Автор – Дмитро Карпій, журналіст ІА «Трибуна-Бровари», активіст Громадянського руху «Відсіч», голова комісії Броварської міської ради з питань найменувань та пам’ятних знаків.
Редакція сайту може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану в розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги».
Під час останнього засідання комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків, 3 липня, після проведення громадського обговорення колегіальний орган вирішив рекомендувати Броварській міській раді перейменувати вул. Степана Разіна на честь князя Володимира Мономаха. Але процедуру розгляду «завалив» лист від ГО «Громадські активісти» за підписом Ірини Нілової, радниці міського голови Ігоря Сапожка. Чому ситуація абсурдна і є нічим іншим як саботажем, ноги якого ростуть із влади міста? – Давайте розбиратися.
Перейменування вулиці в Україні – доволі зарегульована різними процедурами справа. Наприклад, для якогось перерозподілу бюджетних коштів на мільйони гривень чи для передачі, списання вартісного майна громади достатньо завчасно оприлюднити проєкт рішення на сайті ради та розглянути його на профільних депутатських комісіях і на сесії. А от для перейменування вулиці, окрім цього, ще треба провести громадське обговорення, скласти звіт, провести оцінку витрат тощо.
Процедура була ретельно дотримана
Отож, ще під час засідання «комісії з перейменувань» 28 лютого колегіальний орган розглянув 4 пропозиції від громадян щодо перейменувань вулиць. У результаті обговорення комісія у складі істориків, краєзнавців, депутатів і чиновників одноголосно вирішила скомпілювати пропозиції в одну – перейменувати вул. Степана Разіна на вул. Володимира Мономаха.
Знову актуально: перейменування вул. Разіна та меморіальна дошка Петлюрі
Питання винесли на громадське обговорення, яке, відповідно до затверджених Кабміном правил і законів держави, може відбуватися будь-яким способом, зокрема і через інтернет. А це, погодьтесь, не лише зручно, а ще й безпечно під час пандемії COVID-19 і не порушує карантинних обмежень.
Після засідання комісії повідомлення про проведення громадського обговорення з’явилось на кількох сторінках сайту Броварської міської ради. Оприлюднили його і ЗМІ – на «Трибуні» вийшов матеріал «Громадське обговорення: вул. Степана Разіна планують перейменувати».
3 липня комісія збирається, щоби підбити підсумки громадського обговорення. Учасників, які надіслали листи, було небагато – всього 4. Але всі вони висловилися «за». Не було заперечень проти вказаної пропозиції і в членів комісії та гостей.
Серед аргументів згадали, зокрема, висновок Інституту історії України НАН, де науковці радять перейменувати вул. Степана Разіна. До речі, професійні історики також пропонували і нові назви для броварських вулиць, серед яких є, в тому числі, ім’я Володимира Мономаха.
Рішення комісія ухвалює одноголосно. Я, як голова комісії, пишу службову записку на міського голову про рекомендації колегіального органу. В листі докладно описую подальші кроки, передбачені законодавством і згаданою вище постановою Кабміну.
Але на чергову сесію питання не виносять…
Підставою «гальмувати» став лист радниці міського голови
Близько тижня тому я отримую відповідь на свою службову записку: мовляв, питання перейменування потребує доопрацювання, адже від ГО «Громадські активісти» Ірини Нілової надійшов лист. Так, діячка вирішила написати зараз, а не під час громадського обговорення.
Що не так у цій заяві? Даю вам посилання на свій лист до міського голови з докладним обґрунтуванням, зокрема, того, чому рішення не потребує відкладення.
Таким листом намагаються саботувати процес дерусифікації в місті, де, нагадаю, з іноземних назв – близько 30 – 40 вулиць – усі російські. Хіба що назву вул. Джеймса Мейса можна вважати американською чи інідіанською. Але цей діяч має прямий стосунок до України.
Російські назви виникли в першій половині XX ст., вже за часів радянської окупації. За інформацією директора Броварського краєзнавчого музею Віктора Корявого, в ті часи «згори» приходила «рознарядка» про те, скільки і яких назв мають присвоїти.
Це – політика
Зрозуміло, що питання протистояння перейменуванню – винятково політичне. Варто звернути увагу, що 9 липня, під час засідання 79-чергової сесії Броварської міської ради, в «Різному» раптово виникло питання щодо діяльності комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків.
Підняли його все та ж Ірина Нілова, а також Тельман Надиров – керівник місцевого структурного підрозділу скандальної прокомуністичної Організації ветеранів України. Активно виступав і керівник ГО «Спілка ветеранів війни в Афганістані» Віталій Івашковський.
Так, звісно, в кожного з них є свої підстави не любити голову комісії, тобто мене. В Ірини Нілової – за декомунізацію і перемогу в усіх трьох інстанціях судів щодо позову про нібито незаконність перейменування вулиць у 2015 році.
Вулиці Броварів перейменовано в законний спосіб ‒ Верховний Суд
У Віталія Івашковського – через мій репортаж про розмову з ним націоналістів. Тоді керівник організації підписав заяву проти вивішування в Броварах червоно-чорного прапора.
У Тельмана Надирова – через мої розслідування щодо незаконного використання комуністичної символіки та приховування від громадськості інформації про використання бюджетних коштів. А також – за мої заяви до поліції на нього через порушення ст. 436-1 КК.
Кошти з міського бюджету, до речі, щороку отримують ГО і Надирова, і Івашковського.
Упродовж кількох років усі вони мовчали. І раптово згадали за три місяці до виборів, після яких комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків у нинішньому складі перестане існувати автоматично, разом із усією нинішньою Броварською міською радою.
Зрозуміло, що перед виборами владі потрібно змобілізувати свій електорат, який частково складається із проросійськи настроєних людей. Коли неможливо здобути політичні бали реальними змінами в місті, це роблять популізмом і спекуляціями на питаннях історичної пам’яті.
Головне фото – Дмитро Карпій, © «Трибуна-Бровари»
Читайте також:
