Барчук Тарас Анатолійович (22.01.88 – 18.07.26)
Тарас Анатолійович народився і виріс у Броварах. Був дуже працьовитою та життєрадісною людиною.
«Він просто був душею компанії, завжди посміхався, навіть якщо йому було важко. Гарний друг, завжди був готовий допомогти», – розповіли про Тараса його друзі.
До війни працював у компанії з монтажу металопластикових вікон. У вільний час любив рибалити.
До Збройних сил України Тарас Барчук долучився солдатом, номером обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Віддано й сумлінно виконував свій військовий обов’язок. На превеликий жаль, помер 18 липня 2026 року в Дніпровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова від отриманих поранень.
Поховали Захисника на Алеї Слави міського кладовища. Тарасу Барчуку назавжди залишиться 38 років…
У Броварах залишилися батьки, дружина, донька та молодший брат, який наразі теж служить у ЗСУ.
Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна і світла пам’ять Захиснику…
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
