20 жовтня відбулася онлайн-церемонія нагородження переможців Молодої і Дитячої коронації Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Серед тріумфаторів – молода письменниця із с. Світильня, що на Броварщині, Валерія Савотіна. Про це повідомляється на офіційному сайті щорічного літературного конкурсу.
Валерія Савотіна – 19-річна дівчина із с. Світильня. Саме в цьому селі Валерія провела все своє дитинство та закінчила місцеву школу. Наразі письменниця навчається в Київському університеті ім. Бориса Грінченка, вже третій рік як вивчає видавничу справу та редагування.
«Трибуні-Броварів» вдалося поспілкуватися з Валерією та дізнатися про її шлях до відкриття таланту писати цікаві твори.
- Чи давно Ви пишете і що спонукало вас цим зайнятись?
Писати я почала доволі давно, десь у шостому класі. Що цікаво, починала не з художніх текстів, а з журналістських матеріалів. Тоді до нас якраз прийшла вчителювати Василина Сіденко і організувала створення шкільної газети. Мені настільки захотілось бути частиною цього і розповідати свої історії, що наприкінці навчального року я принесла зошит із першим текстом. І після того вже писати не припиняла: спершу маленькі статті, потім – більші оповідання під чуйним та впевненим наставництвом пані Василини.
- Пишете тільки прозу? На яку тематику?
Зараз – так. Колись давно пробувала писати «білі» вірші, але згодом зрозуміла, що не зовсім моє, тож перестала. Я перепробувала насправді декілька жанрів, доки не відкрила для себе наукову фантастику та антиутопію. Пробую себе також у фентезі. У мене немає якоїсь однієї теми для всіх творів – це може бути як політ у далекий космос задля пошуку нової планети, бо Земля вибухнула, так і втеча двох підлітків-кіборгів від навіжених вчених-експериментаторів у паралельний всесвіт. Але в усіх моїх історіях повинно бути щось магічне, щось незвичайне.
- Скільки маєте доробків у своїй творчій колекції?
У мене набереться десь із десяток різноманітних коротких історій – оповідань чи новел, про два з яких – «Остання надія людства» та «Проведи мене через Терпіння» – я вже згадувала раніше. Власне, мій перший повністю завершений роман – «Крізь час додому». І зараз працюю над наступним романом, який, сподіваюсь, стане першим у дилогії або трилогії.
- У яких літературних конкурсах Ви приймали участь? Чи маєте в своєму активі перемоги?
Складне питання. Таких дуже багато. Я затята олімпіадниця, і з того ж 6 класу постійно брала участь у районних та обласних етапах олімпіад із шкільних предметів. Тоді ж почала подаватись на конкурси. Наприклад, у 2013 році зайняла третє місце в районному конкурсі «Тарасова криниця» в номінації «Кращий авторський прозовий та поетичний твір», у 2014 – 1 місце в районному художньо-літературному конкурсі «Афганістан очима дітей». У 2016 році зайняла 1 місце на районному етапі обласного поетичного конкурсу «Зерна доброти». І потім повторила цю перемогу в 2017 році. Але того ж року з’явилось бажання ризикнути і податись не на районний етап, а одразу на всеукраїнський, а то й міжнародний. І я надіслала твір «Остання надія людства» на літературний конкурс для дітей і молоді «ФантФест» (м. Херсон). І отримала гран-прі.
Ознайомитись із оповіданням «Остання надія людства» можна ТУТ
Після того, власне, вже використовувала кожну можливість на своєму шляху і слала свої оповідання всюди, куди тільки можна було. Звісно, не всюди вдавалось отримати перемогу. Наприклад, у конкурсах «Крамничка жахів» та «Брама» я так і залишилась учасницею. Але це ніяк мене не спиняло, і 2018 року я зайняла 3 місце у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт учнівської та студентської молоді імені Миколи Гоголя в номінації «Літературна творчість». Того ж року, під час підготовки до ЗНО з англійської, пані Василина, яка допомагала мені протягом всього буремного творчого шляху, запропонувала написати все англійською мовою на олімпіаду з філософії. Я тоді перемогла на обласному рівні, а згодом – і на всеукраїнському, тож у травні 2018 року була в складі українською делегації, що представляла Україну на фінальному, міжнародному етапі у місті Бар (Чорногорія).
У 2019 році знову спробувала сили у ФантФесті, але вже як молодь, і виборола перше місце. І, власне, крайня моя перемога, поки найвизначніша, – це перемога у номінації «Романи» мультимистецького конкурсу рукописів підліткових та юнацьких творів «Молода Коронація» 2020 року».
(Нагородження Валерії Савотіни на 37 хв 32 сек.)
- Роман «Крізь час додому», за який Ви отримали призове місце на останньому конкурсі, про що він? Скільки часу над ним працювали?
Це антиутопічна історія про Київ у майбутньому. У місті вже кілька років йде війна між владою та опозицією, воно ледве функціонує та геть розбите. Власне, головна героїня роману – дівчинка Христина, що виросла у ньому, у бездоганній, на першій погляд, сім’ї двох дрібних чиновників, затятих прихильників влади. Її не турбує зруйноване місто та злигодні, у яких вона зростала, бо Христя не знала іншого світу. Вона сліпо слідує правилам і боїться їх порушувати навіть заради омріяних всіма підлітками втіх (наприклад, підпільної вечірки, що відбувається після комендантської години, куди її наполегливо кличуть друзі). І єдине, в чому вона не є ідеальним «коліщатком» для системи влади, це її закоханість у колишнього голову опозиції, що загинув півстоліття тому, В’ячеслава. І питання в тому, коли саме Христина, нарешті, захоче зробити хоч щось, щоб змінити світ навколо неї – коли почнуть убивати її друзів за порушення комендантської години, коли зруйнується її сім’я?
Працювала я над ним близько двох років, потім ще майже рік редагувала, аби відправити на конкурс.
- Чи є прототипи у ваших головних героїв?
У головних героїв – ні. Я люблю збирати своїх персонажів із різноманітних людей, яких зустрічаю у житті, їх історій, звичок та характерів. Але при створенні деяких другорядних персонажів надихалась конкретними особами. Наприклад, історією кохання моїх прабабусі та прадідуся, хоч потім все одно змінювала та доповнювала персонажів по-своєму.
Колектив «Трибуни-Броварів» щиро вітає літературний талант Броварщини, юну світильнянку Валерію Савотіну з перемогою в конкурсі та бажає не зупинятись, а радувати своїх читачів новини цікавими роботами.
Конкурс «Молода і Дитяча Коронація» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» проводиться, аби розширити спектр дитячої літератури, заохотити до письменництва самих дітей та популяризувати читання серед дітей і молоді.
Багато дитячих творів переможців конкуру внесено в шкільну та позашкільну програми Міністерством освіти на науки України. Кіно, п’єси, анімаційні фільми і книжки мають великий успіх та відомі не тільки в Україні, а й поза її межами. Найгучніші із них –«Іван Сила», «Світлячки», «Ромео і Жасмин», «Камелія», «Комп і компанія».
Фото надані Валерією Савотіною для «Трибуни-Броварів»
Читайте також:
