Гонорея — венеричне захворювання, яке спричиняє специфічна бактерія гонокок. Пік зараження спостерігається серед пацієнтів 20–30 років, але інфікуватися можна в будь-якому віці, маючи активне статеве життя та не користуючись презервативами. Розрізняють три форми хвороби, а саме:
- свіжа;
- хронічна;
- гонококоносійство.
Щоб точно визначити наявність інфекції, призначають аналізи на гонорею: мазок з уретри або піхви, ІФА або ПЛР-тест, бакпосів. Пройти будь-яке дослідження швидко та конфіденційно можна в лабораторії «Ескулаб». Мережа медичних закладів представлена відділеннями в багатьох містах України. Їхні адреси можна дізнатися на офіційному сайті.
Основні симптоми захворювання
Попри те, що єдиний збудник інфекції — гонокок, її прояви можуть відрізнятися, а стерті форми здатні протікати безсимптомно.
Для чоловіків характерним є перебіг у гострій формі з яскраво вираженою симптоматикою:
- запальний процес у сечівнику (уретрит);
- болісне сечовипускання, яке супроводжується свербежем та печінням;
- болі та різі в області тазу;
- каламутна сеча.
Вчасно не виявлена та запущена інфекція може проникати до інших органів урогенітальної системи, на тлі чого підвищується температура тіла, ускладнюється сечовипускання, порушується еректильна функція, з’являються болі під час дефекації.
Серед жінок частіше зустрічається підгострий перебіг гонореї, коли симптоми виражені слабко. Лише у 30% інфікованих спостерігається характерна симптоматика:
- свербіж і печіння в області піхви та вульви;
- біль і дискомфорт під час сечовипускання або статевого акту;
- гнійні або слизові виділення з уретри чи піхви;
- тягнучі болі внизу живота;
- почервоніння та набряклість слизової оболонки, які виявляються під час візуального огляду піхви та вульви.
У жінок розвиток інфекції може призвести до абсцесу бартолінової залози, що у більшості випадків потребує оперативного втручання з метою спорожнення припухлості та санації.
Інкубаційний період хвороби 3–4 дні, але в деяких випадках може тривати до місяця.
Як лікувати гонорею
Збудник хвороби — бактерія, для знищення якої застосовуються антибіотики: пеніциліни чи цефалоспорини. Дозування та тривалість приймання визначає лікар. Після закінчення курсу лікування необхідно здати контрольний аналіз, щоб переконатися у відсутності патогену.
Гонокок — чутлива бактерія. Вона гине через висихання та вплив температури 50°С, під впливом етилового спирту або антисептиків. Тому як профілактичний захід після незахищеного статевого акту можна обробити статеві органи розчином хлоргексидину (не пізніше ніж через 2 години). Проте використання таких методів не є надійним та не може замінити використання презервативів!
