Є люди, знайомство з якими в будь-якому випадку залишає в тобі слід: люди-мотивація та люди-повір-у-себе. І йдеться зараз не про організаторів мейнстрімних тренінгів, коучів чи пролайф-менторів, а про звичайних людей, які своїм прикладом доводять: у цьому житті немає того, що нам не під силу. Саме така броварчанка Віра Стеценко – засновниця студії дитячих свят «ОйКа», постановниця дитячого мюзиклу «Чарівне місто Чардодей», а за сумісництвом – багатодітна мама.
У Віри їх четверо: три дівчинки 11, 8 та 5 років, і найменший хлопчик – 4 роки. У коментарях під постами про багатодітних часто можна прочитати щось на кшталт «звісно, можна народжувати, якщо маєш гроші». Бо чомусь люди вважають: якщо інші досягають успіху, а вони ні, то лише через те, що тим іншим в житті пощастило більше. Можливо, так загалом і буває. Але після спілкування з Вірою Стеценко розумієш: перед тобою той рідкісний тип людей, які запалюють собою все, до чого торкаються, які вміють перекроювати себе відповідно до нових умов, які цінують власний час і час інших. І які розуміють: життя одне, і за цей відрізок треба використати свої внутрішні ресурси максимально.
Віра розповідає, що лідером була завжди, скільки себе пам’ятає. А ще – ніколи не могла сидіти на місці.
Коли завагітніла вперше, якраз навчалася на стаціонарі Київського національного торгово-економічного університету. У день пологів здавала залік, а через тиждень повернулася до навчання. Пізніше закінчила аспірантуру й певний час викладала в тому ж торгово-економічному університеті. Робота була хоч і до душі, але через стійку життєву позицію в усьому дотримуватися справедливості, довго працювати там не змогла. І, як виявилося згодом, на краще. Адже потім з’явилася студія дитячих свят «ОйКа» – фактично ще одна Вірина дитина, виношена нею, виплекана, з якою доводилося не спати ночами, але кожний впевнений крок якої приносив стільки радості й гордості.
17 березня в МКЦ «Прометей» відбулася прем’єра дитячого мюзиклу «Чарівне місто Чардодей» на 17 персонажів. Виставу готували спеціально для збору коштів на лікування Аліки Мікал, а відтак переживали з подвійною силою. 27-річна броварчанка Аліка Мікал потребує термінової трансплантації нирки і всіляко бореться за своє життя. «Зараз люди й дітям не готові допомагати, а якщо тобі взагалі за двадцять, то ти вже ніби й віджив своє», – каже Віра Стеценко. Спеціально для мюзиклу пошили 8 нових костюмів, репетиції тривали далеко за північ, і діти витримували такий посилений режим на рівні з дорослими. В результаті вдалося зібрати близько 30 000 грн.
До речі, це не єдиний благодійний захід, в якому брала участь Віра Стеценко і її команда. Так, протягом 6 років студія дитячих свят «ОйКа» влаштовує вистави для дітей-сиріт, разом із клубом Hyundai систематично створює свято для дітей із Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей с. Сезенків «Родина», активно долучаються до різноманітних благодійних акцій.
Говоримо про материнство й бізнес – про ті сфери життя, між якими жінка балансує завжди. Я одразу налаштувалася почути про нянь, бабусь із обох боків, братів-сестер, без присутності яких справлятися з такою кількістю дітей особисто мені видається абсолютно неможливим. Віра мене й тут приголомшує: няні вони не мають, а з родичів поруч – лише 81-річна прабабуся, яка й допомагає доглядати найменших правнуків. Активно допомагає й старша донька, яка піклується про молодших, ніби мама, дбає, щоб ті мали стильний вигляд, вміє приготувати їсти. Віра переконує, що з чотирма легше, ніж із двома. «Свого часу в мене були думки, що я погана мама, бо мало часу проводжу зі своїми дітьми. Але потім я зрозуміла: краще мало, але щоб цей час був якісним», – ділиться секретами Віра-багатодітна мама.
Стеценки мають свої родинні традиції, серед яких – щоп’ятничний перегляд фільмів із попкорном, круглі родинні столи, розвиваючі ігри, ведення щоденників вдячності тощо. А ще Віра вчить дітей пригадувати, що було хорошого за день, таким чином акцентуючи увагу на позитивних моментах у житті.
Кожен новий день у Віри починається о 5 ранку. «Коли знаєш, що тебе чекає щось велике, – прокидаєшся з легкістю», – розповідає Віра. А також переконує, що позитивне налаштування, любов до того, що робиш, «жити власним життям, а не так, як прийнято в суспільстві» – ось запорука успіху. Адже людський ресурс – безмежний, кожен із нас має в собі більше, ніж реалізує в конкретний момент. Як приклад Віра наводить марафон «100 км без сну та їжі», в якому вона взяла участь у грудні 2018. Адже іноді ми й самі не знаємо, на що здатні, доки не потрапляємо в екстремальні умови. На що здатне наше тіло, а найголовніше – мозок. Марафон тривав 37 годин, ускладнювався погодними умовами – снігом, ожеледицею. «Але після пройденого по-іншому дивишся на речі, які тебе оточують, починаєш цінувати їжу, тепло», – розповідає молода жінка.
Після спілкування з Вірою Стеценко розумієш, що материнство й бізнес – речі абсолютно поєднувані. Що діти – не ярмо на шиї жінки, а постійний стимул до руху вперед, саморозвитку й самореалізації. Що тільки людина, яка з дитячою цікавістю пізнає світ, здатна цей самий світ змінювати, паралельно надихаючи інших. Кожен із нас – безмежний, кожен із нас – без контурів. Головне повірити. І одного разу стартувати з місця.
Юлія Шевель
Фото – зі сторінки Віри Стеценко у FB
