«Можливі корупційні ризики в донора – виключені», – про це сьогодні під час погоджувальної ради в Броварській міськраді заявив радник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергій Довгалюк. Його запросили на прохання депутатів «бюджетної» комісії, під час якої в присутніх виникла низка запитань щодо доцільності створення спільного товариства «Вест Енерджи Альта» задля будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів, дольової участі в ньому Броварської громади та надійності інвестора.
Зокрема, сумніви в голови ГО «Броварська громада» Сергія Богуцького були і через те, що польська компанія REMKO SP.Z O.O, яка в товаристві «Вест Енерджи Альта» є одним із учасників та інвестором, до цього не реалізувала жодного схожого проєкту і не займається переробкою сміття. Позаяк інформації про інвестора та і сам проєкт було недостатньо задля ухвалення важливого рішення про участь громади в будівництві сміттєпереробного заводу, тож візит радника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергія Довгалюка мав максимально прояснити ситуацію.
Як Київщина потрапила в міжнародну грантову програму
У червні 2022 р. в Україні ухвалили Закон «Про управління відходами», який не могли ухвалити 30 років. Цей закон вступає в силу в червні 2023 року. І є два дедлайни: 2025 – 2030 роки, коли сміттєвих полігонів в Україні не має бути взагалі. В 2030 році на полігон можна буде вивозити лише екологічно безпечні матеріали. Єдиний легальний полігон «Десна-2», куди вивозить своє сміття не лише Броварська громада, а і Броварщина та столиця, вже вичерпав свої можливості.
Як повідомив під час погоджувальної ради 25 січня Сергій Довгалюк, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розробляє із міжнародними донорами спільний проєкт «APENA 3» щодо поводження з твердими побутовими відходами. Один із розділів цієї програми передбачає будівництво в Україні сміттєпереробних заводів.
На сьогодні в Україні немає жодного сучасного сміттєпереробного підприємства. В Україні є єдиний робочий сміттєспалювальний завод «Енергія», що розташований у Києві. Проте він не відповідає сучасним вимогам.
Сучасні сміттєпереробні заводи планували побудувати в 3 областях: Закарпатській, Херсонській і Запорізькій. Проте війна внесла в плани значні корективи. Наразі в Херсонській і Запорізькій областях, де тривають бойові дії, немає можливості реалізувати задумане.
У вересні 2022 р. відбулося засідання Єврокомісії і ці області замінили на Київську та Івано- Франківську. Так Київщина потрапила в міжнародну грантову програму, своєю чергою міністерство погодило з Офісом президента програму пілотних областей, де побудують сміттєпереробні заводи.
Наразі міністерство працює над створенням трьох документів –«методичок»:
1). технічна – про вже наявні в світі проєкти з будівництва сміттєпереробних заводів;
2). організаційно- правова – для інвесторів, яка визначає форму власності цих заводів, щоб максимально виключити корупційну складову;
3). фінансова – пояснює, що має зробити керівництво громади, щоб отримати грантові кошти.
Що буде на Київщині
«Методичка» №1 та №2
За словами Сергія Довгалюка, в міністерстві розглянули варіанти технічного вирішення питання будівництва сміттєперереробних заводів у світі, та обрали єдиний оптимальний для України.
На Київщині спочатку планували створити підприємство з державно- приватною формою партнерства. Але це передбачає проведення тендера на залучення інвестора. Проте зарубіжні інвестори не зацікавилися такою формою співпраці. Тож вирішили організувати товариство (зокрема «Вест Енерджи Альта»), але вибудувати таку модель, щоб вона була максимально прозорою, каже Сергій Довгалюк. Для цього юристи прораховували всі можливі корупційні ризики, залучили Мінфін як гаранта від держави.
Тож остаточно вирішили, що в товаристві 51% має належати тим комунальним підприємствам, які збираються будувати сміттєперобний завод.
ТОВ «Вейст Енерджи Альта» керуватиме всіма заводами, які будуть у регіоні. Загалом в одному кластері буде до 9 заводів, серед яких – один основний, на якому спалюватимуть сміття, яке не переробляється і не розкладається на полігоні. Цей завод буде в Борисполі. Всі його викиди строго контролюватиме Єврокомісія.
На Київщині, зокрема, заплановано в Бориспільській громаді побудувати завод із сортування та спалювання сміття потужністю 375 тис.тонн, а у Фастівській громаді – сміттєсортувальний завод на 110 тис.тонн.
По статутному капіталу, у ТОВ «Вейст Енерджи Альта» комунальна форма власності складає 50,1 %, а в інвестора – 49, 9%.
- КП «ЕКО-СІТІ» Бориспільської міської ради – 26,1 % – 2 млн 610 тис.грн;
- КП «Фастівське бюро технічної інвентаризації» – 15 % – 1 млн 500 тис.грн;
- КП «Бровари-Благоустрій» – 9 % – 900 тис.грн;
- REMKO SP. Z O.O (Республіка Польща, м. Катовіце – 49,9 % – 4 млн 990 тис.грн.
«Розроблено договір і устав товариства, яким максимально захищені права всіх учасників (акціонерів). Ми зробили український варіант американського товариства, де всі учасники максимально захищені один від одного», – зазначив Сергій Довгалюк. Тож цим повністю закрили юридичне питання створення товариства.
Про інвестора
«Методичка» №3
Згідно з третьою «методичкою», Європейський інвестиційний банк готовий оплатити до 70% вартості будівництва, але 30% – потрібні приватні кошти.
«Ми провели перемовини з інвестфондами і компаніями на предмет того, що Київський кластер коштує 117 млн доларів, а 30% – це близько 35 млн доларів. Це великі кошти, а під час війни – дуже великі, щоб хтось вклав у будівництво. Тож говорили з кількома компаніями. Є такий найбільший у світі екологічний фонд «Лайф», який влітку повідомив, що фінансуватиме в Україні екологічні проєкти, пов’язані з очищенням річок, лісів. Зокрема, фінансує проєкт із очищення річки Тиса. І одна з польських компаній виступила співінвестором в Україну по проєкту «Лайф». Нам запропонували цю компанію (REMKO SP. Z O.O- авт.) і ми провели перемовини. Це будівельна компанія, яка має в Польщі доступ до своїх кредитних ресурсів, тож запропонувала свою участь у трьох кластерах – Київському, Івано- Франківському і Закарпатському», – поінформував Довгалюк.
За словами Сергія Довгалюка, ми маємо зробити максимально прозорий шлях для зарубіжних інвесторів, щоб реалізувати проєкт із будівництва сміттєпереробного заводу. Та запевнив, що в цій моделі товариства всі корупційні ризики помножені на нуль.
Своєю чергою мер повідомив, що 9% вкладених у товариство від КП «Бровари- Благоустрій» – це будуть виключно обігові кошти підприємства.
Як технологічно все відбуватиметься?
Як дослідили фахівці міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, до 45% відходів – це органіка. Її відсортовуватимуть на початку та в кінці, змішуватимуть і вона йтиме на сухе ферментування. Із нього отримають біогаз, очистять і подаватимуть у міський газопровід, а чиста органіка піде на рекультивацію старих полігонів. Але це вже наступна програма міністерства, зазначив Сергій Довгалюк.
Щодо вторсировини, то це буде лише ПЕД кольоровий і білий – скло і метал, які перероблятимуть у товарні гранули, все інше – спалюватиметься і отримуватиметься з нього електроенергія. В такому кластері, як Київський, це буде додаткової 2-4 мВт електроенергії.
Бориспільська і Фастівська громади вже ухвалили рішення про свою участь у створенні ТОВ із будівництва сміттєпереробного/ сміттєсортувального заводів, зазначив Сапожко. Завтра, 26 січня, ухвалення цього рішення чекають і в Броварській громаді. Погоджувальна рада його підтримала.
Проте після ухвалення рішення по громадах і підготовки документів, їх розглядатиме антимонопольний комітет, позаяк такої форми управління товариства « КП + приватна фірма», в Україні ще не було.
Читайте також
- Броварська і Бориспільська громади обиратимуть директора спільного КП «ЕКО-СІТІ» з сортування і переробки сміття
- Броварська і Бориспільська громади побудують спільний завод із сортування і переробки сміття. Що вже зроблено
- Засмічували промисловим сміттям землі Броварщини. Поліція затримала причетних. ФОТО, ВІДЕО
- Тариф за вивіз сміття для населення Броварів залишається без змін – Сапожко
- ТОВ «Селтік ТБО» вивозитиме броварське сміття ще 5 років
