У 2025 році в Україні тисячі дітей стикаються з наслідками воєнних дій, які впливають на їхнє здоров’я, освіту та майбутнє. Держава розширює підтримку для таких неповнолітніх, полегшуючи процедуру отримання спеціального статусу, що відкриває доступ до соціальної допомоги, медичної реабілітації та психологічної підтримки. Цей статус стає ключем до відновлення нормального життя для багатьох сімей, і тепер його отримати простіше, ніж раніше. Про це розповідає «Трибуна-Бровари» з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 268 від 5 квітня 2017 року та зміни, ухвалені 1 вересня 2025 року.
Хто може претендувати на статус дитини війни
Статус дитини війни призначають неповнолітнім особам, які постраждали від воєнних дій та збройних конфліктів. Цей статус не просто формальність – він забезпечує пріоритет в отриманні допомоги від держави, включаючи матеріальну підтримку, освітні програми та медичні послуги. Порядок надання статусу чітко регламентує урядова постанова, яка враховує різні аспекти впливу війни на дитину. Важливо, що статус можуть отримати не тільки діти, які безпосередньо зазнали травм, а й ті, чиє життя змінилося через втрату близьких чи вимушене переміщення. Це допомагає сім’ям швидше адаптуватися та відновлюватися.
Зміни в процедурі на 2025 рік
1 вересня 2025 року Кабінет Міністрів України вніс істотні зміни до порядку надання статусу. Ці нововведення роблять процес доступнішим і гнучкішим, з урахуванням реалій воєнного часу. Раніше процедура була більш бюрократичною, але тепер перелік підстав для отримання статусу значно розширили. Це означає, що більше дітей зможуть претендувати на допомогу, а оформлення документів спростили. Зміни враховують різні форми шкоди, якої дитина зазнала, і дозволяють фіксувати ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та розвиток. Такі оновлення роблять систему справедливішою та ефективнішою для сімей у скруті.
Підстави для отримання статусу
Перелік підстав для надання статусу тепер включає широкий спектр ситуацій, пов’язаних з воєнними діями:
- поранення, контузія або каліцтво;
- фізичне, сексуальне чи психологічне насильство;
- викрадення, незаконне утримання або перебування в полоні;
- депортація чи примусове переміщення;
- залучення до військових формувань;
- загибель або зникнення одного чи обох батьків;
- позбавлення батьківського піклування через воєнні дії чи збройні конфлікти.
Кожна з цих підстав може комбінуватися, але під час оформлення заявник вказує основну обставину, яка найбільше вплинула на дитину. Наприклад, якщо дитина втратила батька і зазнала психологічної травми, статус нададуть з акцентом на ключовий фактор. Це допомагає органам влади точніше спрямовувати ресурси на реабілітацію, роблячи підтримку більш цільовою та корисною.
Органи, які надають статус
Раніше рішення про надання статусу приймали тільки органи опіки та піклування за місцем проживання дитини. Це створювало труднощі для сімей, які перемістилися або перебувають у віддалених районах. Тепер процедуру спростили: статус оформлюють за місцем звернення чи виявлення дитини, включаючи місцеві органи влади та самоврядування.
Такий підхід робить процес швидшим і доступнішим, особливо для внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, якщо сім’я евакуювалася в іншу область, їй не потрібно повертатися додому для оформлення – достатньо звернутися до найближчого органу. Це нововведення полегшує життя тисячам сімей і підкреслює турботу держави про дітей у воєнний час.
Особи, уповноважені на подання документів
Подати заяву на статус можуть не тільки батьки, а й інші близькі:
- законний представник дитини;
- сама дитина (з 14 років);
- представник органу опіки та піклування (якщо дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють);
- родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра, вітчим, мачуха).
Цей розширений перелік забезпечує, щоб дитина не залишилася без допомоги, навіть якщо батьки відсутні. Наприклад, старша сестра може ініціювати процес, якщо батьки загинули. Така гнучкість робить систему більш гуманною та адаптованою до реалій конфлікту.
Необхідні документи для оформлення
Для отримання статусу до служби у справах дітей подають заяву, згоду на обробку персональних даних та копії основних документів:
- свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
- документа, що посвідчує особу заявника;
- документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає або перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі – документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
- довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
- паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (за наявності);
- паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (за наявності);
- витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У 2025 році перелік документів доповнили: тепер додають медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, судові рішення, документи про смерть чи зникнення батьків, підтвердження факту опіки, довідки соціальних служб тощо.
Це дозволяє врахувати всі нюанси ситуації дитини, роблячи процес доказовим і прозорим. Заявникам радять збирати документи заздалегідь, щоб уникнути затримок.
Термін розгляду та оскарження рішення
Рішення про надання або відмову в статусі приймають протягом 30 календарних днів із моменту подання заяви. Цей термін дає органам час на перевірку документів і отримання даних з реєстрів. Якщо відповідь негативна, її оскаржують у суді – це захищає права дитини та забезпечує справедливість. Багато сімей успішно оскаржують відмови, якщо нададуть додаткові докази. Такий механізм робить систему надійною та орієнтованою на інтереси неповнолітніх.
Подання заяви через цифрові сервіси
Заяву подають через систему «Діти», яка спрощує процес. Органи опіки автоматично отримують необхідні відомості з державних реєстрів, що зменшує паперову тяганину. Це нововведення робить оформлення швидшим і зручнішим, особливо для сімей у віддалених районах чи за кордоном.
Завдяки цифровізації, статус стає доступним для більшої кількості дітей, допомагаючи їм швидше отримати необхідну підтримку.
ФОТО – Апостроф
Читайте також:
