукти, привезені з собою чи принесені рідними, можна зберігати у холодильнику, що стоїть в коридорі, але ніде розігріти не можна. Мікрохвильовки немає.
Поцікавилася, скільки з міського бюджету виділяється коштів на харчування одного ліжко-дня. На жаль, даних за 2016 рік не знайшла.
На сайті Броварської міської ради є дані за 2012 р. — 14,85 грн. та 2013 р. — 15,16 грн. на день.
На сайті Броварської центральної районної лікарні таких даних немає.
Лише є вартість одного дня в лікарні для тих, хто не проживає у м. Бровари та Броварському районі — 155 грн. на день.
За довгими розмовами в лікарняній палаті зрозуміла, що жіночки мріяли про невеличку недорогу їдальню, де можна було б купувати смачну, поживну та корисну їжу: суп, котлети, овочі.
Приклади таких їдальнь саме при лікарнях є у Києві. Натомість зараз хворі змушені купувати до тієї їжі, що видається лікарнею, лише сосиски чи булочки. Чи є таке бажання у адміністрації лікарні, вільне місце та бізнесмени, що готові втілити цю мрію? Не хочу бути песимістом, але…
Ліки
На кожного хворого виділяється певна сума коштів на ліки в день. За тими ж застарілими даними: у 2012 р. — 17,77 грн. в 2013 р. — 13,17 грн.
Яка сума виділяється у 2016 році, не знаю. Все купувала самостійно. Аптек в лікарні багато, в кожному корпусі по декілька. Є дорогі (до прикладу, нічні аптеки), є прийнятні за цінами.
Медичні працівники
Найкраще в лікарні — це медичні працівники. Лікарі, медсестри, санітарки. Більшість з них — професіонали своєї справи. За час перебування у лікарні мала консультації різних фахівців, жоден не просив хабаря. Проте я наслухалась про суми від інших хворих.
Вирішила провести, так би мовити, експеримент: чи можливо лікуватися в нашій лікарні безкоштовно (хоча ліки все ж мусила купувати).
Хвороба не складна, хоча і потребувала перебування в стаціонарі, як лікувати її, було відомо, тому я й наважилась на такий крок. Звичайно, при ускладненні, мусила б «домовлятися».
Таке безкоштовне лікування практично не вплинуло на стан мого здоров’я. Палатний лікар лікував (можливо було менше уваги ніж іншим пацієнтам), медсестри робили уколи та крапельниці, інші лікарі (вузького профілю), до яких направляли на консультацію, кошти не вимагали.
Якість обслуговування без коштів відчула лише на проведенні УЗІ.
Фахівець Козацька робила УЗІ 2 хвилини. Досі не знаю, що можна розгледіти за цей час?
Взагалі, проведення УЗІ у цього фахівця — це купа негативних вражень.
Велике холодне приміщення, де в черзі перебувають хворі зі стаціонару, вагітні та люди з вулиці за записом. Хворі зі стаціонару змушені чекати по 1,5-2 години в черзі. Стала свідком неприємної сцени, коли Козацька довела докорами вагітну жінку до сліз за негативні відгуки про неї в Інтернеті (мабуть, уважно слідкує за дописами про себе в мережі).
Але на противагу попередньому фахівцю зустріла чудового лікаря-бандерівця, який під час лікування (а робить він це на найвищому рівні) проводить з хворими (особливо з тими, що приїхали з ОРДЛО) інформаційні бесіди про те, що наша країна є незалежною та вільною. Що сказати: респект і уважуха!
Розмірковую над тим, чому відбуваються ці страхітливі смертні випадки у Броварській центральній районній лікарні. Вразив останній випадок, коли у лікарні помер чоловік внаслідок виробничої травми — часткової ампутації руки.
Хочеться запитати лікарів та керівників лікарні, чому у м. Дніпро рятують поранених українських бійців з набагато важчими травмами, а у м. Бровари не змогли надати допомогу одному?
Що необхідно, щоб покращити якість роботи лікарні? Чи потребує вона вартісних інформаційних систем? На мою думку, потребує, але вже згодом.
Перш за все, лікарня потребує доброго господарника, який створить кращі умови як для пацієнтів, так і для медичного персоналу.
Суспільство з великим нетерпінням чекає реформ в медицині. Чи зможуть лікарі, медсестри Броварської лікарні працювати, не отримуючи хабарі, якщо держава забезпечить їм гідну заробітну плату?
Дуже вірю в це.
Ольга ГЕРАСИМЕНКО.
На запит кореспондента «Трибуни-Бровари» на ім’я міського голови Ігоря Сапожка за підписом головного лікаря Центральної районної лікарні Валентина Багнюка надійшла відповідь.
Відповідно до Програми «З турботою про кожного» в бюджеті міста Бровари за 9 місяців 2016 року касові видатки на безкоштовне та пільгове забезпечення лікарськими засобами за рецептами лікарів склали 255,3 тис. грн.
Касові видатки на утримання Комунального закладу Броварської міської ради «Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» склали 13132,8 тис. грн.
Крім того, за рахунок медичної субвенції з державного бюджету профінансовано видатки на утримання Центральної районної лікарні у сумі 47 722,5 тис. грн.
