До Всесвітнього дня театру: актори Броварщини

0

27 березня світ відзначає Всесвітній день театру, коли віддають шану людям, дотичним до цього дивовижного виду мистецтва. До свята ми зробили підбірку професійних акторів театру і кіно, життя яких пов’язане з Броварами та Броварським районом.

Своєрідним класиком серед народжених на Броварщині митцiв є народна артистка УРСР, театральна режисерка та педагогиня Таїсія Йосипівна Литвиненко – знаменита Химка з улюбленої комедії М. Старицького «За двома зайцями».

Актори Броварщини
Таїсія Литвиненко

Таїсія Йосипівна народилася у 1935 році в селі Погреби Броварського району. Пiсля закiнчення інституту імені Карпенка-Карого працювала в столичному театрi імені Франка, потім у Запорізькому українському музично-драматичному. У 1965 році переїхала до Львова, де служить і дотепер у академічному українському театрі імені Марії Заньковецької.

У її творчому доробку – блискучi театральні роботи: Корделія («Король Лір» В. Шекспіра), Соня («Хазяїн» I. Карпенка-Карого), Анна («Украдене щастя» I. Франка), Нора (Г. Ібсен) та багато інших  –  усього понад 90 ролей. Також панi Литвиненко поставила чимало вистав як режисерка, зокрема за творами Л. Костенко, Д. Павличка, Л. Українки, Ж.-Б. Мольєра, В.Винниченка, А. Дюма (сина).

Багатою сторінкою її творчого життя є ролі в кіно («Назар Стодоля», «Максим Перепелиця», «За двома зайцями», «Вавілон ХХ»).

У 1939 р. у нашому мiстi народилася майбутня корифейка театрального світу, актриса, спiвачка, педагогиня та науковиця Надія Семенівна Можайкіна (Бруєнко).

Надія Можайкіна

У 60-х роках вона працювала артисткою Закарпатського музично-драматичного театру, потім у Архангельській області, у Хабаровському театрі музичної комедії. У 70-х служила в Кіровоградському українському музично-драматичному театрі, згодом стала викладати музичнi дисциплiни при мiсцевому педагогічному інститутi ім. О.С. Пушкіна.

За час роботи у театрах панi Надія втiлила образи Наталки Полтавки, циганки Ази, Перiколи, Уляни зi «Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка, Варки з «Безталанної» Карпенка-Карого та багато iнших.

Із 1984 року і донині Надiя Можайкiна обiймає посаду професорки кафедри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв при НПУ імені Михайла Драгоманова.

Наша наступна героїня – засновниця першої в Броварах дитячо-юнацької театральної студiї, а саме Зразкового театру-студії «Едельвейс», – Людмила Іванівна Прокопенко.

Людмила Прокопенко

Переїхавши до нашого мiста в 1991 роцi, вона пiдготувала з броварською молоддю чимало яскравих вистав та лiтературних композицiй за творами Л. Українки, Т. Шевченка, В.Винниченка, В. Шекспiра, О. Пушкiна. Високий художнiй рiвень iнсценiзацiй неодноразово вiдзначали на рiзноманiтних конкурсах та фестивалях. Зокрема, постановка «Лiсова пiсня» на одному з театральних форумiв здобула перемогу в 11(!) номiнацiях. Деякі з вихованцiв Людмили Прокопенко так захопилися театром, що пов’язали з ним життя i нинi є успiшними акторами, режисерами, теле- та радiоведучими, мистецтвознавцями… Сама ж Людмила Іванівна працювала, доки вистачало сил, а нинi – на пенсії, мешкає в Броварах та мрiє про вiдкриття тут стацiонарного театру.

Саме в театрi-студії «Едельвейс» починала свiй творчий шлях актриса Таїсія Бойко. Нині вона мешкає в Києвi, але вважає себе корінною броварчанкою: тут народилася, і по маминій лінії її рід – броварчани.

Таїсія Бойко

Першою великою акторською роботою стала для Таїсії роль Мавки у п’єсі «Лісова пісня» Л. Українки, поставленої Людмилою Прокопенко.

У 1996 роцi Михайло Рєзнiкович, художнiй керiвник Київського Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, запросив перспективну випускницю свого iнститутського курсу до трупи. I сьогоднi панi Бойко –  одна з провiдних актрис столичного театру. Глядач любить її ролі у виставах «Чарiвник смарагдового мiста», «Дивна мiссiс Севiдж», «Жiнка минулих часiв», «Ворог народу», «Цинічна комедія», «Маскарад», «Лулу. Історія куртизанки», «І все це було… і все це буде», «Таємниці мадридського двору», «Нахлібник», «Дрібниці життя», «Дерева помирають стоячи», «Три кохання» та інші.

Також актриса знімається у кіно та телевізійних серіалах.

Актор Національного академічного театру імені Івана Франка, кіно та дубляжу, телеведучий Михайло Кукуюк народився в Житомирі, але протягом останнiх рокiв проживає в нашому мiстi.

Михайло Кукуюк

Майже десять років вiн грав у Київському театрі юного глядача, а з 2003 року – в академічному театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Минулого року став служити в театрі імені Івана Франка.

Окрiм зiркових ролей у театрi, Михайло Кукуюк відомий як кіноактор та телеведучий. У його творчому доробку майже 100 кiнопроєктiв. Найбільшу популярність актору принесли повнометражні фільми «Слуга народу-2», «Слуга народу-3» та «Наші котики» (сатирична трагiкомедія про пригоди бiйцiв пiд час російсько-української війни на Сході).

Нещодавно світ побачив український псевдоісторичний комедійний екшн-серіал «Козаки. Абсолютно брехлива історія», де Михайло зіграв одну з головних ролей  –Петра. А незабаром вийдуть ще два захопливих проєкти за його участi: «Аквамарин» та «Джура Королевич».

Актор та режисер Дмитро Тубольцев теж не корiнний броварчанин – народився на Одещинi. Був актором та режисером у Київському театрі «Ательє 16», а до 2015 року служив у академічному Молодому театрі.

Дмитро Тубольцев

Дмитро  – учасник Революції Гідності, учасник АТО при Добровольчому Українському Корпусi «Правий сектор» в районі села Піски. При цьому не полишав кар’єру кіноактора і навіть на зйомки серіалу «Гвардія» приїздив із фронту.

У творчому доробку Дмитра Тубольцева: «Балада про Бомбера», «Гвардія», «За законами воєнного часу-2», «Улюблені діти», «Сімейний портрет». У 2017 році Дмитро знявся в українсько-американському фільмі жахів «Брама», де в основі сюжету – події в Чорнобильській зоні відчуження. А першою головною роллю у  повному метрi стала робота у вищезгаданому фiльмi В. Тихого «Наші котики».

Актриса, театральна педагогиня та член національної спілки кінематографістів України, жiнка з активною громадянською позицiєю Ірина Бардакова загалом у Броварах та Требухові проживає близько 10 років.

Ірина Бардакова

Із дитинства дівчинка виявляла хист до мистецтва, зокрема закінчила музичну школу по класу фортепіано. Ірина здобула спецiальнiсть «диктор та ведучий телепрограм» і почала знiматись у кiно. Нинi в її фiльмографії понад 50 проєктiв. Серед них: «Залiзна Сотня» (про події II свiтової вiйни та участь у нiй УПА), «Богдан-Зiновiй Хмельницький», серiали «Даїшники», «Поки станиця спить», «Укус вовчицi» тощо.

Крiм того, актриса активно працює як викладачка, i є солісткою та продюсеркою етнодуету «Пайташки».

Зовсім нещодавно панi Бардакова взяла участь у виборчих перегонах до Броварської міської ради ОТГ, поставивши за основу в програмi реалізацію реформ та інновацій у культурному житті міста та громади.

А ось наступний наш герой – 23-рiчний український актор Максим Самчик – корінний броварчанин.

Максим Самчик та Ангеліна Трандафілова

Не судилося студенту національного університету імені Т. Шевченка стати журналiстом. Провчившись лише 2 мiсяцi, Максим потрапив до балетної трупи театру мюзиклу «Камільфо», де зіграв першi ролi в мюзиклі «Мерлін Монро» та кавер-шоу «Майкл Джексон». Згодом, вступивши до театрального університету, вже на першому курсi Максим дебютував у фільмі «Коли падають дерева». Картина була відібрана до конкурсної програми 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Талановитого юнака прийняли до трупи театру на Подолі. Паралельно розпочалися зйомки молодіжного серіалу «Перші ластівки», де Максим зіграв головну роль Феді Макарова. I прокинувся знаменитим. Також неабияку популярнiсть принiс актору образ антигероя у фентезі «Фокстер & Макс»

Символічно, що одну з головних ролей Максим Самчик втiлив у першій українській спортивній драмі «Пульс», яка частково була вiдзнята в Броварах.

Нещодавно хлопець одружився, і таким чином лави броварських акторів поповнила красуня-одеситка Ангеліна Трандафілова, нині Самчик.

Серед яскравих проєктів у творчому доробку дiвчини – «Україна у вогні» та «Новенька». А також зйомки в серіалі «Перші ластівки».

Знайомство з театром молодого режисера-броварчанина Євгена Кир’яна відбулося випадково. Свого часу декілька броварських ентузіастів об’єдналися в роботі над виставою «Iлюзiон» за п’єсою білоруського драматурга А. Курейчика.

Фото Євгена Кир’яна – Катерина Мамайсур та Ірина Стойка

Спільними зусиллями п’єсу поставили, а театральну групу назвали «Світлотінь». Зараз це виглядає повним аматорством, пригадує Євген, але тоді цього запалу вистачило, щоб податися на режисуру до театрального інституту iм. Карпенка-Карого.

За час навчання грав у кількох виставах свого майстра Аркадія Непиталюка за новодрамівськими текстами, якими тоді той захоплювався.

У подальшому співпраця переросла в роботу на майданчику в кіно- та серіальному виробництві.

Як другий режисер, Євген організовував зйомку фільмів Аркадія «Припутні» та «11 дітей з Моршина». Останні пару років до локдауну вів акторський гурток у броварському Університеті Третього віку, де з учасницями 60+ років поставив декілька невеликих вистав. І хоча нині Євген освоює іншу спеціальність, він не полишає своїх задумів і мріє в майбутньому таки дебютувати як кiнорежисер.

Роман Халаімов

Ще однією гордістю Броварів є актор Роман Халаімов. Уже 17 років вiн служить у Київському академічному драматичному театрі на Подолi, де задіяний у багатьох виставах: «Зойчина квартира» – Аметистов (отримав «Київську Пектораль» за найкращу чоловічу роль), «Камінний господар» – Командор, «Шинель» –  Акакій Акакійович, «Щоденник  молодого лікаря» – Поляков, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Чіпка, «Сто тисяч»  – кум, «Шестеро персонажів у пошуках автора» –  син, тощо.

Крiм того, насиченою грою Романа можна насолодитись у «Дикому театрі»: «Кицюня» за М. Макдонахом – Дейві, «Червоне, чорне, знов червоне» – Валеон Барон. Незабаром вiдбудеться прем’єра вистави «Квіти для Елджернона» (Д. Кізі), де Роман репетирує Чарлі.

А у Freedom hall в складi незалежної трупи актор виходить на сцену в образi Зiлова зi знаменитої п’єси Вампiлова «Качине полювання».

Фiльмографiя Романа Халаiмова не менш багата на цiкавi проєкти: «Мажор», «Свині», «Дике поле», «Фокстер і Макс», «Артист», «Папаньки», «Прятки» (Схованки), «Заборонений», «Наші котики», «І будуть люди», «Будинок Слово». У повнометражній трагiкомедії «Наші котики» Роман зіграв одіозного колабораціоніста, одного з лідерів так званої ДНР Павла Губарєва. Та, як зізнається сам Роман, особливим i переломним у його творчому житті став копродукційний українсько-нідерландський-швейцарський фільм «Дике поле» (2018 р.) режисера Ярослава Лодигіна за романом Сергiя Жадана «Ворошиловград», де актор зіграв Марлена.

Непересiчна кiнорежисерка, продюсерка, режисерка монтажу Олеся Моргунець-Ісаєнко народилася в місті Козелець Чернігівської області. А з Броварами пов’язала її театральна студія, яку вела тут кiлька рокiв тому.

Олеся Моргунець-Ісаєнко

Після закінчення театрального інституту Олеся працювала вчителькою акторської майстерності в дитячій кіношколі. А згодом почала знiмати власне кiно. У її доробку, зокрема, документальний фільм «Мольфар» (нагорода за кращу кінематографію на фестивалях «Пролог» та «XX Century Cinema»), «Любеночек», «Карпатська Джульєтта», «Друга світова війна в кольорі», «Депортація 44-46» (про переселення українців силами КДБ СРСР у 1944-46 роках), документальна драма «Рубіж. Грубешівська операція», короткометражка «Вiолончель», художнiй фільм «Казка про гроші». В останньому, до речі, одну з головних ролей зіграв Михайло Кукуюк.

Нещодавно панi Олеся завершила зйомки гучного спільного україно-польського проєкту, воєнної драми «Щедрик». У центрi сюжету – місто Станіслав (нині Івано-Франківськ), де на кінець 30-х років минулого століття проживало багато народів: українці, поляки, німці, євреї. Про їх співіснування разом та історичні події, що охоплюють період із 1938 по 1945 роки і розповідає пронизлива воєнна драма.

Цікаво, що одну з ролей, німецького хлопчика Генріха, зіграв 8-річний броварчанин Тимофій Дмитрієнко, актор, який у такому ранньому віці часто задіяний у кінематографі. Прем’єра фільму в Українi запланована на зиму 2021 року.

На крайньому пітчингу Держкіно проєкт Олесi Моргунець-Iсаєнко – документальний фiльм «І кожна річка» на екологічну тематику – здобув І місце в номiнацiї. Зараз триває робота над стрiчкою.

Пані Олеся є дружиною одного з провідних українських акторів театру і кіно Андрія Ісаєнка («Кіборги. Герої не вмирають», «Казка про гроші», «У неділю рано зілля копала», «Захар Беркут», «Козаки. Абсолютно брехлива історія» та інших).

Не є корінними броварчанами і акторське подружжя  Даніїл та Ксенія Мірешкіни  (Ксенiя в дівочості – Данилова).

Даніїл та Ксенія Мірешкіни

Данііл народився на Донеччинi. Закiнчив університет Карпенка, вступив до трупи театру російської драми імені Лесі Українки, де найбільше його талант розвинувся у виставах «Шалена кров» та «Ігри на задньому дворі». Також актор задіяний у виставах Українського Малого Драматичного театру «Валентинів день», «Маклена Граса», «Точка зору», «Місце для дракона».

У кiноiндустрiї Данііл дебютував у серіалі «Порох і дріб», а першою значимою його роботою стала головна роль Ромека в польській короткометражці «Молох».

Згодом актору дiсталися головнi ролi в мелодрамах «Дочки-матері», «Підкидьок» та iнших. На його рахунку вже пiвсотнi серiалiв та глибоких експресивних персонажiв.

Дружина Данііла Мірешкіна Ксенія Данилова, теж багато знімається. Серед її робіт – «Запитайте в осені», «Жіночий лікар-3», «Капітанша», «Хороший хлопець», «День сонця».

У 2019 році на екрани вийшов повнометражний фільм «Чорний ворон» про боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках у Холодному Яру. У цьому фільмі подружжя Мірешкіних були задіяні удвох. Ксенія зіграла одну з головних ролей – Тіну, дружину головного героя Івана Чорноуса, «Чорного Ворона».

Варто зазначити, що Данііл є амбасадором благодійного фонду SOS Дитячі Містечка України і всіляко пiдтримує «Дитяче містечко-Бровари». Вони працюють задля попередження сирітства, розвитку сімейних форм виховання для дітей, позбавлених батьківського піклування. У 2020 році за ініціативи молодих акторів Броварів та Києва були зібрані кошти для облаштування у броварському «Дитячому містечку» вiдмiнного спортзалу з необхідним устаткуванням.

Броварчанка Світлана Щока здобула два театральних дипломи: Київської муніципальної академії естрадно-циркового мистецтва імені Л. Утьосова та університету ім. Карпенка-Карого.

Світлана Щока

Акторка має досвід роботи в театрах «Темний софіт», «Тисячоліття», Класичний Художній Альтернативний театр (КХАТ) та театр «13 дублінів», де працює і зараз. А також знiмається у тв-реконструкцiях, рекламі, скетчах та комедійному веб-серіалі.

Багаторічним викладачем та художнім керівником дитячого театрального закладу «Арт-Центр Акторської гри та Режисури» є Іванна Маньковська.

Іванна Маньковська 

Свого часу дiвчина закінчила Академію мистецтв імені П.Чубинського та національний університет культури і мистецтв. Сьогодні її Арт-Центр є чи не найбільшим акторським закладом у Броварах, вихованцi якого мають змогу потрапити на знiмальний майданчик та спробувати сили в телесеріалах i рекламі.

На базі Арт-центру народився і камерний театр «Босі на підлозі». У ньому, окрім вихованців старшої вікової групи 18+ , працюють два професійних актори.

Ще однією театральною педагогинею є молода броварчанка Анастасія Денисенко.

Анастасія Денисенко

Викладацькою діяльністю актриса почала займатися практично відразу після закінчення театрального університету, причому в рідному місті.

Спочатку очолила дитячу театральну студію в ДЕНЦ «Камелія», де займалася постановкою вистав i свят. А нині свій досвід Анастасія передає учням власної театральної студії «Безмежні», працює як iз малечею, так iз молоддю, готуючи їх до вступу до профiльних вузів.

Молодий i яскравий Владислав Дмитрук родом iз смт Калита, що на Броварщинi.

Владислав Дмитрук

Нині хлопець працює в театрі «Актор», де грає у виставах «Здрастуйте, я ваша тітонька» Б. Томаса, «7 розгніваних джентльменів» Джона Стерджеса, «Дім божевільних» Е. Скарпетта, «Ведмідь і Освідчення» А. Чехова, «Естроген» М. Смілянець, «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя та інших. Задіяний Владислав також і в антрепризах.

Для нашого міста стало приємною несподіванкою, що на головну роль у повнометражний фільм-фентезi «Сторожова застава» серед сотень претенденток обрали тепер уже нашу землячку, на той час 12-рiчну Єву Кошеву.

Єва Кошева

Дiвчина народилася в місті Ворожба Сумської області, але потім із родиною переїхала до Броварів. Навчалася в ЗОШ № 7. Опановувала моделiнг, займалася ушу, а в 2015 році закiнчила кінокурс та курси дубляжу. Тоді ж почала зніматися в кіно. Серед крайнiх робiт юної актриси – «Троє в лабіринті» та «Пристрасті по Зінаїді». Наразі дівчина повідомила, що завершила свою кар’єру актриси і надалі зніматися не планує.

Спеціально для «Трибуни-Броварів» – Олексій Комаровський у співавторстві та редакції з Кірою Ісаєвою

Читайте також

  1. Броварський стадіон покажуть на міжнародному кінофестивалі в США
  2. У Броварах покажуть прем’єру дитячого гумористичного кіножурналу
  3. У Броварах відбудеться благодійна вистава від театру «Паяц»
  4. 21 червня в Броварах зніматимуть фільм «Пульс». Потрібні актори
  5. Фільм, який знімали на броварському стадіоні, отримав у США дві премії

 

Залиште відповідь

Exit mobile version