94-у річницю утворення району очільники Броварщини вирішили відзначити скромно, дуже скромно і навіть надзвичайно скромно.
Таким чином вони присоромили тих, хто переконаний: якщо вже братися за святкування дня району, то робити так, щоб це було багатогранним, цікавим дійством, щоб якомога більше людей знало про нього, щоб кидали всю свою домашню і не домашню роботу та буквально мчались до місця його проведення. У даному випадку до Калинівки. Таким чином відбувається гуртування громади. І потім легше вирішувати з нею й інші завдання. Бо ніщо краще не об’єднує людей, як спільна робота та спільний відпочинок.
Ні, влада району не просто присоромила адептів ось таких , сміливо можна назвати – «старорежимних» уявлень про організацію свята, вона своєю скромністю просто розмазала їх по стінці. Все треба робити «по-іншому» – такий лозунг взяли на себе організатори свята.
Наприклад, зробити так, щоб мало хто знав про такий день, або й зовсім не знав. Тому ви не могли знайти анонсу відзначання Дня району на сторінках вірного і відданого рупора районної влади, тобто в газеті «Нове життя». Автор цих рядків вже у день святкування, а це відбувалося 22 вересня у Калинівці, уважно переглянув сайти як Броварської райдержадміністрації, так і Броварської райради – навіть з лупою не знайшов жодного слова про знаменну подію. Не кажучи вже про вітальні борди, не було навіть якихось, хоча б чорно-білих листівок на дошках оголошень біля сільських чи селищних рад району.
Нічим іншим, аніж просто таки шаленим потягом до скромності, можна назвати факт призначення дня святкування на будній день, у п’ятницю. Та ще й о 12-ій годині дня. І то неправда, що кажуть злі язики – мовляв, вирішили святкувати серед білого дня, бо ж в п’ятницю робочий день закінчується на годину раніше, а у багатьох спеціалістів райради та райдержадміністрації, керівного складу, кажуть, клопотів домашніх вище даху. Скажімо, ще не довибраний урожай картоплі.
Просто призначити святкування ще до опівдня у робочий день – новий тренд нової влади. Хоча чого нової? Правда, це тема іншої розмови.
…Організатори відзначення дня району дуже старалися. Старалися бути скромними. А де скромність, там і економія. Над входом до калинівського Будинку культури вивісили плакат, який «на всі випадки життя», – «Вітаємо зі святом». Ну й правильно. Навіщо тратитися на зайві слова щось про день району. З горища зняли, пил протерли – і баста.
Скромно-організаторські потуги дали свої результати. За десять хвилин до 12-ї, коли в залі калинівського БК вже ось-ось мали розпочатися урочистості, на площі перед культурним закладом, окрім Русанівського дитячого духового оркестру, було два-три чоловіки. Причому, за умови хорошої погоди.
У самому ж залі, де й «гриміли» урочистості, вільних місць теж було достатньо.
Єдине, у чому броварська влада, себе не обмежує і принципів скромності не дотримується – у справі нагородження кращих. Іноді виникає думка, що влада взяла на себе підвищені зобов’язання. Як у радянські часи. Здається, ще рік, ще два, і в районі не залишиться жодної людини, котра б не отримала нагороди.
Ну посудіть самі. Лише у вересні ми відзначали День фізкультурника та ось свіже – День Броварського району .Райрада та райдержадміністрація, діючи у цьому плані спільно і з ентузіазмом, нагородила за два заходи більше 155 чоловік. Це, друзі, не рахуючи, наприклад, 1 вересня, Дня підприємця і багатьох-багатьох попередніх свят і визначних днів. А ще ж і попереду стільки!
І знову броварська влада приперла до стінки, правда, вже не скромністю, тих, хто вважає, що нагороди – справа потрібна, але тоді, коли диплом чи грамоту вручають справді кращим із кращих. Лише тоді вона має цінність. І навпаки. Цінність нівелюється, якщо нагороджений знає, що таких як він – ні, не одиниці, а сотні, якщо не тисячі.
Але, напевно, це теж якісь «старорежимні» погляди. Тому – вперед, рухаємося до виконання підвищених зобов’язань: кожному жителю броварської громади – диплом,грамоту чи навіть орден, правда, районного значення. Бажано встигнути до 2019-го, коли знову виборчі вітри віяти будуть.
Або – до знаменних чи близьких до того дат в житті нагороджених. Ну от ви, можливо, й не знаєте, але незабаром нинішній керівник апарату Броварської РДА Катерина Прянішнікова відзначатиме п’яту річницю з того дня, коли вона радо, оплесками, з усміхненим і можна сказати навіть зі щасливим обличчям зустрічала на вході в «Прометей» …лідера Партії регіонів, а нині втікача із награбованим українським добром Миколу Азарова. Тому нагорода, яку 22 вересня отримала Катерина Валеріївна, а це орден Знак пошани Броварської райради ІІ ступеня, напевно якраз доречний.
Загалом нагороджували багато різного люду, котрі представляли РДА і райраду, просто жителів того чи іншого села (так оголошували). Демонстрували, що кожна професія варта нагороди. Тому серед відзначених , наприклад, і колишній заступник голови РДА, і адміністратор комп’ютерної мережі, і бухгалтер, і водій у РДА тощо..
…Із загального часу проведення Дня району у Калинівці у дві години церемонія вручення нагород тривала сорок хвилин. Як тільки вона закінчилася, ведучі просили не залишати зал,бо, мовляв, свято ж триває. Правда, народ, і тім числі і ощасливлений грамотою чи дипломом, потихеньку тягнувся до виходу.
Тривало все дійство, до речі, недовго. О 14.20 відзначення 94-ї річниці утворення Броварського району благополучно закінчилося. Уклалися задовго до закінчення робочого дня. У плані з проведення районних заходів поставили чергову галочку.
А ви, пані і панове, жителі славної Броварщини, працюйте. Якщо у Вас ще немає грамоти чи диплома – особливо не засмучуйтеся. Прийде і ваш час. Бо у цьому плані влада щедра, і про скромність не думає. Тож – до нових свят!
Анатолій Гаркуша
