22 травня Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису.
У постанові зазначається, що рішення ухвалено з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм. Також уряд визнав таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету міністрів України від 8 червня 1992 року №309 «Питання українського правопису».
Як зазначається в пояснювальній записці до документа, нова редакція українського правопису розроблена на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
Серед змін зафіксовані суфікси, які утворюють фемінітиви в українській мові. Це слова, які позначають жінок за професіями. Тепер це літературна норма, коли можна писати: авторка, літераторка, лікарка тощо.
Окрім того, новою редакцією правопису пропонується можливість вживання “и” паралельно з “і” на початку деяких слів перед приголосними “н” і “р”. Йдеться про слова “индик” та “икати” і похідних від них, а також про іменники “ирій” (“вирій”) та “ирод”.
Також передбачено, що на “и” починається вигук “ич”, а також деякі слова, запозичені з тюркських та інших мов ( “ийбен”, “ир”, “ич-оба”).
Протягом 5 років Міністерство освіти і науки не включатиме норм нової редакції українського правопису до завдань ЗНО. Їх введуть поступово до підручників і вивчатимуть у школах. Лише після цього використовуватимуть у тестах.
Основні зміни
Менше дефісів
Новий правопис пропонує слова з першим іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.
Менше лапок
У правописі затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово — тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт “Вікіпедія”, мережа “Фейсбук”, проте коли родового слова нема — назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер (як це мало писатися раніше — невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році).
Велика літера И
У школі нас навчали, що “и — великої немає, и — слова не починає”. Відтепер це не так. У новій редакції повернули деякі особливості правопису 1928 року, зокрема, передбачено можливість вживання и на початку слова (индик, инший) і як закінчення у родовому відмінку (совісти, мужности).
Повернення йотування
Звук [j]у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.
Авдієнція” та “фавна”
Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.
Український правопис доступний на сайті Міністерства освіти та науки.
Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів.
14 травня, на засіданні, Верховна Рада відхилила проекти постанов 5670-д-П, 5670-д-П1, 5670-д-П2, 5670-д-П3 про скасування рішення Верховної Ради від 25 квітня 2019 року про прийняття Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Жоден із цих проектів, рекомендований Комітетом із регламенту Ради до розгляду в парламенті не набрав необхідних 226 голосів задля ухвалення. Тож скасувати результати голосування за мовний закон, як хотіли депутати з фракції «Опозиційний блок» та деякі позафракційні депутати, не вдалося.
В цей самий день, 14 травня, під час пленарного засідання, голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
А вже наступного дня 15 травня, Президент Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.
