У цій школі майже все як у звичайній, і першого вересня маленькі школярі розпочали навчальний рік. Ось тільки школа не зовсім звичайна. Це — Броварська школа для дітей з особливими потребами.
Батьки таких дітей нерідко нарікають на відсутність елементарної ввічливості та вихованості в оточуючих. Так, дітям не кажуть, чому, наприклад, такий великий хлопець постійно їздить у візочку. Людям здається, що це їх не обходить, це чужа, а не їхня біда.
Вчителі, що працюють у цій школі, наголошують на необхідності вчасних занять та відповідного лікування. Думка, що дитина зможе «перерости» і буде краще, є взагалі хибною. Але все ж факти свідчать, що деякі батьки, соромлячись своєї дитини, відправляють її до бабусь та дідусів, а нерідко взагалі ізолюють із соціуму. Таким чином проблеми залишаються, а час уже повернути неможливо, адже аутистів требі з самого раннього віку привчати до звичних нам форм поведінки у суспільстві.
Існує спеціальна програма навчання дітей з особливими потребами, розроблена фахівцями міністерства освіти, і навіть міністерство фінансів виділяє на реалізацію цієї програми певні кошти. Але все лишається по-старому — грошей не вистачає, тому їх збирають по всіх усюдах, а педагоги, що працюють у звичайних навчальних закладах, не завжди можуть знайти підхід до дітей з особливими потребами.
