Минулого тижня Кабмін схвалив нову редакцію постанови «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». Документ не встановлює жодних нових обмежень або заборон щодо використання природних ресурсів, не вводить нових режимів охорони територій та не визначає, які зони можна відвідувати, а які ні. Однак, штрафи за незаконне збирання грибів, рослин, полювання в заповідному фонді відтепер значно зростуть. Зміни роз’яснює Мінекології України.
У постанові встановлено новий порядок обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду. А саме, переглядаються такси, що діяли до цього з 2013 року.
Так, наприклад, штрафи за одну зірвану півонію зростуть із 61 грн до 1691 грн. За кожне зрубане дерево з діаметром від 30,1 до 34 см – з 3085 грн до 85 796 грн. За полювання на дикого оленя – з 11 000 грн до 305 896 грн.

Водночас у межах національних природних парків та біосферних заповідників і надалі можна збирати гриби та ягоди, вказує Мінекології. Однак – лише для власних потреб, а не в межах промислу (у такому випадку законодавством передбачено отримання відповідного дозволу, що також не є нововведенням).
Виняток, як і раніше, де забороняється збирати гриби, зривати рослини чи проводити будь-які інші дії, становлять території суворого заповідання. Вони визначені проєктами організації територій відповідних установ природно-заповідного фонду. Такі зони створюються спеціально для збереження червонокнижних тварин і рослин.
Як і до цього, перебування сторонніх людей тут заборонено. Є відповідні таблички з попередженням. Та й служба охорони повідомляє відвідувачам про наявні обмеження. Тож випадково помилитися і назбирати заборонене через незнання у таких зонах неможливо. Ціленаправлена протиправна діяльність на такій території наразі дійсно може коштувати правопорушникам у 10 разів дорожче.
Схвалена постанова стосується винятково територій та об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків, природних заповідників, ботанічних садів, дендрологічних парків. Тобто тих територій, які створені для збереження біорізноманіття та охороняються як національне надбання.
Такі об’єкти займають лише 6 % території країни. Документ не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території природно-заповідного фонду. У цих випадках діють інші окремі нормативно-правові акти.
Чому потрібно було збільшувати розміри штрафів
По-перше, щоб провести індексацію діючих такс. Розміри шкоди, що діяли до цього, не переглядалися з 2013 року. За цей час індекс інфляції зріс на понад 300 %. Тож логічно, що такси потрібно було переглядати.
По-друге, через суттєву різницю у розмірах штрафів, які діють за порушення законодавства, наприклад, у лісах чи на водних об’єктах. Ситуація, коли на території природно-заповідного фонду браконьєрство каралося не так жорстоко, як на інших природних об’єктах, робило заповідні території більш привабливими для зловмисників. Для прикладу, лише за три квартали 2021 року у межах природно-заповідного фонду було зафіксовано порушень більше, ніж за увесь 2020 рік.
По-третє, для захисту заповідних територій та їхнього біорізноманіття. Застарілий механізм нарахування розміру шкоди не відповідав обсягу реальних збитків, які завдаються природі. Браконьєри чітко розуміли, що сплативши мізерний штраф, вони однаково отримають значно більший прибуток від незаконно виловленої риби чи, наприклад, від зрубленої деревини.
Читайте також
