Харченко Євген Володимирович (29.01.1990 – 24.09.2024)
Євген народився і все життя прожив у Броварах на Торгмаші. Там ходив у дитсадок, у 2007 р. закінчив школу №2, відслужив в Армії.
До великої війни працював у столиці на телебаченні спеціалістом із освітлення.
На війну пішов у грудні 2023 р. по повістці, яку отримав через пару днів після смерті батька.
Служив на Донецькому напрямку солдатом, стрільцем-зенітником зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону.
Захисник загинув 24 вересня від осколкового поранення під час виконання бойового завдання в районі н.п. Терни Краматорського району Донецької обл.
«Євген був добрий, ввічливий, порядний, завжди посміхався.У хороших батьків – хороші і діти. Мама в Жені – вчителька, працювала в 2-му ліцеї, тато був будівельником», – розповідають близькі знайомі.
«Брат дуже любив природу і тварин. Він мріяв жити в селі, щоб єднатися з природою, мріяв посадити сад і працювати на землі», – розповідає сестра загиблого Вікторія. І згадує слова побратимів, які згадують Азіза як організовану, надійну людину, на яку завжди можна було покластися.
Попрощатися з полеглим Захисником прийшли рідні, друзі, однокласники, знайомі, чиновники і просто пересічні містяни. В останню дорогу загиблого бійця проводжали на колінах.
Як і побажав покійний, його кремували.
Євгена 3-річний синок ще не знає, що ніколи вже не побачить свого найкращого в світі татуся. Якому було всього 34 роки.
Щиро співчуваємо рідним загиблого – мамі, дружині, сестрі.
Царство Небесне і світла пам’ять Захисникові.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
