Нещодавно Трибуна писала про Володимира Єрьоміна – талановитого 10-класника з Monomax School. Він – переможець Всеукраїнської олімпіади геніїв ( дистанційної), Всеукраїнського науково-технічного конкурсу «Еко-Техно Україна-2025», що проходив у Києві. 16-річний хлопець представив свій проєкт «Універсальний захист комах від шкоди штучного освітлення» і серед 200 учасників вийшов у суперфінал. Уже в травні Володимир поїде на міжнародну науково-технічну виставку Regeneron ISEF у м. Колумбус (штат Огайо, США), а зпотім – на Міжнародний конкурс WORD INNOVATIVE SCIENCE PROJECT OLYMPIAD (WISPO) 2025 (Indonesia). А тепер про юного генія і його винахід детальніше.
Володимир Єрьомін – із династії науковців. Його дідусі і бабусі – викладачі в КПІ та вчителі, мама – викладачка вищої математики в КПІ, тато – дипломований фізик, який наразі пише наукову дисертацію. У Володимира є 6- річна сестричка, яка також навчається в Monomax School.
Комахами, плазунами, рибами та кишкопорожнинними ( червами і коралами) хлопець захоплюється з часу, відколи себе пам’ятає.
Журналісти Трибуни спілкувалися з Володимиром у класі біології, хімії та фізики, а потім – у кібер -хабі. Саме ці класи в школі хлопець називає місцями своєї сили.
Близько 1,5 р. тому в новостворений клас біології, хімії та фізики задля його наповнення Володимир приніс кілька коробок зі своєї колекції комах, що налічує близько 3 тис. різновидів. Як розповів Володимир, частину комах зібрав із 5-6 екземплярів. Для цього хлопцю доводилося прокидатися дуже рано і їхати на велосипеді на «полювання” до ліхтарів у кілька визначених точок міста. Це варто було зробити до того часу, поки прокинуться птахи і розпочнуть свій сніданок. Неживими комахами, що загинули через світло ліхтарів.
Загалом наукова діяльність хлопця розпочалася зі звичайного яблука. Як у Ньютона. Точніше з яблунь у дідусевому садку, які перестали плодоносити, хоч шкідників не було, а цвіту – рясно. Як з’ясувалося, бджоли не запилювали квіти через… світло в теплиці – вона була поряд із садом. Лише після того як теплицю перенесли подалі, сад почав плодоносити.
« Із кожним роком ми втрачаємо все більше комах, особливо бджіл, і це нині у світі значна проблема,– каже Володимир. – Причина цьому – освітлення, яке є вночі на вулицях. Відтак падає рентабельність садів, адже світло вбиває комах – нічних метеликів. Ті ж самі совки гинуть тисячами, бо кружляють над ліхтарями, відтак помирають від голоду, перевтоми або згорають від ламп».
І розповідає як із дідусем почали вивчати, чому ж комахи летять на світло. Багато читали, шукали найновіші дослідження. І з’ясували, що комахи летять на світло, бо так орієнтуються, де верх, а де низ, каже хлопець. У людському вусі біля равлика є орган, який це «підказує».
, у комах він значно примітивніший, тож вони і мають проблеми, адже після заходу сонця перелаштовуються на ліхтарі. Але вони дезорієнтовують комах, відтак вони починають кружляти навколо них і гинуть.
Після того як дідусеву теплицю перенесли, Володимир із татом почали міркувати: як ще можна захистити комах? За основу в своїх експериментах взяли роботу, яку Володимир презентував у рамках науково- дослідницького конкурсу, що проводить Мала академія наук України ( МАН). Так, юний винахідник на основі ока бабки зробив оптику для дронів. Хоча робота хлопця і потрапила в призери, але перемогу тоді в обласному конкурсі не здобула, позаяк у ній журі виявило… багато фізики і мало біології. Тож цього року ця ж робота візьме участь у Всеукраїнському конкурсі аерокосмічних технологій.
Так от… Володимир із татом проаналізували комах і з’ясували, що їх – 7 «гілок», які відчувають ультразвук. Потім почали вивчати, якого ультразвуку вони бояться. З’ясували, що кажанів. Далі аналізували, на якому ультразвуці працюють кажани та робили купу поправок на різні нюанси, вираховували ефективність захисту комах.
І створили ультразвуковий генератор, що має відігнати 67% комах, які летять до ламп – саме тих, що відчувають ультразвук. А це – більшість совок, бражників та мурашині леви, деякі бджоли, шершні, більшість жуків та цвіркуни.
Проте Єрьоміни хотіли зробити ефективність захисту комах значно вищою, ніж у німецьких науковців, де вона складала 80%. Тож щоб остаточно вирішити цю проблему, вигадали спеціальний плафон із безліччю дірочок. У школі спільно з вчителем із 3-Д моделювання Володимир спочатку його створив, а потім надрукували на 3-Д принтері.
Із цим плафоном батько і син Єрьоміни провели безліч експериментів, адже світити вверх він не мав. Тож дірочки почергово замащували воском, щоб виявити ідеальну їх конфігурацію і створити лографічну спіраль. І знайшли – зміщену на 36 градусів. Також внизу в плафоні прикріпили блакитку кайму з оргскла, відтак зробили ефект штучного неба. Це відвертає комах і вони потрапляють у зону дії дірочок, де створений світловий бар’єр дозволяє їм зрозуміти, що щось не так, і вони летять геть.
На Міжнародному конкурсі «Еко- Техно Україна- 2025» Володимир представив кілька своїх колекцій комах – твердокрилих, лускокрилих, перетинчастокрилих та сітчастокрилих; продемонстрував відео, як веде себе комаха навколо ліхтаря, та показав дію плафона. І переміг.
«Бо моя робота інтернаціональна, вона вирішує гігантську проблему і вона дешева. Таких плафонів ми можемо «наштампувати” 40 штук за день за допомогою вакуумної штамповки. Ультразвуковий генератор також дешевий – у межах 20 грн, ще 5 грн – термопара для генератора. Недороге й оргскло», – пояснює Володимир. І додає, що люди обов’язково мають створити стандарти для плафонів, які б захищали комах, а не лише лампочку від дощу чи механічних пошкоджень. І це зробити дуже легко – просвердлити в плафоні кілька дірок із правильним розміщенням та правильним радіусом.
За те, що зміг реалізувати свою ідею, Володимир першочергово дякує рідним людям, а також своїм наставникам: вчительці біології Лесі Семеренко, що зацікавилися його колекцією; Юлії Розенбліт, що допомагала готувати презентацію на конкурс; вчителю 3-Д моделювання Дмитру Скоку,
керівництву школи Monomax School, які підтримували його як в реалізації ідеї, так і фінансово за перемогу в конкурсі.
Заглядаючи наперед, 10-класник каже, що своє майбутнє бачить як дослідника комах, що «сидітиме за мікроскопом”. Але це те, що йому дуже подобається. А от слави і бути відомим зовсім не хоче.
А своїх однолітків Володимир закликає не боятися мріяти, творити, реалізовувати свої ідеї, брати участь у конкурсах, шукати вчителя, який підтримає, направить і допоможе. Адже навіть просто участь у конкурсах – це новий досвід, нові знання.
Дякуємо педколективу школи Monomax School за те, що плекаєте таланти, відтак вносите значний внесок у щасливе майбутнє України.
Читайте також
- Не всім закоханим до РАЦСу: коли суд може дозволити чи заборонити шлюб
- Дозволені прогули у школах: їх кількість МОН пропонує обмежити
- Броварським спортсменам збільшили норми харчування та добові відшкодування на спортивні заходи
- Як діяти жителям Броварської громади при пошкодженні або руйнуванні майна під час війни
