Сьогодні ранком педколектив молодшої ланки та батьки учнів ліцею №7 зустрілись із міським головою Ігорем Сапожком, щоб обговорити подальшу долю ліцею, його вихованців і вчителів, позаяк усі категорично проти, щоб його переформатували в академічний навчальний заклад виключно для профільної підготовки старшої ланки школи.
Як повідомили журналістам «Трибуни» батьки, ініціаторами зустрічі були саме вони. Ще до прийому в міського голови, батьки уточнили, що не проти реформи освіти як такої, проте вважають доцільним залишити в ліцеї початкову ланку або ж зробити у навчальному закладі гімназію (1-9 класи).
Такої ж думки і педагоги, які сьогодні також прибули на зустріч із Ігорем Сапожком: ідея реформи гарна і старші класи мають отримати якісну профільну підготовчу освіту до вступу у ВНЗ. Проте робити це за рахунок реформування навчального закладу, який забезпечує величезний район, не зовсім правильно і логічно, вважають і педагоги, і батьки.
Варто зазначити, що міський голова обізнаний у проблемах, які виникли в 7 ліцеї, позаяк ще вчора на оперативній нараді доручив начальниці управління освіти та науки Оксані Мельник детально вивчити це питання, позаяк надійшло багато звернень від батьків та вчителів із проханням розібратись у конфліктній ситуації, яка назріває навколо ліцею №7.
Із першої хвилини зустрічі Ігор Сапожко висловив свою підтримку присутнім, зазначивши, що не погоджується з рішенням управління освіти реформувати сьомий ліцей у навчальний заклад академічного типу.
«Відверто скажу, що цей процес є незалежним від нас, законодавство потрібно виконувати. Можу зазначити єдине: враховуючи ситуацію по мікрорайонах, теоретично я не погоджуюсь із рішенням щодо сьомого ліцею. Дивлячись на мікрорайони, ми фактично залишаємо цей без 1-4 класів, – зазначив міський голова. – Тому я ще вчора висловив позицію, що потрібно сідати і думати інші варіанти».
Інші варіанти
А ось із іншими варіантами – проблема. На пропозицію мера «сісти і визначити інший заклад», присутні управлінці заперечили, що як тільки «призначать» інший навчальний заклад «на місце» академічного ліцею, вже на наступний день колектив і батьки будь-якого «ощасливленого» ліцею громади опиняться у кабінеті міського голови з такими ж запитаннями…
Одним із запропонованих варіантів було формування академічного ліцею на базі державного професійно-технічного навчального закладу «Броварський професійний ліцей». Проте міський голова нагадав, що цей навчальний заклад підпорядковується області – спроби забрати його в комунальну власність громади успіху не мали.
Тож очевидно, що ДПТНЗ «Броварський професійний ліцей» ніхто не дозволять реформувати. З огляду на заплановану реформу, кількість учнів, які йтимуть здобувати професію після 9-го класу зростатиме, а, отже, зросте і потреба у так званих профтехучилищах. Тож варіант із об’єднанням ДПТНЗ та академічного ліцею у Броварах виглядає утопією.
Згадали під час зустрічі й «нову» школу, що ще будується – це корпус молодшої ланки ліцею №10, де має бути 980 навчальних місць для учнів 1-4 класів. Використати цю будівлю під академічний ліцей неможливо, позаяк нормативні умови приміщень для дітей початкової і старшої школи кардинально відрізняються, повідомила начальниця УБЖКГІТ Світлана Решетова.
У присутніх виникло логічне, але риторичне запитання про побудову нової будівлі, в якій і зможе розміститися сучасний академічний багатопрофільний ліцей.
Варто нагадати, що протягом усіх термінів головування Ігоря Сапожка жодної школи у Броварах так і не збудували, хоча обіцянки і проєкти були. Єдину «молодшу школу» ліцею №10 будують із 2018 року, проте невідомо коли завершать.
І цього разу очільник громади не був оригінальним: розповів про амбітні плани участі в міжнародних тендерах, майже затверджені проєкти школи початкової ланки на Торгмаші і поетапну підготовку до реформи освіти.
Крок назад
Під час зустрічі згадали і початкову ідею реформування навчальних закладів у Броварах: створити 4 академічні ліцеї і розвести їх по профілях. При тому присутні батьки зауважили, що законом не заборонено в рамках одного існуючого навчального закладу заснувати декілька юридичних осіб за однією адресою. Фактично ж це означає, лишити все як є, ось тільки збільшити у 4-ох ліцеях кількість учнів 10-12 класів, інші – понизити до статусу гімназій. Як це можливо – питання лишилось без відповіді міського голови.
До того ж залишається відкритим питання забезпечення якісної профільної освіти, позаяк попередній вибір ліцею ґрунтувався, в тому числі, і на сильній педагогічній і технічній базі. Чи «потягнуть» інші навчальні заклади вимоги до профільної підготовки старших ліцеїстів, чи погодяться педагоги закладів змінювати місце роботи на догоду вимогам освітнього процесу, чи справді учні старших класів будуть готові змінювати «рідні» стіни одного ліцею на інші, якщо профіль не відповідатиме зацікавленості дитини – запитань наразі більше, ніж відповідей.
Проте Ігор Сапожко знайшов вихід із ситуації, запевнивши батьків, що у сьомому ліцеї намагатимуться зберегти і початкову ланку, і середню школу. А також доручив управлінню освіти знову вивчити питання і запропонувати інші шляхи реформування системи освіти у громаді. Хоча, не віриться, що міський голова не був інформованим про результати зустрічі очільників ліцеїв і вибір навчального закладу під створення академічного ліцею.
Тож поки що «віз і нині там». Конкретних пропозицій від очільника громади не надійшло, управління освіти знову почне розкладати пасьянси із 13 ліцеїв, намагаючись задовольнити вимоги Закону України, бажання педагогів і батьків та виконати доручення міського голови.
Нагадаємо, що ОБГОВОРЕННЯ ТРИВАЮТЬ. Реформа системи освіти буде втілена в життя у той чи інший спосіб. А от виграють від цього діти усіх класів чи когось таки «принесуть у жертву» логістиці, зручності, звичності і обіцянкам – покаже час.
Читайте також:
