Вибори до Великодимерської ОТГ. Підсумки

0

Останню неділю жовтня можна назвати де-факто початком існування Великодимерської об’єднаної територіальної громади. Попри те, що деякі нинішні очільники Броварського району ще навесні 2015 року скептично ставилися до самої ідеї децентралізації, з 29 на 30 жовтня 2017 року вони ж вдало для себе провели вибори.

Справами громади, починаючи з нульової позначки, займатимуться 26 депутатів. Головою прогнозовано став Анатолій Бочкарьов, управлінець місцевого самоврядування майже з 35-річним стажем.  

Мінімізація, або Ні слова про день виборів

… У неділю 29 жовтня о дев’ятій годині ранку у Великій Димерці спостерігалася одна черга, …але не на виборчих дільницях. Традиційно люди на базарній площі вишикувалися біля автодіжки за смачним молоком від Лукича – від власника фермерського господарства Сергія Плаксі «Журавушка». Неподалік – виборча дільниця у місцевій лікарні. Там – жодних черг. Димерці не поспішали голосувати. Ні вранці, ні ввечері. І не тільки у Димерці. Голосування в усіх населених пунктах вивело Великодимерську ОТГ з-поміж інших трьох громад на Київщині, де проходили вибори, на …останнє місце за показником участі виборців у голосуванні. Найбільша кількість виборців у Медвинській громаді – 61,64%, Фурсівська громада – 50,96%, Дівичківська – 48,48% і нарешті Великодимерська – 35,33% (загальна кількість виборців у громаді – 15 714).

Невисокий показник явки на виборах – теж своєрідна технологія. Менше народу – більше можливостей вплинути на остаточні результати, менший ресурс потрібен. Причому, у цій мінімізації брали участь і учасники виборчих перегонів, і місцева влада. Здавалося б, сільські ради, селищна повинні були демонструвати зацікавленість у тому, аби якомога більше виборців взяли участь у цій справді «історичній події» – першими виборами до парламенту об’єднаної громади, голови, але сталося не так, як гадалося. За кілька днів до голосування автор цих рядків здійснив подорож основними населеними пунктами громади. Рудня – Шевченкове – Бобрик – Жердова –таким був маршрут. Одне об’єднувало ці села в останні передвиборні дні – відсутність засобів інформування про день виборів. Навіть на інформаційних стендах біля сільрад. Хіба що в Рудні він був обклеєний агітками деяких кандидатів. А у Великій Димерці громаду знайомили принаймні на трьох бордах з Анатолієм Бочкарьовим, за яким досвід, а за вами, мовляв, вибір.

Цікаво, що газета «Великодимерська громада», яка останнім часом зросла в тиражі до 5 тисяч і стала вже фактично виданням не селищним, а ОТГ, бо розповсюджувалася на всій її території, у номері за 27 жовтня жодним словом не нагадала про те, що через два дні – вибори.

Міськрайонна газета «Нове життя», яка існує за рахунок усіх платників податків, не обходила увагою цю тему, але особливо велику активність не виявляла. До всього перевага у висвітленні новин у цьому виданні віддається переважно одній політичній силі, більше того – одній політичній фігурі, фотографії якого з’являються практично в кожному номері, іноді по дві, а часом і по три, і навіть на одній сторінці. Як це сталося у номері від 27 жовтня.

Тому, напевно, тільки за браком часу та людських ресурсів газета влади, опублікувавши розлоге інтерв’ю з Анатолієм Бочкарьовим (13 жовтня), бодай жодним словом не згадала, не назвала прізвища ще чотирьох осіб, котрі вирішили скласти конкуренцію Анатолію Борисовичу на виборах голови громади. Чи вони не достойні навіть згадки?

Балом править «індивідуальна робота»

Кроки з мінімізації процесу інформування людей про вибори дали свій результат – трохи більше третини виборців відвідали виборчі дільниці та проголосували. Це спростило індивідуальну роботу з виборцями.

Ніхто, як кажуть, не відміняв використання адміністративного ресурсу, роботи з бюджетниками. Вони, на жаль, малосамостійні у своїх рішеннях та виборі.

Спрацював і фактор «сільської місцевості», де через одного – брат, сестра, кум чи кума. Зрозуміло, що це спрощує завдання «переконати» голосувати за певного кандидата.

Використання різноманітного інструментарію індивідуальної роботи з виборцями дало свій результат для тих, хто ним користувався. Великодимерська ОТГ отримала свій парламент, який, скоріш за все, діятиме так само безконфліктно, злагоджено, без зайвих дебатів і запитань, без окремої думки чи позиції. Схоже, він так рівно діятиме, як це було в останньому скликанні селищної ради Великої Димерки до об’ єднання.

Власне, саме добротною індивідуальною  роботою теж пояснюється факт, що серйозних порушень  у виборчий день, під час підрахунку голосів не було зафіксовано. Був помічений підвіз виборців до дільниці. Зокрема, у Рудні. Там же спостерігалася присутність людей, як ми вже звикли говорити, «характерної зовнішності». У день на деяких дільницях була присутні агітаційні матеріали. А загалом же потреби йти на відверті порушення не було. Результат був прогнозований.

За явної переваги

Прогнозовано переміг і Анатолій Бочкарьов на посаду голови об’єднаної громади. Як колишній боксер, він домігся успіху за явної переваги. У нього були чотири конкуренти, найсерйознішим з яких був Микола Ячник, адвокат з яким вони певний час працювали пліч-о-пліч.  Ячник впродовж 12 років обіймав посаду секретаря Великодимерської селищної ради.

Він вже конкурував у 2015 році з Анатолієм Бочкарьовим  за посаду голови Великодимерської селищної ради. Цікаво, що і тоді, і нині Микола Ячник програв пану Бочкарьову, набравши практично однакову кількість голосів. Можна говорити, що Микола Миколайович зберіг свої позиції, не додавши собі прихильників. Напевно, важко було конкурувати без змоги користуватися ресурсом наочної вуличної агітації та друкованих ЗМІ.

Логічною була перемога Анатолія Бочкарьова ще й з причини його послідовної позиції стосовно утворення громади, достатньої виваженості під час проведення агітаційної роботи за це. Не могли на користь пана Бочкарьова не зіграти його як значний досвід роботи, так і останні цьогорічні зміни у Великій Димерці, де добудували і відкрили в останній день серпня новенький дитсадок, заасфальтували у селищі дороги, на центральній вулиці, Соборній, не тільки зробили сучасне покриття, розмітку, але й облаштовують тротуар.

Серйозної конкуренції не склали йому і решта кандидатів. Ірина Столяр, яка представляє «Свободу», вже не вперше висуває кандидатуру і не вперше посідає призове місце. Як і в 2015 році – третє. Двірник Анатолій Васюк, а особливо висуванка «Самопомочі», медичний реєстратор у Броварах Анастасія Нікуліна, фактично грали роль «технічних кандидатів». Особливо остання, котру, здається, мало хто бачив на території виборчого округу взагалі.

Результати у відсотках: Анатолій Бочкарьов – 69,3%, Микола Ячник – 18,5%, Ірина Столяр – 8,5%, Анатолій Васюк – 1,8%, Анастасія Нікуліна – 1,76%.

Подаємо також список 26-ти, які за результатами виборів стали першими депутатами Великодимерської селищної ради об’єднаної громади.

Отже, депутатами Великодимерської ОТГ стали (по округах): 1 –  Роман Дяченко,2 – Галина Шибіко, 3 – Петро Гутник, 4 – Віктор Миколайович Гришко, 5 – Євген Куценко, 6 – Антоніна Сидоренко, 7 – Василь Нишенко,   8 – Євген Стеценко, 9 – Микола Вяткін, 10 – Тарас Науменко, 11- Віктор Постол, 12 – Євген Терлюк, 13 – Олександр Фещун, 14 – Віктор Михайлович  Гришко, 15 – Вячеслав Герасименко,  16 – Дмитро  Іванов, 17 – Олександр Пікож, 18 – Лідія Звєрєва, 19 – Анатолій Рева, 20 – Марина Коваленко, 21 – Алла Кадирова, 22 – Володимир Трегуб, 23 – Іван Слуговін, 24 – Олександр Жуков, 25 – Віра Тесля, 26 – Ярослав Халєєв.

Анатолій Гаркуша

Залиште відповідь

Exit mobile version