Якименко Микола Анатолійович
Оператор безпілотних літальних апаратів роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону
Микола Якименко не дожив до свого 40-річчя два тижні: солдат загинув 4 березня 2026 року під час виконання бойового завдання біля н.п. Костянтинівка на Донеччині.
Микола Анатолійович – переселенець із Нової Каховки ( Херсонська область). Там чоловік народився, закінчив ліцей, потім – університет «Україна» за спеціальністю «будівництво й архітектура»,
одружився. До повномасштабного вторгнення чоловік працював у рідному місті за спеціальністю – керував будівельною бригадою.
Микола Якименко професійно захоплювався боксом і футболом. Зокрема грав у місцевій команді ФК «Енергія».
Подружжя Якименків переїхало в Бровари восени 2022 року. Тут чоловік продовжив працювати за спеціальністю – робив ремонти як у житлових будинках, так й на інших об’єктах.
Миколу Анатолійовича мобілізували у військо в грудні 2025 року, а вже через 3 місяці рідним прийшла страшна звістка про його загибель.
На майдані Свободи під час прощального слова земляк загиблого, із яким були тісно знайомі по футболу, наголосив, що Микола Анатолійович був світлою, щирою, справедливою людиною.
«У футбольній команді він був не лише капітаном, найкращим гравцем, а й авторитетом для всіх. І не лише для гравців, а й у дворі для молодших хлопців, прикладом для своїх однолітків», – зазначив Антон. Та згадав, що під час їхніх зустрічей у Києві, Микола Анатолійович дуже тепло і з любов’ю згадував свою Батьківщину – Малу Каховку, розповідав про свого молодшого брата, також військового ЗСУ, тата і маму, а також дружину і сина, який захоплюється спортом.
«Мій чоловік був надзвичайно життєрадісною і доброю людиною, яка готова була допомогти і допомагала за потреби кожному», – згадує дружина Світлана Тарасівна.
Світла і вічна пам’ять Вам, Миколо Анатолійовичу.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблого Захисника.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
