Друга половина 2-ї позачергової сесії міської ради «подарувала» нарешті створення постійних комісій та затвердження трьох партійних фракцій (про першу частину, яка проходила 17 грудня можна прочитати тут).
Та найголовніше — на ній вималювалася чітка картина про те, що у міського голови Ігоря Сапожка може бути «своя» депутатська більшість у міській раді: до партійних ланок РПЛ, УКРОП та «Єдності», може й ситуативно, але долучилися «Свобода» та «Батьківщина». Далі ми пояснимо, чому позиція «Батьківщини» стала більш-менш очікуваною, а ось позиція «Свободи» стала сенсаційною.
Як це було?
Засідання розпочалося з пропозиції міського голови Ігоря Сапожка відкласти питання по секретарю міської ради, керуючому справами виконавчого комітету, заступниках міського голови та складу виконкому на наступні сесії (як продемонстрували подальші події, можливо, це й навіть добре), мовляв, по секретарю, наскільки йому відомо, спільної згоди обидві сторони не дійшли, а далі — закрити сесію. Депутати жодним чином не відреагували на такі слова міського голови і засідання продовжилося за порядком денним. Увагу одразу привернув той факт, що міський голова виглядав спокійним, у залі не було заготовлених «крикунів» на його підтримку, як це було на першій частині сесії.
Спочатку повернулися до питання першої частини 2-ї сесії міської ради щодо намірів Аліни Дяченко («Демократичний Альянс») перейти до «бюджетної» комісії. До цих побажань додалася ще одна поправка стосовно складу комісій — депутат Оксана Мельник («Єдність») вирішила перейти з комісії «ЖКГ» до «гуманітарної».
По затвердженню персонального складу комісій, перейшли до обрання їх голів.
Саме з цього моменту почалося найцікавіше, що в подальшому прояснило, чому міський голова зовні спокійний. Депутат від УКРОПу Володимир Білоконь запропонував на голову «бюджетної» комісії… Андрія Лопатюка, депутата, кандидатура якого була зовсім неочікуваною. Так звані «демократичні сили» дали між собою сигнал — не підтримувати, як раптом пропозиція набрала необхідну для затвердження кількість голосів — 19. Група депутатів та міський голова утворили «ситуативну коаліцію»: РПЛ — 2, УКРОП — 3, «Єдність» — 6, «Батьківщина» — 3, «Свобода» — 4 (квартет), один депутат, який не увійшов до фракції «Демократичний Альянс» Андрій Лопатюк — 1, міський голова — 1 (з цієї групи один депутат не голосував «за»).
Сам факт, що перше неоднозначне рішення було ухвалене більшістю і силами, що симпатизують міському голові, викликала в «демократичному таборі» неабияке здивування.
Далі ситуація, очевидно, розгорталася за сценарієм Ігоря Сапожка: на посаду головуючого «земельної» комісії кандидатуру подав депутат від УКРОПу Петро Бабич (був кандидатом на посаду секретаря від міського голови) — депутата Василя Кочубея («Свобода»).
Представник БПП «Солідарність» Леонід Черепейнік запропонував кандидатуру депутата Андрія Василенка («Самопоміч»). Але вищезгадана група у повному складі проголосувала одноголосно — 20 «за».
Якщо перше голосування було тривожним сигналом, то друге — чітко засвідчило: нехай і на ситуативному рівні, але «демократичної більшості» немає, але є та, яка, можливо, і тимчасово, але симпатизує міському голові Ігорю Сапожку. Подальші голосування лише стали підтвердженням цього факту.
Ті політичні сили, які не увійшли до «ситуативної коаліції» виглядали… тут можна писати, що завгодно — розгубленими, здивованими, почувалися зрадженими і т. д. і т. п. Стало зрозуміло, що вплинути на перебіг подій жодним чином неможливо.
З кожною пропозицією по головах комісій ставало все ясніше, що усі попередні домовленості, які так чи інакше проговорювалися, розвалюються.
Далі по комісії «ЖКГ» депутат Олександр Рєзнік («Батьківщина») запропонував Бориса Дудка («Батьківщина»), депутат Олег Берестовий («Демократичний Альянс») — Андрія Саука («Демократичний Альянс»).
За Дудка загалом проголосувало 21 депутат (до нової коаліції приєднався один депутат).
По гуманітарній комісії було висунуто і затверджено Сергія Бєльського («Батьківщина») — 21 голос (знову до нової коаліції приєднався один депутат).
Щодо регламентної комісії, то «ситуативна коаліція» зробила «реверанс» у бік Сергія Батюка (БПП «Солідарність») та Юрія Скотнікова («Самопоміч»), запропонувавши це місце їм, але обоє взяли «самовідвід» на користь Володимира Оксютенка («Єдність»). За нього назбиралося 26 голосів.
Як бачимо, очолили комісії представники тих партійних ланок, які увійшли до «ситуативної коаліції» — «Батьківщини» та «Свободи».
Проекти — затвердження Положення про помічника-консультанта депутата Броварської міської ради та затвердження зразка посвідчення помічника-консультанта депутата Броварської міської ради були підтримані.
До проекту про положення про Погоджувальну раду внесена поправка (внесла депутат Аліна Дяченко) — включити до ради нові фракції та депутатські групи, які будуть створені.
Далі міський голова запропонував питання щодо секретаря, по заступниках, керуючим справами виконкому та складу виконкому не розглядати.
І хто знає, можливо, навіть це й на краще — цього дня сенсаційно народжене об’єднання політичних сил цілком могло затвердити будь-якого кандидата від Ігоря Сапожка на посаду секретаря, могло ухвалити вигідне для міського голови рішення по заступниках міського голови, по складу виконкому. Принаймні, складалося враження, що це так.
«Ситуативна коаліція» ще затвердила утворення трьох партійних фракцій — «Самопоміч», «Свобода» та «Демократичний Альянс» (голови — Андрій Василенко, Олег Шевчук та Аліна Дяченко відповідно) та попри вимоги представників «демократичного табору», підтримала рішення про припинення роботи — 2 сесія закрилася.
По завершенню сесії лунали слова представників «демократичних» сил про те, що тепер у міській раді нічого не зміниться — усі кадри, начальники відділів та управлінь і склад виконкому залишаться старими. Але, можливо, це в якійсь мірі краще до офіційного рішення, ніж, якби їх перезатвердили.
«Батьківщина» — послідовна
Тепер, коли сесія закрита, можна дещо відкрити завісу перемовин напередодні щодо секретаря… Саме ця посада стала ключовим питанням, через яке жодна з партійних ланок так званої «демократичної коаліції», не змогли дійти консенсусу.
Під час перемовин розглядалися різні варіанти кандидатур секретаря міської ради — Ірина Веремчук (БПП «Солідарність»), Аліна Дяченко («Демократичний Альянс», зняла свою кандидатуру), Олександр Рєзнік («Батьківщина»), в тій чи іншій мірі звучали й інші прізвища.
Рішення «демократичного табору» на попередньому засіданні попередньому засіданні
щодо висунення на посаду секретаря Вадима Мутила, можливо, на той момент і було необхідним, але за фактом пішло врозріз з позицією «Батьківщини».
Зараз можна говорити, що «Батьківщина» — зрадники, «продалися міському голові Ігорю Сапожку» і т. д., але ця партійна ланка почала діяти послідовно: відкрито заявила, що не підтримує Вадима Мутила, відкрито не голосувала за нього. А напередодні сесії, як стало відомо кореспонденту видання «Трибуна-Бровари», заявляла у приватній бесіді з представниками БПП «Солідарність» про те, що не підтримуватиме їх.
Аргумент був один — розкол, на переконання «Батьківщини», у її партійну ланку в міськраді внесли депутати саме від БПП. Неприємно? Можливо. Прикро? Так. Але говорилося це прямо.
Тому, коли вранці 22 грудня виникла «ситуативна коаліція», підтримка «Батьківщиною» «команди» Ігоря Сапожка не мала виправдання (для учорашніх партнерів по «демократичному табору»), але мала, принаймні, пояснення — «Батьківщина» не пробачила розкол у своїй партійній ланці.
«Свобода»: якщо це помилка, то фатальна
Що підштовхнуло «Свободу» до тих вчинків? Спробуємо розібратися.
Зараз пригадуються слова лідера броварського осередку «Свобода» Олега Шевчука про те, що під час різних переговорів звучали кандидатури на посаду секретаря міського голови від БПП «Солідарність», «Демократичного Альянсу», «Батьківщини», а у них – у «Свободи» – ніхто думки не запитував.
Тепер можна вже говорити відкрито про те, що представники «Свободи» у розмові з кореспондентом видання «Трибуна-Бровари» висловлювали тверде переконання про те, що зустріч між представниками БПП «Солідарність» та «Самопомочі» з міським головою — була кулуарною, з «підкилимними» домовленостями.
Можна говорити про те, що «Свобода» має тверде переконання: її побратимів-патріотів і добровольців «саджає у тюрми режим президента Порошенка», а тому вони ніколи не підуть на зговір з партією Президента. Можна говорити (і вже у соціальних мережах депутат Олег Шевчук говорить) про необхідність голосування задля роботи постійних комісій.
Але! Є одна деталь. Деталь важлива, яку можуть не зрозуміти/сприйняти навіть не журналісти чи депутати, а виборці самої «Свободи» — партійна ланка «Свободи» пішла на «союз» з партією «Єдність» — командою Ігоря Сапожка і тими, хто міського голову підтримує. Нехай ситуативно, але коаліція відбулася.
Якби «Свобода» не заявляла про те, що бореться відкрито проти зовнішнього агресора та всіх пережитків і новоутворень від Партії регіонів, не було б питань. Але партія про це заявила, з таким гаслом йшла на вибори, і міський голова Ігор Сапожко, принаймні так декларували свободівці, — це колишній регіонал, з яким будь-які (!) компроміси неможливі.
Однак, «Свобода» своїми діями зробила найстрашніше, що може бути, — створила ілюзію, що може бути коаліція, лояльна до Сапожка.
Як мала вчинити «Свобода», щоб вийти з ситуації гідно? Варіантів безліч. Можна було: а) вийти із зали, б) встати і заявити — ми не голосуємо за пропозиції ні Ігоря Сапожка, ні «демократичного табору», який нас зрадив; в) принципово голосувати «проти» або «утримався» проти усіх рішень і від міського голови, і від «демократичного табору». Це, можливо, б викликало гнів і образу БПП «Солідарність», «Самопомочі», «ДемАльянсу», але зберегло б обличчя «Свободи» як партії, яка непоступлива, але з твердою позицією, хай нерозважлива, але непохитна, безкомпромісна, але із залізними принципами.
Але цього не сталося. І тепер (не перед журналістами чи депутатами), а перед своїми виборцями їм доведеться пояснювати свій вибір. Принаймні, перед тими, які міського голову Ігоря Сапожка і його команду сприймають як опонентів чи ворогів. Складно уявити реакцію виборців партії, які зараз воюють на фронті (і гинуть) проти тих, кого вони вважають прихильниками Партії регіонів. Виборцям, які віддали голоси за політичні сили, які вони вважали і вважають досі «демократичними». Залишається сподіватися на те, що новоутворена коаліція— лише ситуативна.
Надію на це, принаймні, дає той факт, що міський голова не «протягнув» питання секретаря міської ради та заступників міського голови так, як би йому хотілося.
Наступна – 3 чергова сесія міської ради – відбудеться у четвер, 24 грудня, де на порядку денному буде затвердження бюджету-2016.
Фото — Facebook
