Цибко Артем Олександрович (06.04.1992 – 14.07.2023)
До повномасштабної війни Артем був щасливою людиною: мав улюблених дружину і 8-річну донечку, працював на заводі з виготовлення бруківки.
Коли росіяни полізли на нашу землю повномасштабно, у квітні 2022 р. Артем пішов добровольцем.
Боронив нашу землю на Донецькому, Херсонському, Запорізькому напрямках.
Артем Олександрович був старшим матросом, старшим механіком-водієм зенітно-ракетного взводу ракетно-артилерійського дивізіону.
Захисник загинув під час виконання бойового завдання від уламкового поранення 14 липня 2023 р. біля с. Приютне на Запоріжжі.
«Артем ніколи не здавався і йшов до кінця! Був дуже сміливим та мужнім, сильним духом і життєрадісним, вірним та надійним Чоловіком! Людина честі, людяності і доброти! Завжди підтримував побратимів незламною волею і позитивом», – написала на своїй сторінці у Фейсбуці знайома загиблого Катерина Пономаренко.
Рідні загиблого згадують Артема як доброго і жалісливого, який найбільше любив життя і маленьку донечку.
Кожен, хто знав Артема Цибка, втратив частинку серця назавжди. Тяжка, непоправна втрата для сім’ї, мами та двох братів, які прощалися з рідною людиною на майдані Свободи. Також прийшли попрощатися із Захисником знайомі, побратими, пересічні містяни, представники влади міста.
У прощальному слові побратими згадували Артема як добру, щиру і мужню людину.
Артему Цибку назавжди залишиться 31 рік…
Світла пам’ять та низький уклін Воїну. Щирі співчуття рідним і близьким.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
