Сьогодні, 19 березня 2025 року, Україна вшановує 95-річчя Ліни Костенко – поетеси, чий голос став символом незламності, любові й правди. Її вірші – це не просто література, а дзеркало душі, де відбиваються пристрасть, біль і мрії. Але що ховається за цими рядками? Жінка, яка мріяла про небо, курила цигарки, любила Верді й не боялася кинути виклик системі. Її життя – це сузір’я таємниць, кохання й боротьби. У цей ювілейний день «Трибуна-Бровари» розкриває 15 маловідомих фактів про Ліну Костенко, занурившись у її особисту історію – від першого вірша до таємничого роману й космічної слави.
1. Ліна мріяла підкорювати небо
Ще маленькою Ліна не бачила себе за книгами чи пером. Її вабили хмари й польоти. Вона захоплювалася льотчиками й одного разу вирішила перевірити, чи зможе літати. Взяла мамину парасолю, обірвала тканину, натягнула біле простирадло й стрибнула з горища. Звісно, приземлення виявилося болючим, але цей випадок розкриває її сміливість і жагу до пригод.
«Небо мене не прийняло, зате я знайшла крила в поезії», – жартувала вона згодом.
2. Ліна обожнювала цигарки й екстравагантність
У молодості Ліна Костенко вирізнялася не лише талантом, а й бунтівним стилем. Цигарка в її руках була не просто звичкою, а символом свободи. Поет Дмитро Павличко згадував, як тримав коробку сірників спеціально для неї, щоб при нагоді піднести вогонь. Цей образ – Ліна з цигаркою, заглиблена в думки, – зачаровував її сучасників і додавав їй ауру загадковості.
3. Перший опублікований вірш – у 16 років
Ліна почала писати рано, а її перший опублікований вірш побачив світ, коли їй було лише 16. Це сталося в 1946 році, коли юна поетеса відвідувала літературну студію при журналі «Дніпро» під керівництвом Андрія Малишка. Її слова вже тоді вражали глибиною й зрілістю. Цей дебют став початком шляху, який зробив її голосом покоління.
4. Таємничий роман із Василем Симоненком
Чутки про роман Ліни Костенко з поетом Василем Симоненком досі хвилюють літературні кола. Молодший за неї на п’ять років, Василь називав її «Косталіна» й, за словами поета Миколи Сома, був у неї закоханий.
«Ліну Вася дуже любив. У них таємна любов була. На неї неможливо було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах», – згадував Сом.
Ліна ніколи не підтверджувала цих почуттів, але її вірші того часу – сповнені ніжності й болю – натякають на щось більше, ніж дружба.
5. Донька поліглота
Ліна народилася в сім’ї вчителів, але її батько, Василь Костенко, був не просто педагогом. Він знав 12 мов і вражав ерудицією. Та в 1936 році його заарештували як «ворога народу» й засудили до 10 років таборів. Ліна отримала тавро доньки «зрадника», але успадкувала від батька силу духу й любов до знань.
«Вашим червоним прапором тільки биків лякати», – кинув він суддям, і ця сміливість стала частиною її характеру.
6. Перше кохання – польський письменник
У московському літературному інституті Ліна зустріла Єжи-Яна Пахльовського – польського письменника й однокурсника. Він залицявся до неї з букетами бузку й польськими піснями. У 1956 році вони одружилися, а незабаром народилася донька Оксана. Та Ліна не захотіла залишати Україну заради Варшави.
«Я дуже тяжко Вами відболіла», – написала вона згодом у листі до нього. Їхнє кохання розпалося, але залишило слід у її творчості.
7. Ліна не терпіла компромісів у любові
Після розлучення з Пахльовським у житті Ліни з’явився Аркадій Добровольський – письменник, старший за неї на 20 років. Він пережив сталінські табори й мав неймовірну харизму, але їхні стосунки швидко згасли.
«Грішниця я. Полюбила чужого», – ці рядки натякають на бурю емоцій і розчарування.
Ліна не вміла поступатися собою – ні в житті, ні в коханні.
8. Василь Цвіркунов – тихе сяйво її долі
Другим чоловіком Ліни став Василь Цвіркунов – керівник кіностудії імені Довженка. Інвалід війни, без ноги, він підкорив її не зовнішністю, а душею.
Їх познайомив Микола Сом на кіностудії, і, як згадують, Василь не міг відірвати від неї очей.
Майже 20 років разом – це був союз, який Ліна називала «тихим сяйвом». У них народився син Василь, а пам’ять про чоловіка вона береже досі. Василь Цвіркунов помер у 1987 році після тривалої хвороби, залишивши в її серці глибокий слід. Ліна рідко говорить про цю втрату, але її вірші того часу пронизані тихим сумом.
9. Ліна ненавидить «політичну біжутерію»
У 2005 році президент Віктор Ющенко пропонував Ліні звання Героя України. Вона відмовилася зі словами: «Політичної біжутерії не ношу». Цей вчинок став легендою. Ліна не шукає слави від влади – її нагородами завжди були вірші й любов читачів. Навіть коли Ющенко прийшов до неї додому, вона не змінила рішення.
10. Костенко любить музику Верді
Серед улюблених творів поетеси – «Реквієм» Джузеппе Верді, особливо «Dies Irae» («День Гніву»). Ця музика супроводжує її в хвилини роздумів і самотності. Ліна знаходить у ній відгомін власних почуттів – пристрасних, глибоких і трагічних. Її душа резонує з цими звуками, як її вірші – з серцями українців.
11. Мала планета «Лінакостенко»
У 2015 році ім’я Ліни Костенко увічнили в космосі – мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву «Лінакостенко». Це символ її величі, що виходить за межі Землі.
Вона жартувала: «Не долетіла до неба, але дісталася до зірок». Цей факт підкреслює, наскільки її талант визнаний у світі.
12. Ліна не любить публічність
Після виходу збірки «Річка Геракліта» в 2011 році Ліна зникла з публічного простору. Вона уникала інтерв’ю, заходів і світла софітів. Її донька Оксана розповідала, що мати завжди цінує тишу й усамітнення. Навіть у молоді роки Ліна тримала особисте життя в тіні, дозволяючи говорити лише своїм творам.
13. Ліна рятувала душу в Чорнобилі
Із 1991 року Ліна брала участь у експедиціях до Чорнобильської зони. Вона не боялася радіації й шукала там не лише правду, а й натхнення.
«Там я рятувала свою душу», – казала вона.
Її вірші про Чорнобиль – це крик болю й любові до рідної землі, яку вона не могла покинути навіть у трагедії.
14. Ліна обожнює свою сім’ю
Ліна – не лише поетеса, а й мати й бабуся. Її донька Оксана Пахльовська – письменниця й культурологиня, син Василь Цвіркунов – програміст у США, а внучка Ярослава-Франческа Барб’єрі вивчає філософію в Римі. Ліна пишається родиною й часто каже, що діти – її найбільший скарб. Час із ними для неї є оазою тепла й спокою.
15. Ліна Костенко підтримувала бійців АТО та не залишається осторонь під час повномасштабної війни
Ліна Костенко завжди відчуває пульс свого народу, і війна на сході України не стала винятком. У 2014 році, коли почалася антитерористична операція (АТО), поетеса долучилася до благодійної акції «Другий фронт АТО», яку організувала громадська ініціатива «Друге дихання». Її книги, зокрема збірки «Триста поезій» і «Річка Геракліта», передавали бійцям на передову, а також дітям і родинам у прифронтових зонах. Ця акція тривала до 2017 року, і за цей час сотні примірників її творів стали підтримкою для тих, хто захищав Україну. Ліна не виступає публічно, але її слово через книги гріє серця воїнів.
Після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Ліна, попри поважний вік, не втратила зв’язку з реальністю. У 2022–2023 роках її вірші знову активно поширювалися серед українців – волонтери друкували листівки з її поезіями, а в соціальних мережах з’являлися відео, де бійці читали «Розкажу тобі думку таємну» чи «Крила».
Хоча прямі дії Ліни в цей період не задокументовані через її усамітнений спосіб життя, її творчість завжди залишається духовною зброєю для нації.
Донька Оксана Пахльовська розповідала, що мати стежить за новинами й переживає за країну, називаючи війну «випробуванням, яке ми маємо пройти з честю». Ліна Костенко, навіть у тиші, продовжує бути голосом незламності.
Ліна Костенко – це не просто ім’я, а цілий всесвіт. Її 95 років – це історія сміливості, кохання й вірності собі. Вона не боїться любити, боротися й мріяти, залишаючи нам спадщину, яка сяє яскравіше за зірки. У цей день побажаємо пані Ліні міцного здоров’я й подякуємо за те, що її слова – наші крила!
КОЛАЖ – Андрій Захарченко
Читайте також:
