24-го листопада відкрилося модульне містечко для внутрішньо переміщених осіб, а 28-го вже заселились перші мешканці. Скільки наразі людей проживає в містечку та в яких умовах – дізнавались журналісти «Трибуни-Броварів».
Володимир Гавриленко із м. Бахмут. Чоловік один із перших, хто заселився в модульне містечко. У листопаді подружжя Гавриленків мало святкувати золоте весілля, але в жовтні Володимирову дружину вбило російським снарядом.
«Я в магазин пішов, а вона сказала, що піде в город вирізати на борщ капустину. Так там і залишилась. Закопали ми її в тому ж городі просто в целофані. Хочу поїхати її в труну покласти», – розповідає Володимир Гавриленко.
Він приїхав у Бровари лише з паспортом і посвідченням водія. Більше в чоловіка не залишишся нічого – все згоріло до тла. Володимир радіє, що Бровари прихистили його і надали безкоштовне житло.
«Дружину вбили 10 жовтня і я приїхав до Броварів. Жив спочатку на вул. Грушевського серед п‘яниць. Якось пережив це. Потім переїхав у це містечко. Я дуже задоволений», – каже Володимир.
Чоловік зазначає, що в містечку завжди порядок, за мешканцями доглядають, про них турбуються. Також слідкують за їхнім здоров’ям, привозять ліки.
Наталія Гєєва також із Бахмута. У містечку її називають «Пиріжком».
«Люблю готувати, люблю всіх веселити. Якось сьогодні чоловіки засперечалися за політику, я їх розігнала. Кажу, несіть карти, краще пограємо», – розповідає жінка.
Наталія в Бровари приїхала навесні. Тут їй зробили операцію – замінили кульшовий суглоб.
«Спочатку я проживала в друга в таких умовах, що не по бажаєш нікому – там не було ні туалета, ні води. Я спала на диванчику та укутувалась двома курточками. Потім я переселилась сюди , я дуже задоволена», – розповідає Наталія.
Жінка має трьох синів. Найменший нині захищає країну на сході. Нещодавно отримав військову повістку ще один син.
«Я одинока жінка, чоловіка в мене немає. Тут собі чоловіка знайду, гляньте скільки їх тут – обирай будь-якого на вибір», – сміється жінка.
У будинку завжди тепло та весело. Але сміються тут крізь сльози. Любить посміятися і 35-річний Петро Аніпчук, який приїхав у Бровари з м. Первомайськ Миколаївської області. Був одружений, далі – розлучення, інсульт і довга реабілітація.
«Я в Бровари потрапив вже давно, я тут був у центрі реабілітації. Коли почалася війна, мій будинок розбили і я приїхав у Бровари. Спочатку жив у знайомих, потім через волонтерів потрапив сюди», – розповідає чоловік.
У містечку Петру подобається, але хоче рухатися далі, тому шукає роботу.
«Взагалі за спеціальністю я водій-механік. Хотілось би водієм звичайно. Але влаштуватися зараз на роботу дуже важко, тимпаче бачать палку і думають, що я не зможу. А я можу», – зазначає Петро, який наразі пересувається за допомогою милиці.
У будиночку поряд мешкає родина Деніних із чотирьма дітьми. Війна змусила сім’ю переїхати в Бровари з Маріуполя.
«Десять років ми прожили там, обжилися. Нам від міста виділили квартиру. Перед війною ми купили нову техніку, облаштувалися. Кажучи, жили та думали про майбутнє наших дітей», – розповідає журналістам «Трибуни-Броварів» Кристина Деніна.
Кристина встигла врятувати свою сім’ю, проте в Маріуполі залишився її батько.
«До цього часу ми не можемо його знайти – зник безвісти. Вже вдруге мама виїхала на його пошуки, але поки що безрезультатно. Люди кажуть, що він збожеволів, адже багато що там побачив. Кажуть, що батько отримав контузію», – розповідає мешканка Маріуполя.
Жахіття війни відчув на собі кожен житель містечка. Нині їх тут всього тридцять троє, а взагалі містечко розраховане на 352 особи.
Тут 4 зблоковані будинки, в кожному будинку – 22 кімнати, в кожній кімнаті мешкає по 4 людини.
У модульному містечку є все для комфортного проживання – в кожному блоці кухня з холодильниками, електричними плитами, мікрохвильовками, чайниками. Є зала з новими телевізорами та ігрова кімната для діток. На один блок розраховано 12 туалетів та 16 душових. Є генератори, які забезпечують постійне світло та тепло. Ліками, їжею та іншими потребами допомагають волонтери.
ФОТО – Ірина Ющенко, Дмитро Кочергін
Читайте також:
Модульне містечко для ВПО в Броварах: не придатне для довгострокового проживання?
Бровари: ажіотажу на заселення в модульне містечко серед ВПО немає
Модульне містечко в Броварах для ВПО: хто має першочергове право на проживання і за яких умов
Ще два тижні: облаштування модульного містечка для переселенців у Броварах вкотре відкладається
