Україна і весь православний світ, який живе за Юліанським календарем, 6-го січня відзначають Святвечір або Багату кутю. Цього дня завершується Пилипівський (Різдвяний) піст.
Кілька цікавих фактів про Святвечір:
- Уся родина. За традицією в Святий вечір у будинку мають зібратися всі члени родини. Причому до святкового столу спізнюватися не можна: «будеш весь рiк блукати».
- Сіно. Наші предки вірили, що в Святвечір суха трава набуває магічної сили. На підлогу кидали сіно, горіхи і солодощі.
- Обереги. Крім сіна, під скатертиною належало розкласти обереги: часник – «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно – «щоб був добрий урожай», а також гроші – «щоб добробут у хатi тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку з ложкою, адже напередодні Різдва на сімейну трапезу в будинок зліталися душі померлих родичів. У гості в цей вечір не ходили, але якщо в хату просився подорожній, його приймали з особливою теплотою.
- Кутя. До куті було особливе ставлення, адже вона – символ єднання з Богом, зі світом померлих. Зерно в ритуальному блюді символізує воскресіння, продовження життя і достаток, мед – символ райського блаженства, здоров’я і щасливого побуту, мак – символ захисту від нечистої сили, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.
- Коли вечеряли? Вечеряти сідали, як тільки на небі з’являлася перша зірка, а до цього моменту православні нічого не їли.
- Про що розмовляли за столом? Під час трапези не дозволялося голосно розмовляти і тим більше сваритися: «буде в родинi колотнеча цiлій рiк».
- Що їли на Святвечір? Крім куті, в Святий вечір подавали ще 11 пісних страв. М’ясних і молочних продуктів у меню не було, адже ще тривав піст. Пекли пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком. Також ліпили вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик із узваром – компотом із сухофруктів. Готували рибні страви: холодець, юшку, печеню. Робили салати з буряка, редьки, капусти і грибів.
ФОТО – Релігійно-інформаційна служба України
Читайте також:
